ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 5023/7270/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод"

на постанову та рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 господарського суду Харківської області від 26.10.2011

у справі господарського суду№ 5023/7270/11 Харківської області

за позовомКонцерну "Техновоєнсервіс"

доДержавного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод"

простягнення коштів

за участю представників

позивачаМиговський М.Л., Іваницька О.П.,

відповідачаУс В.В., Перегонцев І.В., Пащук В.В.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2011 у справі № 5023/7270/11 (суддя Ольшанченко В.І.) частково задоволено позов Концерну "Техновоєнсервіс", стягнуто з ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" заборгованість по сплаті внесків за період з 3 кварталу 2008р. по 3 квартал 2009р. в сумі 627 860,00 грн., інфляційні за період з жовтня 2008р. по липень 2011р. в сумі 149 693,19 грн., державне мито в сумі 7 775,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 188,09 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011 у справі № 5023/7270/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" - без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011, справу №5023/7270/11 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а саме п. 4.2 статуту Концерну "Техновоєнсервіс", ч. 3 ст. 119 ГК України, ч. 2 ст. 57 Конституції України, ст. 4 Указу Президента № 503/97 від 10.06.1997, ч. 1 ст. 5 ЦК України, ст.ст. 33, 43 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Концерн "Техвоєнсервіс" є державним господарським об'єднанням, створеним на підставі наказу Міністра оборони України № 309 від 07.06.2005 і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" входило до складу концерну як підприємство-учасник. Наказом Міністра оборони України № 542 від 02.11.2009 ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" був виведений зі складу концерну.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не виконав свої визначені рішенням правління № 7 від 25.10.2007, введеним в дію наказом генерального директора концерну №220-АГД від 26.10.2007, зобов'язання по сплаті внесків за період з 3 кварталу 2008р. по 3 квартал 2009р., внаслідок чого виникла заборгованість, на суму якої здійснено інфляційні нарахування, встановивши, що останнім днем строку сплати внесків є останній день кварталу наступного за звітним.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищезазначені рішення таким вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суди мали дослідити обов'язковість сплати відповідачем внесків на утримання концерну у встановленому розмірі та порядку.

Згідно із статутом джерелами формування фінансових ресурсів Концерну "Техвоєнсервіс" є дохід від господарської діяльності, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити, а також відрахування учасників та інші джерела.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що статут Концерну "Техвоєнсервіс" передбачав затвердження пропозицій про встановлення розміру відрахувань учасниками на утримання концерну та на провадження ним статутної діяльності за поданням генерального директора концерну на засіданні правління. Рішення правління концерну з питань, віднесених статутом до його компетенції, приймаються простою більшістю голосів і вводяться в дію наказами (іншим розпорядчим документом) генерального директора.

Частина 5 ст. 120 ГК України визнає концерном статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням відповідно до ч. 4 ст. 122 ГК України здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання. Порядок управління державним (комунальним) господарським об'єднанням визначається статутом об'єднання відповідно до закону.

Тобто, визнаючи рішення правління № 7 від 25.10.2007 підставою для покладення на відповідача обов'язку щодо сплати внесків у визначеному порядку і розмірі, суди мали дослідити компетенцію органів управління концерном, зміст прийнятого рішення, перевірити на відповідність статуту порядок його прийняття та введення в дію, доведення до відома учасників, зокрема відповідача.

З'ясування вищевказаних питань має істотне значення для вирішення спору та впливає на правильність застосування норм матеріального права.

Вищезазначене не дає підстав вважати постановлені у справі судові рішення законними та вмотивованими.

Згідно з приписами статті 111-9 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 111-7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2011 у справі № 5023/7270/11 скасувати.

Справу № 5023/7270/11 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун