Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді Сачука В.І.

суддів: Баглика С.П., Матюхи Ю.В.

за участю прокурора Горбань О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою загальною освітою, неодружений, непрацюючий, судимий: 16.11.2005 року Дубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України на 7 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; 30.04.2010 року Рівненським районним судом Рівненської області умовно-достроково звільнений на 1 рік 7 місяців 28 днів; 25.04.2012 року засуджений тим же судом за ст. 395, ч.1 ст. 263, ст. 70, 71 КК України на 2 роки 20 днів позбавлення волі; 16.08.2012 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.1 ст. 309, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки 20 днів позбавлення волі, засуджений:

- за ч. 2 ст. 297 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 16.08.2012 року та призначено остаточне покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він на початку жовтня 2011 року, перебуваючи на кладовищі по вул. Кременецькій в м. Дубно, керуючись корисливими мотивами вчинив наругу над могилою померлих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та викрав чотири частини елементів огорожі з нержавіючої сталі на загальну суму 60 грн.

7 листопада 2011 року підсудний ОСОБА_1 на кладовищі по вул. Млинівській в м. Дубно, повторно вчинив злочин пов'язаний з наругою над могилою та шляхом демонтажу декоративної огорожі могил ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з корисливих мотивів та викрав сім чавунних секцій огорожі на загальну суму 420 грн.

14 березня 2012 року ОСОБА_1 виявив в металевому смітнику, що знаходився біля приміщення магазину «Рікос»в м. Дубно Рівненської області поліетиленовий пакет із наркотичним засобом -каннабісом (марихуана), масою 11,9 г. в перерахунку на суху речовину та діючи у супереч ст.ст. 6. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»він повторно незаконно привласнив та зберігав вказаний наркотичний засіб для власних потреб без мети подальшого збуту. Того ж дня о 18 годині 10 хвилин на подвір'ї житлового будинку, що знаходиться по вул. Свободи в м. Дубно Рівненської області, під час проведення особистого огляду ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із наркотичним засобом -каннабісом (марихуана), масою 11,9г. в перерахунку на суху речовину, який підсудний незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту.

В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання та з урахуванням ст.ст. 66, 69 КК України призначити остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить задовольнити його апеляцію, думку прокурора, який просить вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, вказаних у вироку суду, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів та яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується і в поданій апеляції.

Керуючись наведеними доказами, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 297 КК України як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно та за ч.2 ст. 309 КК України як повторне незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, врахувати дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

З матеріалів справи вбачається, що раніше судимий ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини за ч.2 ст. 297 КК України та ч.2 ст.309 КК України.

Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК України не встановлено і в апеляції засудженим також не наведено. При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про їх особу, а також усі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції, а тому обрав покарання в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України.

Колегія суддів підстав для пом'якшення призначеного покарання не вбачає.

Будь-яких даних про порушення органами досудового слідства чи судом норм кримінального або кримінально-процесуального закону, які давали б підставу для зміни або скасування вироку, не встановлено.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

С у д д і :

Сачук В.І. підпис Баглик С.П. підпис Матюха Ю.В. підпис

Вірно. Доповідач суддя В.І.Сачук