АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 2011/1-941/11 Головуючий 1 інстанції Лазюк С.В.

Провадження № 11/790/45/2013

Категорія: ст. 128 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 29 »січня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Крамаренко Г.П., Соколенка В.Г.,

за участю прокурора Кочетова В.Ю.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець: смт. Диканька, Полтавської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, який працює у Національному університеті «Юридична академія ім. Я.Мудрого»та Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, професор, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та йому призначено покарання у виді виправних робіт на термін 1 рік за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 -задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди суму у розмірі 520 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди суму у розмірі 1000 гривень.

Згідно вироку, ОСОБА_1, 22 грудня 2010 року близько 20 год. ЗО хв., знаходився біля душової кімнати, розташованої на другому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1, де між ним і ОСОБА_5, на ґрунті особистих неприязних стосунків, відбувся конфлікт, у ході якого дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, намагаючись захистити чоловіка, підійшла до них. У цей момент, ОСОБА_1, бажаючи зупинити останню, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки і сподіваючись, що від його дій не наступить ніяких тяжких наслідків, хоча повинен був це передбачити, умисне завдав удару рукою гр. ОСОБА_6 у ділянку грудей. Від отриманого удару, ОСОБА_6, впала спиною назад і при падінні ударилася кистю правої руки спочатку об умивальник, а потім об підлогу.

Внаслідок чого, необережними протиправними діями ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно, згідно висновку судово-медичної експертизи № 305-ая/11 від 26.01.2011 року, середньої тяжкості тілесне ушкодження, що викликало тривалий розлад здоров'я у виг ляді закритого оскольчатого перелому основи нігтьової фаланги 5 пальця правої кисті із зміщенням і легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій руці.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений подав апеляцію, в якій просив вирок районного суду від 09 липня 2012 року скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Своє апеляційне прохання ОСОБА_1 мотивує тим, що досудове та судове слідство проведено не повно та однобічно, а висновки органів досудового слідства та суду першої інстанції щодо наявності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, ґрунтуються лише на вибіркових доказах, які апелянт вважає суперечливими. При цьому засуджений посилається на правильність лише його показань, а також свідчень його жінки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 Крім того, посилався на неправильність висновків судді районного суду стосовно оцінки даних характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію в повному обсязі, а також вислухавши думку прокурора щодо законності та обґрунтованості вироку суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши вирок суду першої інстанції у відповідності з нормами ст. 365 КПК України 1960 року та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про неповноту досудового та судового слідства, що на думку апелянта полягає у вибірковій оцінці доказів судом, - є необґрунтованими, оскільки вони мають суто суб'єктивний характер та спростовуються об'єктивно встановленими даними, зазначеним у вироку. При цьому належить врахувати, що такі апеляційні доводи пов'язані лише з незгодою засудженого з рішенням, прийнятим судом. Висновки судді, що зазначені у мотивувальній частині вироку, щодо оцінки доказів, ґрунтуються на низці об'єктивно встановлених даних, що у своїй сукупності доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину стосовно ОСОБА_6, згідно пред'явленого органом досудового слідства обвинувачення за ст. 128 КК України. Більш того, об'єктивність та достатність за обсягом встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів полягає, перш за все, у походженні та отриманні їх з різних джерел, але при цьому вони узгоджуються одне з одним за змістом та взаємно доповнюють одине одне, що чітко вмотивоване у вироку, щодо їх оцінки (т. 3 а.с. 51-54).

Те що потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження внаслідок удару ОСОБА_1 кулаком у груди, після чого впала та при падінні вдарилася кістю правої руки спочатку об вмивальник, а потім об підлогу, об'єктивно вбачається з показань самої потерпілої ОСОБА_6, а також свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, в тому числі і свідчень ОСОБА_12 та ОСОБА_8 в частині виникнення 22 грудня 2010 року близько 20 год. ЗО хв. конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, під час якого обидва намагалися заподіяти один одному тілесні ушкодження, а також даних висновку судово-медичної експертизи № 305-АЯ/11 від 26.01.2011 року ( том 1 а.с. 61-64), та інших доказів вказаних у вироку, згідно яких судом першої інстанції правильно встановлено те, що необережними протиправними діями ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження, що викликало - тривалий розлад здоров'я у виді закритого оскольчатого перелому основи нігтьової фаланги 5 пальця правої кісті із зміщенням і легкі тілесні ушкодження у виді синців на лівій руці. При цьому висновки експертів доводять об'єктивність свідчень потерпілої ОСОБА_6 які вона давала під час відтворення обстановки і обставин події, оскільки такі свідчення узгоджуються та не суперечать об'єктивним судово-медичним даним у частині строку, способу і механізму заподіяння тілесних ушкоджень, встановлених у потерпілої, і саме з сукупності цих даних виходив суд першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1, згідно пред'явленого йому обвинувачення. На думку колегії суддів, оцінка у такий спосіб вищезазначених доказів судом першої інстанції не може вважатися необ'єктивною а тому не може бути спростована суб'єктивними доводами апелянта про неповноту, однобічність дослідження і вибірковість оцінки доказів під час досудового та судового слідства.

Доводи ОСОБА_1 щодо зловживання з боку слідчого під час досудового слідства з приводу процесуальних заходів, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд та приводу ОСОБА_1 для проведення процесуальних дій не можуть свідчити про наявність будь-якого негативного впливу або порушення процесуальних прав ОСОБА_1 як обвинуваченого, оскільки такі заходи об'єктивно були виправдані тим, що обвинувачений, не виконуючи свої процесуальні обов'язки, утруднював проведення досудового слідства, що підтверджується даними матеріалів кримінальної справи ( т. 1 а.с. 190-196).

Разом з цим належить врахувати те, що згідно пояснень ОСОБА_1, які надавалися ним при апеляційному розгляді, він розуміє та володіє російською мовою, а тому його доводи щодо незастосування української мови при провадженні на досудовому слідстві, як підстави для визнання його однобічним та неповним, - мають безпідставний характер.

Крім того, доводи засудженого про неправомірність висновків суду щодо особи ОСОБА_1, також не відповідають дійсності, оскільки суд дійшов об'єктивного висновку про задовільну характеристику підсудного на підставі загального обсягу даних, що були залучені до матеріалів кримінальної справи (т. 1 а.с. 208-210, 214-214-215), які давали відповідні підстави для таких висновків.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено правових підстав для скасування вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2013 року, з урахуванням доводів, зазначених у апеляції ОСОБА_1

Керуючись ст. 362, 365, 366, 377 КПК України 1960 року та п. 15 «Перехідних положень»КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2012 року, яким визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначено покарання у виді виправних робіт на термін 1 рік за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку -залишити без змін.

Судді

________________ ____________ _______________

Шабельніков С.К. Крамаренко Г.П. Соколенко В.Г.