АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/14150/2012Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 10/1990/154/12 Доповідач - Іващенко О.Ю.
Категорія - запобіжний захід
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Іващенка О.Ю.
Суддів - Кунця І. М., Галіян Л. Є.,
зза участю прокурора Івасик Н.Є.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали справи за апеляцією прокурора прокуратури м. Тернополя Левчука А.О. на постанову судді Тернопільського міськрайонного суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту від 28 серпня 2012 року, -
встановила:
Оскаржуваною постановою від 28 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні подання начальника відділення СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Пісного В.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Інгулець Дніпропетровської області, громадянину України, неодруженому, з вищою освітою, непрацюючому, постійно проживаючому в АДРЕСА_1, раніше несудимому, -
обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрювався, а на даний час обвинувачується у тому, що 16 серпня 2012 року близько 01.00 год., перебуваючи в м. Тернополі по вул. Лесі Українки, поблизу магазину "Поляна", наніс удари невідомим предметом ОСОБА_5 в ділянку лівого плеча та лівого підребер'я, чим згідно довідки Тернопільської міської клінічної лікарні швидкої допомоги № 1949 від 20 серпня 2012 року, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньої черевної стінки, проникаючого поранення в черевну порожнину, різаної рани лівого плеча і ці його дії кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.
В апеляції прокурор прокуратури м. Тернополя Левчук А.О. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 28 серпня 2012 року скасувати, як незаконну та необґрунтовану, а подання направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Вважає, що суддею при прийнятті рішення про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не враховано те, що ОСОБА_2 після вчинення злочину з місця події втік, чим намагався уникнути кримінальної відповідальності, а також те, що останній не має постійного місця проживання в м. Тернополі та не працює, тому перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, негативно впливати на учасників кримінального процесу, чим в подальшому перешкоджатиме встановленню істини по справі. Також зазначає, що злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до ст.12 КК України є тяжким, за який передбачено покарання понад 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, прокурора, яка підтримала подану прокурором прокуратури м. Тернополя Левчуком А.О. апеляцію і, з наведених у ній мотивів, просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 28 серпня 2012 року скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_1, які просять оскаржувану постанову судді залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
За змістом ст.ст.148,155 КПК України, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.
Висновок суду про відмову в задоволені подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, ґрунтується на всебічному дослідженні відомостей про особу обвинуваченого, прийнятий з урахуванням як тяжкості вчиненого злочину, так фактичних обставин справи і є вірним.
Як убачається з постанови суду, підставою для відмови у задоволенні подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, стало те, що в матеріалах справи відсутні жодні дані про те, що обвинувачений може продовжувати свою злочинну діяльність, буде ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини в справі, а також дані про його особу, зокрема що він раніше несудимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, його позитивні характеристики.
Такий висновок підтверджується наявними у справі даними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив вищевказані обставини, особу обвинуваченого і прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для обрання ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Посилання в апеляції прокурора на те, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства та суду, з урахуванням того, що він втік з місця злочину, не є обгрунтованими.
Зокрема, як пояснив у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції слідчий у провадженні якого перебуває кримінальна справа, ОСОБА_2 після звільнення судом першої інстанції з - під варти, з"являється на виклики органу досудового слідства, повідомив про місце свого тимчасового знаходження, зокрема адресу проживання у м. Тернополі. Також, ОСОБА_2 з"явився і на виклик до суду апеляційної інстанції, що вказує на відсутність на даний час ризику ухилення обвинуваченого від явки в органи слідства та суду.
Крім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, на даний час органом досудового слідства відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, з місця тимчасового знаходження у м.Тернополі, про що у обвинуваченого відібрано відповідне письмове зобов"язання.
Аналогічно колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_2 буде негативно впливати на учасників кримінального процесу тим самим перешкоджаючи встановленню істини в справі, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б це підтверджували.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь-яких обставин, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції і впливали б на правильність висновків суду та тягнули за собою скасування прийнятого рішення, про що порушено питання в апеляції прокурором прокуратури м. Тернополя, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. , 148, 165, 165-2, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію прокурора прокуратури м. Тернополя Левчука А.О. залишити без задоволення, а постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 28 серпня 2012 року про відмову в обрані ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Ю. Іващенко