УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, Солом»янська площа , 2-а
Справа № 22- 765/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Сирбул О.Ф.
Доповідач - Кабанченко О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Рубан С.М.
при секретарі - Дубик Ю.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Житло киянам", Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на іменні безвідсоткові облігації.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ "Житло киянам", КП Київське міське БТІ:
визнано за ОСОБА_3 право власності на 287 іменних безвідсоткових облігацій серії В, які надають їх власнику на підставі договору з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» від 19 липня 2007 року право на отримання у власність частини квартири АДРЕСА_2,
визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 385,60 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що при укладенні договорів позивач була присутня особисто, а тому вона знала і не заперечувала проти умов договору. Позивач не є стороною правочину, на підставі якого хоче набути право власності на квартиру. Позивач не надала суду жодного обґрунтованого доказу, який би заслуговував на увагу чому вона не стала учасником основного договору та не підписала його, як сторона правочину. Додатковий договір № 2 від 08.12.2008 до договору № 1123-4/123Р-2-10 про резервування об'єкта нерухомості та порядок погашення облігацій від 11.10.2006, який начебто дає позивачу право нарівні з відповідачем отримати у власність 1/2 частину квартири, ОСОБА_2 не підписувала, що в усних поясненнях підтвердила позивач. Стосовно розрахунків, які наводить позивач в заяві від 15.10.2006 року, то це суперечить як законодавству України так і фактичним обставинам справи, оскільки всі кошти вносено в національній валюті України - гривні.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2006 року позивач - ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого продали ОСОБА_4 належну їм трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
11 жовтня 2006 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» та ОСОБА_5, відповідачем ОСОБА_2 укладено договір уступки до договору № вК-007-05/426; 1123-4/123Р-1-10 купівлі продажу облігацій ТОВ «Житло киянам» від 21 лютого 2006 року, за умовами якого ТОВ «ІБК «Столиця» - «продавець», зобов'язався передати ОСОБА_2 - «новий покупець» за згодою ОСОБА_5 - «покупець» пакет облігацій у кількості 559 одиниць, що а ОСОБА_2 - зобов'язалася прийняти та оплатити облігації.
Вказаний пакет облігацій в подальшому давав право на отримання у власність квартири АДРЕСА_2.
11 жовтня 2006 року між ТОВ «ІБК «Столиця» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір № 1123-4/123Р-2-10 про резервування об'єкту нерухомості та порядок погашення облігацій, за умовами якого ОСОБА_2 зарезервувала об'єкт нерухомості, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, введення в експлуатацію якого, заплановано було на 31 грудня 2004 року.
13 жовтня 2006 року відповідач ОСОБА_2 підписала заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом КМНО та зареєстрованої в реєстрі за № 4405, якою підтвердила, що пакет облігацій ТОВ «Житло киянам» в кількості 559 одиниць повністю оплачений нею та позивачем ОСОБА_3 у рівних частинах у відповідності до умов Договору № вК-007-05/426; 1123-4/1233-1-10 купівлі-продажу облігацій ТОВ «Житло киянам» від 21 лютого 2006 року, у зв'язку з чим не заперечувала, що позивачу ОСОБА_3 належатиме 1/2 частина пакету облігацій ТОВ «Житло киянам».
15 жовтня 2006 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір, у відповідності до якого сторони підтвердили, що сума коштів у розмірі 2 260, 00 дол. США, які були сплачені посередницькому бюро «Рідний дім» та сума коштів у розмірі 90 523, 00 дол. США були сплачені сторонами спільно для придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 (на теперішній час квартира АДРЕСА_2.
30 вересня 2008 року відповідачем ОСОБА_2 складено та власноручно підписано розписку про те, що вона 26 вересня 2008 року взяла у своєї сестри ОСОБА_3 - позивача у даній справі грошові кошти у сумі 6 927, 00 грн. для сплати залишку боргу за квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_2.
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 половину сплачених позивачем коштів за придбання квартири АДРЕСА_2, посилаючись при цьому на норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виникають із договору позики.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року було скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 серпня 2010 року про задоволення позову у зазначеній справі з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду встановлено, що між сторонами не існувало боргових зобов'язань, а договори, заяви та розписки сторін щодо передачі коштів для купівлі облігацій та отримання квартири, які також надані сторонами як докази у даній справі, підтверджують факт наявності між сторонами спільної діяльності
скасовано (а.с. 26-28). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року залишено без змін (а.с. 29).
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2007 року було видано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджено Розпорядженням ДРДА від 30.03.2007 року, а саме будинку № 26 по вулиці Дніпровська набережна в м. Києві (а.с. 129-130).
Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня
проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді