УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/162/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
"22" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосіі у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 -ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 у якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 62396,81 грн., що складається з заборгованості за крежитом - 23737,93 грн., процентами - 27005,81 грн., пені -11293,07 грн., штрафу - 360 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Банком та ОСОБА_6 02 вересня 2008 року укладений кредитний договір № 805/2008/980-ПКП/11/633, за яким ОСОБА_6 отримав грошові кошти у сумі 25000 грн. з оплатою 3,1 % за місяць за користування кредитом, з кінцевим терміном поверненням 01 вересня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_7 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 обов'язку щодо повернення кредиту та сплати процентів. Однак, ОСОБА_6 кредитні зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла вищезазначена заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 50743,74 грн. що складається з заборгованості за кредитом 23737,93 грн. та процентами 27005,81 грн. В іншій частині позову та в задоволенні вимог до ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позовна давність банком не пропущена, внаслідок переривання строку і необґрунтовано не застосував наслідки спливу позовної давності.
Також апелянт посилається на неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між УВАТ "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ОСОБА_6 02 вересня 2008 року був укладений кредитний договір № 805/2008/980-ПКП/11/633, за яким ОСОБА_6 отримав грошові кошти у сумі 25000 грн. з оплатою 3,1 % за місяць за користування кредитом, з кінцевим терміном поверненням 01 вересня 2011 року.
Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено обов'язок ОСОБА_6 щодо повернення кредиту та сплати процентів частинами шляхом здійснення щомісячних оплат.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 02 вересня 2008 року укладено договір поруки № 805/2008/980-ПКП/11/633 згідно якого ОСОБА_7 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 обов'язку щодо повернення кредиту та сплати процентів.
Проте, ОСОБА_6 зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів порушив, що ним не заперечується.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 805/2008/980-ПКП/11/633 від 02.09.2008 року (а.с.13), за вказаним договором були здійснені платежі 16.10.2008 року - 1186,86 грн., 17.11.2008 року - 1186,86 грн., 16.12.2008 року - 1186,86 грн., 19.07.2011 року -400 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_6 порушені зобов'язання, встановлені вищезазначеним кредитним договором, щодо повернення кредиту та сплати процентів, що є підставою для притягнення відповідача до цивільної відповідальності та стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 50743,74 грн.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Заборгованість ОСОБА_6 по кредиту складає 23737,93 грн. за процентами -27005,81 грн., розмір її сторонами не оспорюється.
Вказана заборгованість ні боржником - ОСОБА_6, ні поручителем - ОСОБА_7 сплачена Банку не була.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_6 до цивільної відповідальності і стягнення з останнього на користь Банку вищезазначених сум грошових коштів.
Доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Проте, таких обставин не встановлено.
Також, є неспроможними доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущена позовна давність.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Згідно ст. 256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).
Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів, наданих позивачем та досліджених в судовому засіданні, дійшов правильного висновку, що трирічний строк позовної давності був перерваний у липні 2011 року, оскільки відповідач на виконання своїх кредитних зобов'язань здійснив платіж у вказаному місяці у розмірі 400 грн., який Банком був зарахований у встановленому порядку.
Заперечення ОСОБА_6 здійснення платежів за кредитним договором, зокрема 16.10.2008 року, 17.11.2008 року, 16.12.2008 року, 19.07.2011 року матеріалами справи не підтверджуються. Надані банком документи на підтвердження вказаних платежів відповідачем не спростовані. Доказів того, що вказані платежі був здійснений не стороною кредитного договору - боржником, матеріали справи не містять. Нові докази, які б підлягали дослідженню судом апеляційної інстанції за правилами ст. 303 ЦПК України ОСОБА_6 не надав, з клопотанням про їх витребування до суду апеляційної інстанції не звертався.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, а також підстав для скасування рішення суду не містять.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові до ОСОБА_7 та відмови у задоволенні решти вимог до ОСОБА_6 не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2012 року -відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.
Судді:
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В.Самойлова