ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
23.11.06 Справа№ 5/2862-13/337А
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ЗАТ “Торгова група “Тиса”, м.Львів
до відповідача: ДПІ у Личаківському районі м.Львова, м.Львів
про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.06р. №0003162310/0/18310
За участю представників сторін:
Від позивача: не з”явився
Від відповідача: Саковець В.П. - ст.держ.под.інсп.юр.від.
Суть спору: відкрито провадження у справі за позовом : ЗАТ “Торгова група “Тиса”, м.Львів до відповідача: ДПІ у Личаківському районі м.Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.06р. №0003162310/0/18310
Позивачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №900100.
Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень позивача щодо заявлених позовних вимог та представника позивача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
З”ясовано:
ДПІ у Сокальському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ “Торгова група “Тиса” за результатами якої складено акт №17/23-0/30053266 від 03.10.06р., на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0003162310/0/18310 від 04.10.06р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ та застосування штрафних санкцій.
Як викладено в позовній заяві, що з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що підлягає визнанню нечинним, оскільки:
в акті перевірки вказано, що у березні та квітні 2006 року підприємством завищено суму податкового кредиту відповідно на 25211грн. та 22669грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування по ПДВ на відповідні суми.
В якості обґрунтування висновків акту зроблено посилання на п.1.8. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” та ту обставину, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника податку виникає у зв'язку з надмірною його сплатою до бюджету, а не з самого факту здійснення операції з придбання та сплати податку постачальнику у ціні придбання.
Органами державної податкової служби було проведено перевірку взаєморозрахунків за товари, придбані ЗАТ „Торгова група "Тиса" у постачальника - ТзОВ "Укрбудпоставка" (м. Харків), по ланцюжку від покупця через постачальників до виробника. За результатами перевірок встановлено, що ТзОВ "Укрбудпоставка" придбало товар у товариства "Південно-східний термінал" (м. Харків), яке придбало товар у товариства "Шелдон" (м. Київ).
У акті перевірки відсутні відомості про встановлення порушень податкового законодавства на етапах придбання товару у ТзОВ "Укрбудпоставка" та у товариства "Південно-східний термінал". Стосовно придбання товару у товариства "Шелдон", то у акті перевірки вказано лише те, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою і не подавало податкової звітності за березень 2006р.
Протягом перевірених періодів ЗАТ „Торгова група "Тиса" здійснювало придбання товару у ТзОВ "Укрбудпоставка" (договори від 08.02.05 №13/05, додаток до договору №1 від 30.01.06р. №30/01-06, додаток № 1 до договору, накладні на отримання (згідно додатку №1) документи про оплату придбаного товару (згідно додатку №2).
Згідно з п.7.4. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Суми податку на додану вартість, нарахованого і сплаченого у складі ціни придбання товару, на підставі податкових накладних (додаток № 3) підприємством були включені до складу податкового кредиту у березні та квітні 2006р. та до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень і травень 2006р.
Таким чином, ПДВ, сплачений у зв'язку з придбання товару було включено до податкового кредиту правомірно - у повній відповідності до норм діючого законодавства та підтверджуючих документів податкового та бухгалтерського обліку.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету регулюється п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно з цим пунктом сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні цієї суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка
дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається
до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи з встановленого законодавством порядку визначення сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету, покупець товарів не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника, і тим більше за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій в масштабах країни.
Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Жодна з вказаних вище норм не покладає на платника податку обов'язок самостійної сплати цього податку до бюджету при придбанні товарів, робіт, послуг. Не покладає на платника податку такого обов'язку і жодна інша норма Закону України "Про податок на додану вартість". Обов'язок сплати до бюджету сум ПДВ отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладено на їх продавця, а не покупця, тому що саме він здійснює операції, що є об'єктом оподаткування ПДВ.
Також жодна норма цього чи будь-якого податкового закону не покладає на покупця товарів, робіт, послуг жодних обов'язків по здійсненню контролю за діями їх продавця і не надає йому для цього жодних повноважень.
З врахуванням перелічених вище норм Закону України "Про податок на додану вартість", право покупця на бюджетне відшкодування ніяк не пов'язане з добросовісним виконанням продавцем товарів свого обов'язку по перерахуванню сум ПДВ до бюджету. Такі правила оподаткування (досконалі чи ні) встановлено законом. Тому, всі ризики неотримання сум ПДВ від недобросовісних платників несе держава, яка для виявлення і притягнення до відповідальності таких неплатників має в своєму розпорядженні і утримує апарат органів виконавчої влади. Покупець-платник ПДВ, який всі свої податкові обов'язки виконав, не може нести відповідальність за продавців товарів, які не подають податкової звітності чи не сплачують ПДВ в бюджет.
