Справа № 2-1227/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2008 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Панасюк Н.П.
з участю прокурора: Піголя О.А.
представник відповідачки: ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3. керуючи автомобілем «ДЕО Ланос», д/н -НОМЕР_1(далі - ДЕО), 10 травня 2008 року, біля 10 години, грубо порушила вимоги ПДР України, внаслідок чого скоїла зіткнення з велосипедом, під керуванням ОСОБА_2., спричинивши позивачу тілесні ушкодження та заподіявши матеріальну шкоду.
Крім цього, вказує, що даними діями відповідачки йому було заподіяно моральну шкоду, що полягає у стражданнях та переживаннях у зв'язку з цим, психологічних стресах, які негативно впливають на стан здоров'я.
Просить стягнути з відповідачки на свою користь - 1231грн. 70коп. матеріальної шкоди, 6000грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_2. та прокурор позов підтримали повністю та дали аналогічні пояснення викладеним в заяві.
Відповідачка ОСОБА_3. та її представник - ОСОБА_1., позов визнали частково та пояснили, що вимоги позивача в частині часткового відшкодування витрат на лікування є обґрунтованими. Ствердили, що законні підстави для задоволення інших вимог ОСОБА_2. відсутні і до задоволення не підлягають.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 10 травня 2008 року, ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом «ДЕО Ланос», д/н - НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Терешкової в напрямку вулиці К. Маркса м. Шепетівка, порушила вимоги п. 16.11 ПДР України, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, при виїзді з другорядної дороги на головну, не надала перевазі в русі ОСОБА_2., який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні ушкодження, а позивач внаслідок зіткнення отримав і тілесні ушкодження.
Винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3., що стверджується чинною постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 травня 2008 року з якої вбачається, що саме внаслідок порушення відповідачкою ПДР
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
України, під час керування автомобілем сталося зіткнення транспортних засобів.
Відповідно до схеми ДТП зіткнення транспортних засобів автомобілю під керуванням ОСОБА_3. та велосипеда „Україна” під керуванням ОСОБА_2. сталося на головній дорозі відносно напрямку руху автомобіля ДЕО з вулиці Терешкової м. Шепетівка до головної дороги, оскільки державний номер з автомобіля відповідачки залишився на місці пригоди, поряд з велосипедом.
Крім того, як стверджується протоколом огляду транспортного засобу «ДЕО Ланос», д/н - НОМЕР_1, яким керувала відповідачка і який ОСОБА_3. та її представник не оспорювали, автомобілю були спричинені наступні механічні ушкодження : подряпані передня кришка капоту та передній бампер, відсутній передній номерний знак.
З протоколу огляду транспортного засобу «Україна», яким керував ОСОБА_2. вбачається, що велосипеду внаслідок ДТП були заподіяні механічні пошкодження у вигляді: деформації передньої вилки.
Факт спричинення ОСОБА_2. тілесних ушкоджень внаслідок ДТП стверджується актом судово-медичного дослідження № 444 від 10.06.2008 року та медичною картою стаціонарного хворого № 1021, з яких вбачається, що внаслідок ДТП останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: садна на поверхні обличчя, рани на поверхні лоба справа, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров'я, могли виникнути в строк та при обставинах на які вказує позивач.
Як вбачається довідки вузлової лікарні на ст. Шепетівка від 31.07.2008 року, ОСОБА_2., внаслідок ДТП дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні даного медичного закладу з 10 травня по 3 червня 2008 року з тілесними ушкодженнями та струсом головного мозку.
Накладними приватного підприємця ОСОБА_4. від 14 та 26 травня 2008 року за №№ 13а та 14 стверджується факт затрат ОСОБА_2. на лікування внаслідок ДТП в сумі 205грн. 70коп., тобто придбання ліків саме в період стаціонарного лікування в медичному закладі від наслідків ДТП.
Вартість пошкодженого велосипеда позивача марки «Україна», стверджується довідкою КВП «Ринок» № 222 від 18.08.2008 року, з якої вбачається, що ринкова вартість велосипеда ідентичного, як в позивача складає 370грн.
Суд відхиляє твердження представника відповідачки в частині відсутності підстав для відшкодування шкоди завданої позивачу, в тому числі за мінусом коштів потрачених ОСОБА_3. на лікування ОСОБА_2., оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи, є не послідовними, суперечливими та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, питання щодо оспорення фактичних обставин справи щодо вини ОСОБА_3. у вчиненні ДТП, ні остання, ні її представник не ставили, тобто такі фактично сторонами не оспорюються. В той же час вказані обставини, щодо вини відповідачки у вчиненні ДТП повністю стверджуються вищенаведеними доказами.
За таких обставин суд вважає, що оскільки названі обставини фактично сторонами не оспорюються, то такі додаткового доказування не потребують.
Заперечуючи наявність підстав для відшкодування відповідачкою заподіяних позивачу збитків, ні ОСОБА_3., ні її представник не навели та не надали суду жодного належного та об'єктивного доказу, які б об'єктивно стверджували ті обставини на які вони посилаються заперечуючи позов, не здобуто таких і в процесі розгляду справи.
Не заслуговують на увагу і твердження представника відповідачки в тій частині, що витрати на лікування позивача повинні визначатися за мінусом коштів затрачених на лікування останнього, ОСОБА_3.
Оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_2., перебував на стаціонарному лікуванні значний період, а тому потребував систематичного догляду і лікування і не виключно
Головуючий: С.М. Болотін
- 3 -
медикаментами, які лише одного разу надала відповідачка, тобто систематично ніс витрати на придбання ліків.
