ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.06 Справа 356/13-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Племінний завод „Бортничі”, с. Щасливе, Бориспільський р-н
до Щасливської сільської ради, с. Щасливе, Бориспільський р-н
про стягнення 727646 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
Від позивача: Гусєв А.О. –довіреність;
Від відповідача: Русінко М.І. - довіреність;
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» (далі –позивач) до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі –відповідач) про стягнення 727 646 гривень збитків.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 08.09.1997 року позивач набув право колективної власності на земельні ділянки площею 1041,1 га, що посвідчується державним актом на право колективної власності на землю (серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 1/22). 08.06.2004 року відповідачем було прийняте рішення № 176.4-18-XXIV, згідно з яким було вирішено передати в оренду ТОВ «Алькон»земельну ділянку площею 0,781 га. Земельна ділянка, що була передана відповідачем в оренду ТОВ «Алькон», належала на праві власності позивачу, а тому відповідач порушив право власності позивача на земельну ділянку. Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 29.08.2005 р. по справі № 3/509, залишеного без змін Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2005 р. по справі № 3/509, було визнано недійсним рішення відповідача № 176.4-18-XXIV від 08.06.2004 р. Крім того, 24.03.2005 р. між Позивачем та ТОВ «Злагода»був укладений попередній договір, відповідно до якого сторони договору зобов’язались укласти протягом двох місяців договір купівлі-продажу земельної ділянки позивача площею 25,4 га за ціною 1 295 400 грн. Однак, в подальшому, у зв’язку з тим, що відповідач передав частину земельної ділянки, що була предметом Попереднього договору від 24.03.2005 р., в оренду іншій особі, ТОВ «Злагода» відмовилось від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (основного договору). В подальшому позивач відповідно до договорів купівлі-продажу 08.06.2005 та від 18.11.2005 р. продав земельну ділянку, що була предметом Попереднього договору від 24.03.2005 р., по частинах та отримав в результаті продажу 567 754,00 грн. Отже, в результаті порушення відповідачем права власності позивача на земельну ділянку, що виявилось у прийнятті рішення позивач не отримав дохід у розмірі 727 646 грн., що є різницею між сумою грошових коштів, які позивач отримав би в результаті укладення договору купівлі-продажу із ТОВ «Злагода»(основного договору), та грошових коштів, що були отримані позивачем відповідно до договорів купівлі-продажу 08.06.2005 та від 18.11.2005 р. На підставі цього відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 727 646 грн. збитків.
В судовому засіданні 06.11.2006 р. представник відповідача надав суду відзив на позов, згідно якого просить у задоволенні позову відмовити та припинити провадження у справі виходячи з наступного.
Рішення Щасливської сільської ради № 85 від 12.02.1997 р. не існує, оскільки 10-а сесія двадцять другого скликання відбулась 27 лютого 1997 року, на якій було прийнято рішення про погодження передачі у колективну власність позивача 1172, 2 га, а не 1041,1 га як вказано в державному акті позивача. Крім того, Державний акт на право колективної власності був виданий позивачу з порушенням вимог п. 1.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на землю і постійного користування землею. Також відповідно до рішення Щасливської сільської ради № 288-29-IV від 26.05.2005 було скасовано видані позивачу державні акти на право власності на землю від 08.09.1997 р. та на право постійного користування землею від 08.09.1997 р. Крім того, відповідно до рішення Щасливської сільської ради від 04.10.2005 року № 341-21-IV визнано недійсним рішення Щасливської сільської ради від 27.02.1997 року в зв’язку з невідповідністю до законодавства України. За таких обставин відповідач стверджує, що Державний акт на право колективної власності на землю не є може бути підставою для набуття позивачем права власності на земельні ділянки, а тому в позові слід відмовити.
17.11.2006 р. позивач надав суду письмові заперечення на відзив відповідача, в яких позовні вимоги підтримав та спростував доводи відповідача викладені у відзиві.
20.11.2006 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Щасливської сільської ради” по справі №356/13-06 про визнання недійсними державного акту на право колективної власності на землю від 08.09.1997 р. (серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1/22) та державного акту на право постійного користування землею від 08.09.1997 р. (серії II-КВ № 003135, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 7).
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2006 р. відповідачу було відмовлено у прийнятті зустрічного позову до позивача про визнання недійсними державного акту на право колективної власності на землю від 08.09.1997 р. та державного акту на право постійного користування землею від 08.09.1997 р. № 7.
В судовому засіданні 06.11.2006 р. оголошувалась перерва до 20.11.2006р. на 14-15 про що сторони були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд встановив.
