Справа № 1-179/2008р.

  ВИРОК

   Іменем України

15 вересня 2008 року                                                                                            м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                         Сопрун В.В.,

при секретарі:                        Цибульської Т.І.,

з участю прокурора:              Ясінського Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта неповна - середня, одруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13 березня 2007 року за ст. 129. Ч.1 КК України  до 1 року обмеження волі, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 26 жовтня 2007 року звільнений від відбування покарання, в силу ст. 89 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з виконавчим листом № 2-911 від 21 червня 2005 року ОСОБА_1 було зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 150 гривень , щомісячно, починаючи з 26 травня 2005 року і до повноліття сина. Підсудний ОСОБА_1 дане рішення суду не виконував і аліменти не сплачував, у зв'язку з чим за період з 27 січня 2007року по червень 2008 року у нього утворилася заборгованість в сумі 2554,8 гривень. У зв'язку з цим ОСОБА_1. неодноразово викликався працівниками Могилів-Подільської Державної виконавчої служби та попереджався ними про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 164 КК України. Проте незважаючи на це, підсудний тривало, систематично та наполегливо ухилявся від виконання обов'язку по сплаті аліментів на користь свого неповнолітнього сина і протягом вказаного періоду коштів на його утримання взагалі не сплачував.

Підсудний, ОСОБА_1, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 164 КК України визнав повністю і суду пояснив, що рішенням Могилів - Подільського міськрайонного суду від 21 червня 2005 року його було зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 150 гривень, щомісячно, починаючи з 26 травня 2005 року і до повноліття дитини. Про обов'язок сплачувати аліменти на утримання дитини він знав, але не сплачував тому, що в нього не було грошових коштів, так як він офіційно не працює. Неодноразово він викликався в відділ державної виконавчої служби та попереджувався про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 164 КК України в разі несплати аліментів. ОСОБА_1 давав зобов'язання погасити заборгованість по аліментах та сплачувати їх в добровільному порядку, однак цього не робив, оскільки на протязі останнього року перебував на стаціонарному лікуванні в Могилів-Подільській ЦРБ з приводу гострого панкріотиту.  В скоєному покаявся.

Потерпіла, ОСОБА_2, суду пояснила, що підсудний раніше сплачував аліменти, а з 2007 року перестав сплачувати аліменти, інколи надає матеріальну допомогу дитині.  В судовому засіданні потерпіла змінила свої позовні вимоги з 2554,8 грн. на  суму 2354,8 гривень, оскільки підсудний їй сплатив 200 гривень іц в матеріалах кримінальної справи є відповідна розписка.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом підсудного, потерпілої та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним, показів потерпілої, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України підтверджується і матеріалами справи, а саме: поданням начальника ВДВС Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ст. 164 КК України (а. с. 5); виконавчим листом № 2-911 від 21.06.2005 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а. с. 6);  постановою про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом  від 27.01.2007 року (а. с. 7); письмовими попередженнями ОСОБА_1  про можливість настання кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України (а. с. 10-11), розрахунком заборгованості по аліментам (а. с. 12-13),  та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_1, з 27 січня 2007року по червень 2008 року здійснив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (аліментів), тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 164  КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину  - злочин, передбачений ч.1 ст. 164 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу винного -за місцем проживання характеризується посередньо і обставини справи.

Пом'якшуючою покарання обставиною згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України, пов'язане з обмеженням волі, та застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Також суд вважає, що необхідно застосувати  п.3 ч.1 ст.76 КК України і покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілої, оскільки у відділі ДВС є виконавчий документи щодо стягнення з підсудного заборгованості по аліментах.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року    обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк на  1 (один) рік.

На підставі ч.3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 у сумі 2354.8 гривень залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області.

Головуючий: