АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Рибака І.О.

суддів Сітайло О.М., Фрич Т.В.

прокурора Васіна Ю.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2012 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяса А.Б. від 01 жовтня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.1 ст. 343, ч.2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити свою ухвалу, якою скасувати постанову від 01 жовтня 2012 року заступника начальника СВ СУ прокуратури Київської області Матвіяса А.Б. про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.1 ст. 343, ч.2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України.

________________________

Справа № 10/796/146/2013

Категорія: ст. 236-8 КПК України

Головуючий у 1-й інстанції: Кицюк В.П.

Доповідач: Рибак І.О.

В поданій апеляції посилається на те, що на момент прийняття рішення у слідчого не було належних приводів та підстав - достатніх даних, отриманих з законних джерел, які вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної його події. Вважає, що суд першої інстанції не перевірив його доводи, якими обґрунтовується подана скарга.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та вважав постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали скарги та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 жовтня 2012 року заступник начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяс А.Б. виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України; впливу у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та добитись прийняття незаконного рішення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 343 КК України; умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України; незаконного заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України.

На зазначену постанову захисник ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, в порядку ст.236-7 КПК України подав скаргу до Печерського районного суду м. Києва, вважаючи її незаконною та необґрунтованою.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника ОСОБА_1, думку прокурора, дослідив матеріали кримінальної справи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова і прийшов до висновку, що при порушенні справи дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства України, а досліджені матеріали містять достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.1 ст. 343, ч.2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України, в зв'язку з чим скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишив без задоволення.

Таке рішення суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як правильно встановив суд, приводом до порушення даної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, що відповідає вимогам ст. 94 КПК України.

Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах перевірки, зокрема, що містяться в протоколах огляду місця події від 20.09.2012 року, поясненнях ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновках судово-медичних експертиз та в інших матеріалах. Тому твердження скаржника про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає помилковим, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, всі доводи скаржника про незаконність постанови про порушення кримінальної справи належним чином проаналізовані, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції і визнані необґрунтованими, а ті з них, які потребують оцінки доказів, визнані на стадії оскарження постанови про порушення кримінальної справи передчасними, оскільки виходять за межі компетенції суду, чим суддею дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України.

Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів, які містяться в матеріалах не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки суд позбавлений можливості в даній стадії процесу досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності вини особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті.

На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом першої інстанції в повному обсязі перевірено наявність приводів і підстав для порушення справи, законність джерел отримання даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скарги, в тому числі і ті, на які захисник ОСОБА_1 посилається у своїй апеляції, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність законних приводів та достатніх підстав для порушення кримінальної справи, та з цих підстав обґрунтовано скаргу на постанову залишив без задоволення.

З урахуванням вищезазначеного, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на постанову заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_3 від 01 жовтня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.1 ст. 343, ч.2 ст. 345, ч.3 ст. 357 КК України, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді:

____________________ ____________________ __________________

Рибак І.О. Сітайло О.М. ФричТ.В.