Справа № 2-518/2008р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
13 червня 2008 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої Єрмічової В.В.
з участю секретаря Спічко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам в сумі 981 гривня, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2. про звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання малолітньої доньки за 2008 рік в сумі 981 гривня.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. пояснив, що від спільного подружнього життя у нього з відповідачкою народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно постанови Могилів-Подільського міського суду від 14.10.1999 року з позивача на користь відповідачки на утримання доньки присуджено аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно до досягнення донькою повноліття. На підставі рішення Могилів-Подільського міського суду від 06.10.2000 року йому зменшено розмір аліментів на користь ОСОБА_2. з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку. Станом на квітень 2008 року у нього утворилася заборгованість в розмірі 981 гривня внаслідок того, що він захворів. Оскільки відповідачка витрачає кошти на свої власні потреби, а не на потреби дитини, вважає за доцільне особисто придбати дитині одяг та інші речі. Просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами.
Відповідачка ОСОБА_2. повідомлена у встановленому порядку про час та місце розгляду справи до суду не з'явилася без поважних причин.
За таких обставин відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України та ст.224 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона та її син-позивач по справі, постійно надають матеріальну допомогу дитині, купуючи одяг та речі, оскільки відповідачка аліменти витрачає не на потреби дитини, а на свої власні.
Свідок ОСОБА_5, державний виконавець відділу ДВС, суду пояснив, що в кінці 2007 року йому на виконання з Центра зайнятості передано виконавчий лист згідно рішення Могилів-Подільського міського суду від 06.10.2000 року про стягнення з ОСОБА_1. аліментів на користь ОСОБА_2. на утримання доньки в розмірі 1/6 всіх видів заробітку. Нарахування по стягненню аліментів проводилися з жовтня 2007 року по травень 2008 року в розмірі 1/4 частини. Оскільки позивач не працює, тому при нарахуванні аліментної плати враховується положення ч. 2 ст. 182 СК України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на даний час становить 203 гривні 40 копійок. Тому виникла заборгованість в розмірі 1184 гривні, з якої позивач погасив лише частину, а саме 362 гривні.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Позивачу ОСОБА_1. згідно рішення Могилів-Подільського міського суду від 06.10.2000 року зменшено розмір аліментів на користь ОСОБА_2. на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку, тобто призначено до сплати мінімальний розмір аліментів. Однак через хворобу у останнього утворилась заборгованість по аліментам у сумі 981 гривня.
Позивач посилається на те, що він не має можливості сплатити суму заборгованості у розмірі 981 гривня, що утворилась внаслідок його хвороби, оскільки через травму він не може займатись важкою фізичною працею, тобто не може працевлаштуватись. Однак у рішенні ЛКК Могилів-Подільського МТМО № 508 від 06.05.2008 року вказано, що останньому не рекомендована важка фізична праця (а.с.8).
Згідно ст.60 ЦПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач ОСОБА_1. не надав суду доказів, що він намагався влаштуватись на будь-яку іншу роботу, яку міг би виконувати та таким чином виконувати зобов'язання по аліментам. Із вказаної довідки Могилів-Подільського МТМО вбачається, що останнього непрацездатним не визнано. Позивач на обліку в Центрі зайнятості не перебуває.
Однак із пояснень ОСОБА_1. вбачається, що останній не бажає сплатити дану суму заборгованості з інших підстав, а саме через те, що відповідачка витрачає кошти не за цільовим призначенням.
Дане твердження позивача суд не може взяти до уваги, оскільки останній не надав суду належних доказів щодо нецільового витрачання аліментів відповідачкою.
Згідно ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів держаної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. У ч.2 вказаної статті зазначено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Оскільки розмір аліментів, який підлягає до стягнення з відповідача є мінімальним, тому суд враховуючи важке матеріальне становище дитини, проти якого не заперечує сам позивач, приходить до висновку, що у позові слід відмовити.
На підставі ст.ст.180-184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 88, ч.4 ст.169, 213, 215, ст.224-228 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам відмовити.
Копію заочного рішення не пізніше 5 днів з дня його проголошення направити відповідачу.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву про його перегляд.
Суддя: