АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11/796/106/13 Головуючий у першій інстанції Ясельський А.М.

Категорія: ч.2 ст.186, ч. 1 ст. 187 КК України Доповідач Павленко О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Павленко О.П.

суддів Лясковської В.І., Юденко Т.М.

за участю прокурора Гуменюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, раніше судимий Оболонським районним судом м. Києва 22 червня 2010 року за ч. 1 ст. 286 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання по даному вироку частково приєднано невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 1 (один) місяць.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 5 937 грн. завданої матеріальної шкоди.

По справі вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_2 22.02.2011 року, в період часу з 18 години 20 хвилин до 18 годину 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в кафе «Чернігівське», що знаходиться по вул. Попова, 4 в м. Києві, помітивши у свого знайомого ОСОБА_4 значну суму грошей, застосував до нього фізичне насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я, заволодів майном ОСОБА_4, а саме: мобільним телефоном та грошима в сумі 500 грн., після чого з місця злочину втік, завдавши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 669 грн.

Крім того, ОСОБА_2 25 березня 2011 року о 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кафе «Чернігівське», по вул. Картвелішвілі, 7 в м. Києві, після знайомства з потерпілою ОСОБА_3 вирішив відкрито заволодіти її майном. Для цього він під надуманим приводом запропонував ОСОБА_3 вийти з ним з кафе. Разом вони пішли на територію школи № 13, що знаходиться на вул. Г. Потапова, 3 в м. Києві, де засуджений, погрожуючи ножем, приставив його до обличчя потерпілої ОСОБА_3, штовхнув її, від чого та впала на землю, та змусив віддати йому цінні речі, а саме: золоті сережки, три золоті каблучки, золотий ланцюжок з іконкою та мобільний телефон на загальну суму 7 106 грн., після чого втік з місця злочину.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичні обставини справи, встановлені судом і юридичну кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 187 КК України покарання 6 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити засудженому покарання у виді 6 років позбавлення волі та згідно ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати не відбуте покарання по вироку Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2010 року та призначити ОСОБА_2 остаточну міру покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Обґрунтовуючи своє прохання, апелянт зазначає, що суд при призначенні засудженому покарання неправильно застосував кримінальний закон, а саме, приєднавши до призначеного покарання за даним вироком частково невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року та визначивши відповідно до ст. 71 КК України остаточне покарання засудженому у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць, не приєднав додаткове покарання за попереднім вироком у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

При цьому апелянт, не оспорює фактичні обставини справи в частині його засудження за епізодом відкритого викрадення 22.02.2011 року майна потерпілого ОСОБА_4, водночас посилається на неповноту і однобічність досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України. Зокрема, вказує, що він під час вчинення цього злочину не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не погрожував потерпілій ОСОБА_3 ножем; що слідчим не було проведено відтворення обстановки і обставин подій вчинення злочину; що на досудовому слідстві він не був забезпечений захисником, чим порушено його право на захист; що не були перевірені показання свідка ОСОБА_5 про передачу йому ювелірних виробів для здачі в ломбард; що суд поклав в основу вироку показання свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві, не допитавши її в суді.

Іншими учасниками судового розгляду апеляції не подані.

08 січня 2013 року з Київського слідчого ізолятора надійшло повідомлення про смерть засудженого ОСОБА_2.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність скасування вироку і закриття справи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із смертю засудженого вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - закриттю з наступних підстав.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 376 КПК України 1960 року, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст. 6 КПК України 1960 року, скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.

Як убачається з даних лікарського свідоцтва про смерть № 624/12 від 17 грудня 2012 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

З урахуванням того, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про необхідність реабілітації померлого, не надійшло відповідних клопотань з цього приводу від його близьких родичів чи громадських організацій, згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 6, ст. 376 КПК України 1960 року обвинувальний вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінальної справи щодо ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 365, 366, 376 КПК України 1960 року, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року у зв'язку із смертю ОСОБА_2

Судді:

________________ __________________ __________________

ПавленкоО.П. Лясковська В.І. ЮденкоТ.М.