08 вересня 1997 року позивачу був виданий Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області Державний акт на право колективної власності на землю (серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1/22).
Щодо доводів відповідача про те, що в акті зазначене «Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Бортничі», а не «Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі», то зазначені доводи спростовуються наявною у справі науково-технічною документацією по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею ВАТ «Племінний завод «Бортничі»в межах Щасливської, Гірської та Гнідинської сільських рад, із змісту якої випливає, що земельні ділянки площею 1041,1 га були передані у власність позивачу.
Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що державний акт на право колективної власності на землю було видано з порушенням вимог п.1.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації, зберігання Державних актів на право власності на землю і постійного користування землею, затвердженого наказом Держкомзему України № 28 від 15.04.1993 року, оскільки на момент видачі зазначеного державного акту порядок передачі земельних ділянок у власність колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та порядок видачі зазначеним особам державних актів регулювався Тимчасовим порядком проведення робіт по видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, на право колективної власності на землю, затверджений наказом Держкомзему від 15.03.1995 року № 18.
Статтею 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Враховуючи вищевказані норми, суд дійшов до висновку, що з 08.09.1997 року ВАТ «Племінний завод «Бортничі»належать на праві колективної власності земельні ділянки площею 1041,1 га, а саме –земельні ділянки, які визначені в Державному акті на право колективної власності на землю (серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 1/22), як земельні ділянки за номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
08 червня 2004 року Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області було прийнято рішення № 176.4-18-XXIV «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Алькон»під розміщення цеху по виготовленню виробів з дерева», відповідно до якого було вирішено передати в оренду ТОВ «Алькон»земельну ділянку площею 0, 781 га, розташовану в межах с. Щасливе.
14 липня 2004 року між Щасливською сільською радою та ТОВ «Алькон»було укладено договір оренди землі, за яким було передано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,781 га.
Судом встановлено, що наявні у справі Державний акт на право колективної власності на землю від 08.09.1997 року (серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 1/22), план землекористування, що є невід’ємною частиною науково-технічної документації по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею ВАТ «Племінний завод «Бортничі»в межах Щасливської, Гірської та Гнідинської сільських рад, викопіювання зі схеми землекористування Щасливської сільської ради, що є невід’ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років ТОВ «Алькон», свідчать про те, що земельна ділянка, що відповідно до рішення від 08.06.2004 р. № 176.4-18-XXIV була передана в оренду ТОВ «Алькон», була власністю позивача.
Відповідно до п.1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Крім цього, відповідно до п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки відповідно до рішення відповідача № 176.4-18-XXIV від 08 червня 2004 року «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Алькон»під розміщення цеху по виготовленню виробів з дерева»було вирішено передати в оренду ТОВ «Алькон»земельну ділянку, що належить на праві власності позивачу, то цим рішенням відповідач обмежив позивача у здійсненні його права власності на земельну ділянку, оскільки позивач не міг використовувати та розпоряджатись належною йому земельною ділянкою.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що своїм рішенням відповідач порушив право власності позивача на земельну ділянку, що належала йому на праві власності на підставі Державного акту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2005 р. по справі № 3/509 було визнано недійсним рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області № 176.4-18-XXIV від 08.06.2004 р. «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Алькон»під розміщення цеху по виготовленню виробів з дерева» та було визнано недійсним договір оренди від 14.07.2004 р., укладений між Щасливською сільскою радою Бориспільського району Київської області та ТОВ «Алькон».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2005 р. по справі № 3/509 рішення господарського суду м. Києва від 29.08.2005 р. по справі № 3/509 було залишено без змін.
У зв’язку з цим, суд дійшов до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що виявились у прийнятті незаконного рішення № 176.4-18-XXIV від 08 червня 2004 року, відповідачем було порушено право власності позивача на земельну ділянку.
24 березня 2005 року між позивачем та ТОВ «Злагода»був укладений Попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до п. I Попереднього договору від 24 березня 2005 року, сторони зобов’язуються протягом двох місяців з моменту укладення цього Попереднього договору укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки на таких умовах:
1. Продавець зобов’язується передати у власність Покупця земельну ділянку площею 25,4 га, розташовану за адресою: вул. Бориспільська, 16, в с. Щасливе Бориспільського району Київської області (далі –Об’єкт продажу), згідно схеми земельної ділянки, що є невід’ємною частиною цього Попереднього договору, а Покупець зобов’язується прийняту вказану земельну ділянку та оплатити її вартість.
