ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"15" листопада 2006 р. Справа № 364/7-06
14 год. 17 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16
(зал судових засідань №205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Каліушко Ф.А. розглянув матеріали справи
за позовом управління пенсійного фонду України у Іванківському районі, смт. Іванків
до Державного підприємства „Чорнобильпроменергобуд”, м. Чорнобиль
про стягнення 8014,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Дуб І.В. (дов. №07/1304 від 14.11.2006р.);
від відповідача: Пасічник В.М. (дов. №265 від 05.06.2006р.).
Суть спору:
до господарського суду Київської області звернулось управління пенсійного фонду України у Іванківському районі, смт. Іванків з позовною заявою до Державного підприємства „Чорнобильпроменергобуд”, м. Чорнобиль про стягнення 8014,76 грн.
Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 21.08.2006р. її розгляд призначено на 05.09.2006р. (а.с. 1).
В судовому засіданні, яке відбулось 05.09.2006р. в зв’язку з витребуванням доказів необхідних для вирішення спору, господарський суд відкладав розгляд справи до 04.10.2006р.
Розгляд справи в судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2006р. здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на диск CD-R, серійний номер 4351 129 LD 38417.
Позивач в судове засідання, яке відбулось 04.10.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв’язку з чим господарський суд відкладав розгляд справи до 25.10.2006р.
В судовому засіданні, яке відбулось 25.10.2006р. представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, в зв’язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Проте, відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі –Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закону).
Згідно п. 4 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тому дана справа є адміністративною та на підставі п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України розглядається відповідно до його норм та встановленого ним процесу. В зв’язку з наведеним вище, господарський суд відмовляє відповідачу в задоволенні його клопотання про закриття провадження у справі.
В зв’язку з витребування додаткових доказів необхідних для вирішення спору, господарський суд оголошував перерву до 15.11.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2006р. продовжено строк вирішення спору в даній адміністративній справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 14 та частини першої ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закону) відповідач є платником страхових внесків.
Згідно з п. п. 3, 4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України здійснюються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. А відповідно до частини першої абзацу другого п. 2 цього Розділу, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стужу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пільгові умови на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи визначені п.п. «а»–«з»частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 05.11.1991р. (далі –Закону №1788-XII від 05.11.1991р.).
Відповідно до п. 6.2 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Згідно п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадян, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які працювали на підприємстві відповідача за 2004 –2006р.р., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями пенсійних справ, загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, які отримують зазначені вище громадяни становить 15462,01 грн. Як зазначає представник позивача, відповідачем частково сплачено суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а саме 7447,25 грн. В зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 8014,76 грн.
Посилання відповідача на те, що громадянину Чалому Олексію Васильовичу призначено пенсію за віком з 25.02.2005 року, в зв’язку з чим відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач здійснювати не повинен, не ґрунтуються на чинному законодавстві виходячи з наступного.
Згідно ст. 12 Закону №1788-XII від 05.11.1991р. право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991р. (далі –Закон №796-ХІІ від 28.02.1991р.) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року –не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років. А згідно з частиною другою цієї статті, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки –10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки передбачений цією статтею.
В зв’язку з тим, що громадянин Чалий Олексій Васильович 25.02.1958 року народження, право на пенсію за віком, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ від 28.02.1991р. він набув 25.02.2005 року.
Проте, відповідно до абзацу третього п. 2 Прикінцевих положень Закону, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Тобто, пільгові пенсії за період на який зменшено вік виходу на пенсію, підлягають відшкодуванню.
Крім того, господарський суд не погоджується з тим, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється відповідно до норм Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки як встановлено вище, абзацом третім п. 2 Прикінцевих положень Закону встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. А відповідно до п. 15 Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Враховуючи викладене вище та те, що відповідач інших доказів відсутності суми заборгованості перед позивачем не надав, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 8014,76 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 частини першої ст. 14, частиною першої ст. 15, п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI; п.п. «а»–«з»частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 05.11.1991р.; частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV; частиною другою ст. 11, п. 4 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Чорнобильпроменергобуд” (ЗКПО 25301719) на користь управління пенсійного фонду України у Іванківському районі (ЗКПО 20622597) –8014,76 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.
Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.
Суддя Бабенко К. А.