АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1903/1440/2012Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б.
Провадження № 11/789/25/13 Доповідач - Демченко О.В.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демченко О.В.
Суддів - Римар Т. М., Стадника О. Б.,
за участю прокурора - Бурлаки Г.В.
засудженого -ОСОБА_1
захисника засудженого -адвоката ОСОБА_2
потерпілої -ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Бучацького районного суду від 5 листопада 2012 року, яким -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий машиністом насосних установок в ТОВ "Борщівський цукровий завод", раніше судимий 7 квітня 2010 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднано 7 місяців невідбутої частини покарання за вироком Борщівського районного суду від 7 квітня 2010 року та остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді обмеження волі на строк 3 роки 1 місяць.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженць с. Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області, житель АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишений попередній - підписка про невиїзд з місця постійного проживання.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнанні винними та засуджені за злочин, який ними вчинений за наступних обставин.
10 жовтня 2011 року, близько 14 год., ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 про таємне викрадення чавунних решіток, якими обладнані заїзди до житлових будинків, що в с. Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, для чого ОСОБА_4 надасть свій автомобіль ВАЗ-2106 для поїздки до місця вчинення злочину і перевезення викраденого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 в той же день, близько 23 год. приїхали в с. Трибухівці Бучацького району і перебуваючи неподалік заїзду через водопровідний рів, що проходить між проїжджою частиною дороги та господарством ОСОБА_3, демонтували із заїзду і таємно викрали п'ять чавунних решіток, загальною вагою 350 кг., вартістю 696 грн. 50 коп., які належали ОСОБА_3
В апеляціях:
- захисник засудженого ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_2, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням або пом'якшити міру покарання із застосуванням ст.69 КК України. Вказує, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3, яка не має до нього жодних претензій, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка народилась після постановлення вироку;
- засуджений ОСОБА_1 просить застосувати ст.75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, обгрунтовуючи свої доводи аналогічними пом'якшуючими покарання обставинами;
- потерпіла ОСОБА_3 вважаючи вирок суду стосовно ОСОБА_1 надто суворим, просить його змінити застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Зазначає, що їй повністю відшкодована завдана злочином шкода та вона не має до ОСОБА_1 претензій, останній одружився, має сім'ю та 11 листопада 2012 року у нього народився син.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника засудженого ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_3, які в судовим дебатах підтримали подані апеляції та просять застосувавши ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком., міркування прокурора в судових дебатах про залишення вироку суду без змін, прохання засудженого в останньому слові про зміну вироку в частині призначеного покарання і пом'якшення покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Вирок в частині засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України та кваліфікація його дій не оспорюється.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України, ґрунтується на доказах зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні, які наведено у вироку та в апеляціях не оспорюється.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції зазначені вимоги закону виконав належним чином та в повній мірі врахував пом'якшуючі вину обставини, в тому числі і ті, на які посилаються апелянти в своїх апеляціях.
Як вбачається з вироку, суд призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, який позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, а також його щире каяття у вчиненому злочині.
Крім того, судом при призначенні ОСОБА_1 покарання враховано і обтяжуючу його покарання обставину -рецидив злочинів, оскільки він вчинив новий умисний злочин протягом іспитового строку, встановленого йому вироком Борщівського районного суду від 7 квітня 2010 року, тривалістю 2 роки.
Саме з врахуванням всіх вищенаведених обставин, судом першої інстанції ОСОБА_1 було призначено наближене до мінімального покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, в той час як санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення або обмеження волі на строк до 5 років та на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, приєднав лише 7 місяців невідбутої частини покарання за вироком Борщівського районного суду від 7 квітня 2010 року і остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у виді трьох років одного місяцяобмеження волі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, переглядаючи справу в порядку ст.365 КПК України, колегія суддів встановила, що за вироком суду ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки 1місяць обмеження волі, тому, змінену судом першої інстанції ОСОБА_1 міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту слід скасувати, оскільки, у відповідності до вимог ст.155 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 05 листопада 2012 року по 30 січня 2013 року, а саме, 87 днів позбавлення волі, що відповідно до ст.72 КК України становить 174 дні обмеження волі, в співвідношенні один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі, тобто, в строк відбуття покарання слід зарахувати 5 місяців 24 дні перебування ОСОБА_1 під вартою.
На підставі наведеного, керуючись п.п.11, 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року) та ст.ст. 365, 366, КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Бучацького районного суду від 5 листопада 2012 року, стосовно ОСОБА_1 -без зміни.
В порядку ст.365 КПК України скасувати обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши його негайно з-під варти із зали апеляційного суду.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання 5 місяців 24 дні перебування його під вартою з 05 листопада 2012 року по 30 січня 2013 року
В решті вирок Бучацького районного суду від 05 листопада 2012 року залишити без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.В. Демченко