АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Ященка М.А.,
суддів - Журавля О.О., Тютюн Т.М.,
при секретарі - Мартиненко О.В.,
за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,
захисників - ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь клінічної лікарні «Феофанія» витрати по лікуванню потерпілого в сумі 12 640,00 грн.
Судом вирішено питання про судові витрати та речові докази по справі.
Згідно з вироком суду, 20 листопада 2010 року, близько 21-45 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по Кільцевій дорозі зі сторони вул. Тулузи в м. Києві, при виконанні правого повороту на транспортну розв'язку в напрямку пр-та ОСОБА_3, в порушення пп. а) п. 2.9., п.п. 10.1., 11.3., 1.3., при зміні напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, не впорався з керуванням, виїхавши на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який в подальшому відкинуло на праву смугу руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «ДЕУ», д.н.з. НОМЕР_3, котрим керував ОСОБА_5 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «КІА» ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки та перелом правої ліктьової кістки.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію злочину, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку із його невідповідністю тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Як зазначає апелянт, суд, вірно оцінивши зібрані по справі докази, прийняв правильне рішення про винність ОСОБА_2, однак недостатньо врахував його особу і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, призначивши останньому надто м'яке покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення захисників та засудженого, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши часткове судове слідство,судові дебати, надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, є вірною і ніким не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до невеликої тяжкості, відомості про особу засудженого, котрий раніше не судимий, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, на час вчинення злочину був зайнятий суспільно корисною працею, має батька - інваліда 2-ї групи, його відношення до вчиненого злочину, а також те, що завдана потерпілому шкода не відшкодована. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання засудженого судом визнано вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано обрав ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України найбільш суворий вид покарання, передбачений санкцією цієї статті, у виді обмеження волі, призначивши йому також додаткове покарання - позбавленням права керувати транспортними засобами, яке у даному випадку не є обов'язковим. При призначенні покарання у виді обмеження волі, врахувавши наведені вище дані про тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи (наявність батька-інваліда 2-ї групи) суд також прийшов до вірних висновків, що виправлення, перевиховання засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без його ізоляції від суспільства, та на підставі ст. 75 КК України звільнив останнього від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, і, на думку колегії суддів, таке покарання не є несправедливим чи м'яким, та повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування, в частині призначеного покарання, законного і обґрунтованого вироку суду та постановлення нового вироку з призначенням ОСОБА_2 більш суворого покарання, а тому апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Судді:
_______________ _______________ _______________
М.А. Ященко О.О. Журавель Т.М. Тютюн
Справа № 11/796/268/2013
Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України
Головуючий у суді першої інстанції - Почупайло А.В.
Доповідач - Ященко М.А.