Підпунктом 7 пункту I Попереднього договору від 24 березня 2005 року визначено, що ціна продажу земельної ділянки складає 1 295 400 (один мільйон двісті дев’яноста п’ять тисяч чотириста) гривень.
Судом встановлено, що порівняння схеми розміщення земельної ділянки, що є невід’ємною частиною Попереднього договору від 24.03.2005 р., та викопіювання із схеми землекористування Щасливської сільської ради, що є невід’ємною частиною проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення цеху з виготовлення виробів з дерева ТОВ «Алькон», свідчать про те, що відповідно до Попереднього договору від 24.03.2005 р. сторони договору зобов’язались укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, частина з якої відповідно до рішення відповідача була передана в оренду ТОВ «Алькон».
28.04.2005 року ТОВ «Злагода»надіслало лист на адресу позивача, в якому повідомило про те, що товариству стало відомо, що відповідно до рішення відповідача частину земельної ділянки, що згідно попереднього договору від 24.03.2005 р. мала бути продана ТОВ «Злагода», було передано в оренду іншій юридичній особі –ТОВ «Алькон». Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з тим, що частиною земельної ділянки, що мала бути продана ТОВ «Злагода», володіє та користується інша особа, ТОВ «Злагода»повідомило про те, що відмовляється від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 25,4 га (основного договору).
За таких обставин суд дійшов до висновку, що внаслідок прийняття відповідачем рішення № 176.4-18-XXIV від 08.06.2004 р. «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Алькон»під розміщення цеху по виготовленню виробів з дерева», яким було порушено право власності позивача на земельну ділянку, позивач не зміг укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким позивач отримав би від ТОВ «Злагода»1 295 400 грн.
08 червня 2005 року між позивачем та ЗАТ «Надбання»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Відповідно до зазначеного договору позивач продав ЗАТ «Надбання»земельну ділянку площею 24,5719 га за ціною 530 754,00 грн.
18 листопада 2005 року між позивачем та ТОВ «Алькон»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Відповідно до зазначеного договору позивач продав ТОВ «Алькон»земельну ділянку площею 0, 781 га за ціною 37 000 грн.
Судом встановлено, що порівняння схеми розміщення Земельної ділянки, що є невід’ємною частиною Попереднього договору від 24.03.2005 р., та викопіюванням зі схеми формування території Щасливської сільської ради із позначенням земельних ділянок, що були продані позивачем відповідно до договорів купівлі-продажу від 08.06.2005 р. та від 18.11.2005 р., свідчать про те, що земельні ділянки, що були продані відповідно до зазначених договорів купівлі-продажу, в сукупності складають земельну ділянку, що була предметом попереднього договору від 24.03.2005 р. Отже, внаслідок укладення договорів купівлі-продажу від 08.06.2005 р. та від 18.11.2005 р. позивач продав земельну ділянку, що була предметом Попереднього договору від 24.03.2005 р., по частинах та отримав від продажу зазначених земельних ділянок грошові кошти у сумі 567 754 грн.
Щодо доводів відповідача про те, відповідно до рішення Щасливської сільської ради від 26.05.2005 р. № 288-29-IV було скасовано державний акт на право колективної власності на землю(серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1/22), то відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Оскільки відповідачем не було надано доказів того, що державний акт на право колективної власності на землю(серія КВ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1/22) було скасовано в судовому порядку, то суд відхиляє вищезазначені доводи відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що внаслідок прийняття відповідачем незаконного рішення, що порушило право власності позивача на земельну ділянку, позивач не отримав дохід у розмірі 727 646 грн., що є різницею між сумою грошових коштів, яку позивач мав отримати у разі укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з ТОВ «Злагода»(основного договору) та сумою грошових коштів, що були отримані позивачем у результаті продажу земельних ділянок відповідно до договорів купівлі-продажу від 08.06.2005 та від 18.11.2005 р.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Враховуючи названі норми, суд приходить до висновку, що в результаті вчинення відповідачем неправомірних дій, що виявились у прийнятті незаконного рішення № 176.4-18-XXIV від 08.06.2004 р., що порушило право власності позивача на земельну ділянку, відповідачем було завдано збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди на загальну суму 727 646,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 727 646,00 грн. збитків.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9 п/р 371161004089 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 04527520) на користь Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»(Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л. Українки, 12; п/р 260063180301 в ВАТ „Аграрний комерційний банк”, МФО 322302, код ЄДРПОУ 00849634) 727 646 (сімсот двадцять сім тисяч шістсот сорок шість) гривень 00 копійок збитків, а також судові витрати 7 276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 46 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.