Доказів, які б викликали сумніви у вартості пошкодженого велосипеда, або ставили під сумнів довідку КВП «Ринок» жодною із сторін суду не надано. В той же час жодна із сторін не ставила питання про призначення і проведення товарознавчої експертизи, чим на думку суду погодилась із ринковою вартістю велосипеда марки «Україна» в сумі 370грн.
А тому законні підстави для відхилення названої довідки у суду відсутні. Доказів, які б стверджували протилежне жодною із сторін суду не надано.
Підлягають відхиленню і твердження представника відповідача щодо неналежності витрат позивача на правову допомогу, оскільки вказані квитанції оформленні у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог встановлених законом.
Доказів, які б викликали сумніви у їх належності ні відповідачкою, ні її представником суду не надано.
Суд відхиляє твердження представника відповідача в тій частині, що велосипед позивача не зазнав суттєвих пошкоджень, а тому підстави для відшкодування його вартості відсутні.
Оскільки такі спростовуються протоколом огляду транспорту та поясненнями позивача з яких вбачається, що в останньому повністю деформована передня вилка і його експлуатація фактично неможлива.
Доказів, які б стверджували протилежне ні ОСОБА_3., ні її представником суду не надано.
Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3. керуючи транспортним засобом, своїми діями внаслідок порушення вимог ПДР України, створила аварійну обстановку, яка призвела до дорожньо-транспортної пригоди і перебуває у прямому причиному зв'язку з її діями, а тому повинна нести, як володілець транспортного засобу відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Як встановлено судом діями ОСОБА_3. при керуванні автомобілем, ОСОБА_2. була завдана шкода, а тому вимоги про стягнення з відповідачки матеріальної та моральної шкоди є законними і обґрунтованими.
Звідси вимоги ОСОБА_2. про стягнення з ОСОБА_3. витрат на лікування внаслідок ДТП у сумі 207грн. 39коп., 370грн. - вартості пошкодженого велосипеда, 155грн. витрат на правову допомогу, судових витрат в сумі 68грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 9 роз'яснень Пленуму ВСУ, викладених в постанові від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при вирішенні питання про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну ціннність, суд вирішує питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
За таких обставин суд вважає, що після повного відкодування ОСОБА_3. вартості велосипеда у сумі 370грн., який знаходиться на зберіганні в Шепетівському МВВС та не може викорстовуватися за призначенням, що стверджується поясненнями і самого позивача, в той же час має певну цінність, останній підлягає передачі відповідачці. Оскільки, ОСОБА_2. жодних дій по його поверненню на протязі тривалого періоду, фактично 4 місяців не вчинив, і на його поверненні в процесі судового розгляду не наполягав.
В той же час ОСОБА_2. ставить питання про стягнення з відповідачки на свою користь 400грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження верхнього одягу.
Однак, обгрунтовуючи позов в цій частині ні позивач, ні прокурор, який представляв
Головуючий: С.М. Болотін
- 4 -
його інтереси в процесі судового розгляду, не надали суду жодного об'єктивного та обгрунтованого доказу щодо вартості названого майна, його кількості та асортименту.
На пропозицію суду щодо надання допомоги у вирішенні вказаного питання ні позивач, ні прокурор жодним чином не відреагували, а тому законні підстави щодо задоволення позову в цій частині відсутні, оскільки відсутні будь-які докази, які б стверджували вказані обставини.
Як вбачається з матеріалів справи у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 . просить стягнути з ОСОБА_3. на свою користь 6000грн., з урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково.
Розмір такої шкоди, з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя позивача, порушенням одного із основних конституційних прав - права на життя та здоров'я, затрачання додаткових зусиль для організації свого життя, перенесеного ним стресу внаслідок ДТП, ступеня і характеру тілесних ушкоджень, відсутності будь-яких дій відповідачки стосовно розкаяння у вчиненому, з врахуванням матеріального становища ОСОБА_3., яка жодних доходів немає, суд визначає в розмірі 1300грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.
При визначенні моральної шкоди суд також враховує, що згідно акту судово-медичного дослідження № 444 від 10.06.2008 року, забій І пальця лівої кисті, правого колінного суглобу у ОСОБА_2. не підтверджується об'єктивними даними, а тривале стаціонарне лікування останнього, (понад 21 день) пов'язане з супутнім захворюванням позивача - епілептичною хворобою, тобто не перебуває в прямому причинному зв'язку з діями відповідачки.
В той же час, не заслуговують на увагу ряд тверджень позивача, на які він посилається обґрунтовуючи позов в частині моральної шкоди, оскільки йому внаслідок ДТП не були спричинення непоправні знівечення обличчя, чи інших органів, або невиліковні травми, що позбавляло останнього можливості приймати активну участь у громадському житті суспільства, як те стверджує останній.
Доказів, які б стверджували протилежне, ні позивачем, ні прокурором суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 207, 212 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 207грн. 39коп. (двісті сім грн. 39коп.) матеріальної шкоди затраченої на лікування, 370грн. (триста сімдесят грн.) вартість пошкодженого велосипеда «Україна», 155грн. (сто п'ятдесят п'ять грн.) витрат на правову допомогу, 68грн. (шістдесят вісім грн.) судових витрат та 1300грн. (одну тисячу триста грн.) моральної шкоди, а всього 2100грн. 39коп. (дві тисячі сто грн. 39коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Велосипед марки «Україна», шасі № 592465, який знаходиться на зберіганні в Шепетівському МВВС, після повного відкодування ОСОБА_3 його вартості у сумі 370грн. (триста сімдесят грн.) - передати ОСОБА_3 .
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Головуючий: