Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1420/2069/2012

Провадження 2/1420/615/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 вересня 2012 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого -судді Салій О.В.

при секретарі Шилінскас О.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи -ОСОБА_8 та Південна Товарна Біржа, про визнання договору дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 04 липня 2001 року між ними, третьою особою ОСОБА_8 та відповідачами було укладено договір міни квартири АДРЕСА_1, на квартиру АДРЕСА_2. Ця угода була зареєстрована Південною Товарною Біржею за № 0734. Обидві сторони виконали всі умови, передбачені договором. У теперішній час вони не можуть розпорядитися зазначеним нерухомим майном, оскільки нотаріуси вимагають від них нотаріально посвідченого договору міни цієї квартири, а зазначений вище договір вважають недійсним. Та обставина, що вони зареєстрували за собою право власності на придбану ними квартиру, у теперішній час унеможливлює нотаріальне посвідчення спірного договору. Посилаючись на викладене, просили визнати дійсним вказаний вище договір та визнати за ними право власності на зазначену квартиру -по ? частці за кожним.

Ухвалою суду від 13 серпня 2012 року до участі в справі було залучено ОСОБА_8 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів повністю підтримали заявлені вимоги та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідачі та третя особа ОСОБА_8 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 74 ЦПК України, до суду не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи -Південної Товарної Біржі -в судове засідання не з'явився, третя особа надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, в якій, крім цього, зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

04 липня 2001 року між позивачами та відповідачами було укладено договір мини квартири АДРЕСА_1, на квартиру АДРЕСА_2, який зареєстровано Південною Товарною Біржею за № 0734, що підтверджується копією цього письмового договору /а.с.16/.

Під час укладення угоди сторони дійшли згоди про всі істотні умови цього договору та виконали всі зобов'язання одна перед однією за цим договором, що також підтверджується зазначеною вище копією договору.

15 серпня 2001 року за позивачами на підставі зазначеного вище договору Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації в особі його Очаківської міської філії зареєстроване право власності -по ? частині за кожним -на АДРЕСА_1, що підтверджується копією відповідного реєстраційного посвідчення № 2417 /а.с. 17/.

Квартира АДРЕСА_1 на момент укладення спірного договору перебувала у власності відповідачів та на час укладення угоди не мала обтяжень щодо її відчуження, що підтверджується відповідним розширеним витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37178505 від 01 серпня 2012 року /а.с.46/.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про товарну біржу" від 10.12.1991 № 1956-XII ( що застосовувався до даних правовідносин на момент укладення договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту від 14 червня 1994 р. № 18/5 та зареєстрованої в Мін'юсті 7 липня 1994 р. за № 152/361 (далі - Інструкція), яка діяла на час спірних правовідносин, правовстановлюючим документом на квартиру міг бути договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі.

Зазначена норма закону протирічила діючій на той час ст. 227 ЦК (1963 р.), згідно якій договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Зважаючи на вивчені обставини справи суд вважає, що мало місце суперечністю законодавства на той час, та враховуючи, що підстав нікчемності правочину судом не виявлено, права та інтереси сторін укладений правочин не порушував, а навпаки, сторони після набуття прав на нерухоме майно, в повному обсязі не можуть користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд,. є підставою для визнання угоди дійсною.

Таким чином вимога позивачів про визнання угоди дійсною є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно й, вимога про визнання за позивачами права власності на спірну квартиру є обґрунтованою, оскільки це право виникло в них з 04 липня 2001 року внаслідок укладення договору міни.

Також суд вважає за необхідне віднести судові витрати на рахунок позивачів, за власним клопотанням останніх.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи -ОСОБА_8 та Південна Товарна Біржа, про визнання договору дійсним та визнання права власності -задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір міни квартири АДРЕСА_1, на квартиру АДРЕСА_2, укладений 04 липня 2001 року між ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_4 -з одної сторони та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -з другої сторони, зареєстрований Південною Товарною Біржею під № 0734.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на АДРЕСА_1 -по ? частині за кожним.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою хоча б одного з відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачами у загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення, -у той же строк з дня отримання ними копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: