Номер провадження № 22-ц/785/268/13

Головуючий у першій інстанції Буран

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,

при секретарі: Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 9 липня 2012 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції (далі: Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 10 травня 2006 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 25000 доларів США строком на 60 місяців по 10 травня 2011 року під 12 % річних зі сплатою щомісячних фіксованих рівних платежів в сумі 416,66 доларів США згідно графіку погашення кредиту. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 10 травня 2006 року між Банком і ОСОБА_5 укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору. Позивач повністю виконав зобов'язання за кредитним договором та видав кредит, однак через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, виникла заборгованість перед Банком щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Незважаючи на попередження про порушення умов договору та вимогу погасити заборгованість, відповідачі свої зобов'язання за договорами не виконують.

Посилаючись на ці обставини і уточнивши позовні вимоги, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 50693,56 доларів США, що складає за курсом НБУ 404078,36 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 10497,41 дол.США, що складає 83674,86 грн,, заборгованість за відсотками-3884,69 дол.США, що складає 30964,86 грн.,пеня за прострочення тілу кредиту-26480,23 дол.США, що складає 211073,91 грн., пеня за прострочення відсотків по кредиту-9831,23 дол.США, що складає 78364,73 грн., а також судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позову з тих підстав, що у зв'язку зі зміною матеріального становища вона втратила можливість сплачувати кредит, про що повідомила Банк. Крім того, державним виконавцем продано належний їй автомобіль, який був предметом застави, за ціною, менш ніж ринкова вартість, що вона вважає неправомірним.

Відповідач ОСОБА_5 не надав заперечення на позов і в судове засіданні не з'явився.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 9 липня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь Банку загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 50693,56 доларів США, що за курсом НБУ складає 404078,36 грн., та судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, які не доведені, не врахував її матеріальний стан, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач ОСОБА_5 рішення суду не оскаржив.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що відповідачі є солідарними боржниками перед Банком на підставі кредитного договору та договору поруки, умови договорів не виконують, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, пені за прострочення тілу кредиту та пені за прострочення відсотків за кредитом, що підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором, щодо забезпечення повернення позики (кредиту), позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статей 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед ним за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 10 травня 2006 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 25000 доларів США строком на 60 місяців по 10 травня 2011 року під 12 % річних зі сплатою щомісячних фіксованих рівних платежів в сумі 416,66 доларів США згідно графіку погашення кредиту. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 10 травня 2006 року між Банком і ОСОБА_5 укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.

Позивач Банк повністю виконав зобов'язання за кредитним договором та видав кредит, однак через невиконання позичальником своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, виникла заборгованість перед Банком щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами. Незважаючи на попередження про порушення умов договору та вимогу погасити заборгованість, відповідачі свої зобов'язання за договорами не виконують.

Суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин, необхідність стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, в тому числі заборгованість за відсотками, пеню за прострочення тілу кредиту та пеню за прострочення відсотків. Такі висновки суду відповідають вимогам ст.213 ЦПК, ст.ст. 553-554, 1046-1052,1054, 1055 ЦК України та умовам кредитного договору.

Згідно з п.6.5 Кредитного договору у випадку невиконання умов договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки.

За правилами п.9.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.п.2.1,3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідачі не оспорили кредитний договір та договір поруки і не зверталися до суду з позовом про розірвання договору або визнання його недійсним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання у скарзі на те, що вона, ОСОБА_1, не отримала від Банку повідомлення про заборгованість, є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи(а.с.37-40).

Доводи скарги про те, що державним виконавцем було вилучено предмет застави-автомобіль і проданий за ціною вдвічі меншою за дійсною на той час не можуть бути прийняті до уваги. Як вбачається з ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 15 січня 2013 року, ОСОБА_1 оскаржила дії державного виконавця, і її скаргу залишено без розгляду.

Разом з тим, ухвалене судом першої інстанції рішення в частині стягнення пені за прострочення тілу кредиту у розмірі 26480,23 дол.США, що складає 211073,91 грн., та пені за прострочення відсотків за кредитом у розмірі 9831,23 дол.США, що складає 78364,73 грн. не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість за кредитом складає 10497,41 дол.США (83674,86 грн.), заборгованість за відсотками-3884,69 дол.США (30964,86 грн.). Неустойка (пеня) за прострочення тілу кредиту нарахована Банком у розмірі 26480,23 дол.США (211073,91 грн.), пеня за прострочення відсотків по кредиту нарахована у розмірі 9831,23 дол.США (78364,73 грн.), що значно перевищує розмір заборгованості за кредитом та відсотками, що суперечить вимогам закону.

Крім того, з матеріалів справи та наданих додатково доказів вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 в 2008 року знаходиться в скрутному матеріальному становище, не працює, має на утриманні двох дітей:сина ОСОБА_6,2004 р.н., та дочку ОСОБА_7, 2007 р.н., на яких не отримує аліменти від батька. Згідно з витягами історії хвороби ОСОБА_1 отримала травму внаслідок ДТП, її син ОСОБА_6 переніс операцію на серце і тяжко хворіє. Як вбачається з пояснень відповідачки, її колишній чоловік-відповідач ОСОБА_5 залишив сім'ю та виїхав за межі України, тому весь тягар погашення заборгованості за кредитним договором фактично покладений на неї.

Ці обставини в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати істотними обставинами і вони заслуговують на увагу, тому розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідачів за порушення зобов'язань може бути зменшений. Ці вимоги закону суд не врахував, обставини справи з'ясував неповно і однобічно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що розмір неустойки відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України може бути зменшений, а саме: пеня за прострочення тілу кредиту -до 20000 грн.; пеня за прострочення відсотків кредиту -до 10000 грн. Такий розмір неустойки відповідає вимогам закону і засадам розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України судовий збір на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»підлягає стягненню з ОСОБА_1 у розмірі 455 грн., з ОСОБА_5 -455 грн., тобто в дольовому порядку, оскільки солідарне стягнення судових витрат нормами ЦПК не передбачено.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, та в частині стягнення судового збору В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим, скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1, 313, 314 ч.2 , 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 9 липня 2012 року змінити.

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0043/73/52680 від 10 травня 2006 року в розмірі 144639,72 грн. в тому числі:

- заборгованість за кредитом - 10497,41 доларів США, що еквівалентно 83674,86 грн.;

- заборгованість за відсотками - 3884,69 доларів США, що еквівалентно 30964,86 грн.;

- пеню за прострочення тілу кредиту - 20000 грн.;

- пеню за прострочення відсотків кредиту - 10000 грн.

Стягнути судовий збір на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 у розмірі 455 грн., з ОСОБА_5 -455 грн.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є. Федорова

Судді: Л.М. Миза

А.П. Заїкін