УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2/0109/3592/2012 Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

№ провадження: 22-ц/190/515/13Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"23" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:М’ясоєдової Т.М.,

Суддів:Бондарева Р.В., Яковенко Л.Г.,

При секретарі:Галіч Ю.Є.,

:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя про зобов'язання до вчинення певних дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позову повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що вхідні двері у під'їзді будинку де вона проживає, не відповідають встановленим законом стандартам і нормам, що підтверджується листами СЕС і ДАБК, тому висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач мешкає у квартирі АДРЕСА_1. Зазначений будинок перебуває на балансі КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя.

Згідно актів від 05.09.2012 року, затверджених начальником ЖЕУ-7, віконні рами між поверхами у 5 під'їзді будинку №60 по пр. Перемоги в м. Сімферополі пофарбовані та засклені, вхідні двері під'їзду згідно проекту дерев'яні, щілин не мають, відкриваються мешканцями для провітрювання, квартирки перебувають у задовільному стані, провітрюються (а.с. 34, 36).

В акті від 18.10.2012 року, складеному начальником ЖЕУ-7 Штирковою Л.П., майстром ЖЕУ-7 Тимофєєвою Л.Б., помічником лікаря ОКП МСЕС Науменко Г.Ф. за результатами перевірки скарги ОСОБА_6, зазначено, що у вищевказаному під'їзді усі квартирки з першого по дев'ятий поверх в наявності, проведений косметичний ремонт вхідної дерев'яної двері, двері зачиняються, розміщено оголошення із проханням не тримати двері на гачку без необхідності (а.с. 35)

За правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем всупереч наведеним вимогам закону не надано будь-яких достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог в частині зобов'язання відповідача встановити стекла на вікнах під'їзду №5 по пр. Перемоги 60 в м. Сімферополі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 в цій частині.

Пунктом 3.1.9 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (далі - Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, зовнішні вхідні двері в під'їзді і сходові клітки повинні мати самозамикальні пристрої (доводники), а також обмежувачі ходу дверей (запини). Для зниження тепловтрат і шуму від ударів вхідних дверей за відсутності самозамикальних пристроїв, у притворах дверей слід встановлювати пружні ущільнювальні прокладки.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 цього ж Кодексу).

31.10.2010 року між представниками Кримської Республіканської організації Партії Регіонів і виборцем ОСОБА_6 укладений соціальний договір, згідно якого досягнуто згоди про проведення капітального ремонту у під'їзді №5 будинку №60 по пр. Перемоги, в тому числі і заміни вхідної двері (а.с. 16).

Як слідує з протоколу №2 від 12.06.2012 року зібрання мешканців під'їзду №5 в будинку №60 по пр. Перемоги на порядку денному якого було вирішення питання про встановлення металевої двері у вказаному під'їзді, на якому були присутні головний інженер КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя Іванов С.П., начальник ЖЕУ-7 Штиркова Л.П., майстер ЖЕУ-7 Тимофєєва Л.Б., а також жильці під'їзду в кількості 24 осіб, зібрані підписи проти встановлення металевої двері у під'їзді, а також анулювання соціального договору, укладеного ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що вона не була уповноважена іншими мешканцями укладати зазначений договір (а.с. 43).

Зазначені обставини також підтверджуються колективним листами мешканців під'їзду №5 за вищевказаною адресою, адресованих начальнику КП ЖЕО Кузьміну О.Л., в якому вони просять не встановлювати у під'їзді металеві двері, оскільки вони будуть перешкоджати пересуванню інваліда, який мешкає в цьому під'їзді (а.с. 45).

Крім того, представник відповідача в суді першої та апеляційної інстанції пояснив, що металеві двері для встановлення в під'їзді №5 будинку №60 по пр. Перемоги в м. Сімферополі зберігаються у КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя через те, що мешканці під'їзду не тільки заперечують проти їх встановлення, але й чинять перешкоди у цьому.

Ці обставини підтвердила і позивач ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням того, що відсутня згода усіх власників квартир на встановлення металевої двері, а позивач не довела вини відповідача у порушенні її права нормально користуватися під'їздом, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 про зобов'язання КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя встановити металеві двері у під'їзді.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків місцевого суду позивачем відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України не надано.

При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам, тому правових підстав для скасування рішення не встановлено.

Згідно зі ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

М’ясоєдова Т.М. Бондарев Р.В. Яковенко Л.Г.