П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 08.07.2008 р.                                                                                                     № 9/62 

18:52

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом у розмірі 157 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена самостійно узгоджена заборгованість.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача спірну заборгованість на підставі рішення суду відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Прокуратура Оболонського району міста Києва підтримала позицію позивача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення судового засідання був неодноразово повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без участі його представника не надав, проте надав письмові заперечення, якими позовні вимоги не визнає просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.05.2004 р., як платник податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва -15.04.2005 р.

Відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий місяць 2007 року, якою визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 157 000,00 грн.

В зв'язку з тим, що відповідачем зазначена сума податкових зобов'язань не сплачена в установлені законодавством України строки, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва прийнято рішення № 187 від 01.08.2007 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Пунктом 5.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідач самостійно узгодив свої податкові зобов'язання подавши 20.03.2007 року податкову декларацію з податку на додану вартість. Будь-яких уточнюючих згодом  розрахунків позивачу не подавав. У встановлені законом строки податкові зобов'язання не були погашені відповідачем, у зв'язку з цим останні набули статусу податкового боргу. Отримані податкові вимоги позивача відповідачем у встановленому законом порядку і строки не було погашено.

Суд зауважує, що податкові зобов'язання відповідача виникли з мирової угоди від 06.03.2007 року № 13929795, з приводу передачі права власності на частину не житлового приміщення виробничого корпусу “202 літера “З” (АДРЕСА_1), що підтверджується актом прийому-передачі від 20 березня 2007 року, складеного ПП ОСОБА_1 та ТОВ “Конвейерні системи”. З огляду на це, суд не приймає до уваги покликання відповідача на рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 по справі 2/222, адже зазначене рішення та обставини за цією справою не мають жодного відношення до податкових зобов'язань відповідача, які виникли внаслідок мирової угоди від 06.03.2007 року № 13929795, а остання є чинною, доказів про зворотнє відповідачем суду не надано.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та не надав жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості  відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 157 000 (сто п'ятдесят сім тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                                              О.В.Кротюк