Відповідачем позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у поясненні на позовну заяву №21624/10-0 від 23.11.06р.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та оцінивши зібрані по справі докази господарський суд відзначає наступне:
у відповідності до ст. 7 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР та Наказу ДПА України від 24.04.2003 року №196/ДКС "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", обов'язковим є проведення документальних перевірок декларацій з податку на додану вартість поданих платниками ПДВ. При цьому, в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника податку чи в рахунок погашення інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються в Державний бюджет України, потім - в рахунок майбутніх платежів.
Згідно п. 8.1 Наказу ДПА України від 24.04.2003 року №196/ДКС "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", обов'язковим є проведення документальних перевірок декларацій з податку на додану вартість поданих платниками ПДВ. При цьому, в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника податку чи в рахунок погашення інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються в Державний бюджет України, потім - в рахунок майбутніх платежів.
Пункт 8.3 Наказу встановив обов'язок ОДПС забезпечити в ході документальної перевірки заявленого до відшкодування ПДВ проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника чи імпортера товарів, робіт, послуг), при цьому обов'язковим перевіркам підлягають СПД, в яких платником податку, який перевіряється за місяць придбані товари (роботи, послуги), де суми ПДВ складають: 10 тис. грн.. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 200 тис. грн..; 20 тис. грн.. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 400 тис. грн..; 30 тис. грн.. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000 тис. грн..; 50 тис. грн.. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000 тис. грн.
Згідно з п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.01р. №170) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов”язання, яку зазначає у декларації. Дані, наведені у декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку.
Відповідно до ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби здійснюють, зокрема, перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій.
Вищезазначені акти чітко передбачають те, що дані податкової декларації повинні бути перевірені щодо достовірності зазначених в них відомостей про суму податкового кредиту та суму податкового зобов'язання декларанта за відповідний податковий період.
Саме на підставі даних таких перевірок робляться висновки про те, чи має право підприємство на відшкодування сум ПДВ, який згідно з відповідною податковою декларацією платника податку підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
В свою чергу, Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, зокрема п.п.7.4.5. п.7.7 ст.7, встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг). Частина друга вказаної норми передбачає правило, згідно з яким, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
В ході позапланової перевірки позивача, на виконання Наказу ДПА України №376 від 01.08.98 "Про затвердження методичних вказівок по організації порядку адміністрування відшкодування ПДВ", ДПІ у Личаківському районі було направлено запит на проведення зустрічної перевірки по питанню підтвердження податкового кредиту за березень та квітень 2006р. до ДПІ у Червоноградському районі м. Харкова по ТзОВ "Укрбудпоставка" від 15.06.06р. №11429/23-0/197 на загальну суму ПДВ 27553,40 грн. В отриманій відповіді від 05.07.06р. №4148/7/23-311 вказано, що дане підприємство є посередником, постачальником є ТзОВ "Південносхідний термінал''. Також ДПІ у Личаківському районі м. Львова направлено запит до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на проведення зустрічної перевірки ТзОВ Південносхідний термінал". В отриманій відповіді від 15.09.06 №5382/7/23-16 надано довідку від 14.09.06 №594/231/25610076, де вказано, що ТзОВ "Південносхідний термінал” є посередником, постачальником є ТзОВ "Шелдон". ДПІ у Личаківському районі м.Львова направлено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на проведення зустрічної перевірки ТзОВ "Шелдон". В отриманій відповіді від 21.09.06 №18023/7/23-702 вказано, що місцезнаходження ТзОВ "Шелдон" не встановлено, телефони, зазначені в обліковій справі не відповідають дійсності, за березень та квітень 2006 року підприємство не звітувало.
Відповідно до п..1.8 ст.1 та п.7.7.1 ст.7 Закону України “Про ПДВ” №168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом і сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, а оскільки, доказів оплати контрагентами позивача ПДВ немає, тобто, джерела відшкодування ПДВ не встановлено, то і у ЗАТ “Торгова група “Тиса” відсутнє право на його відшкодування.
Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В адміністративному позові відмовити повністю.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя Станько Л.Л.