АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22 - 1121 /2013р. Головуючий у 1 інстанції Даниленко В.В.
Доповідач Котула Л.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2013року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
При секретарі Чайці І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа , Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування.
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1, третя особа, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування.
При цьому позивачка посилалася на те , що з лютого 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю, як чоловік та жінка без шлюбу.
ОСОБА_4 страждав на хворобу серця та постійно знаходився в тяжкому фізичному стані у зв'язку із проблемами зі здоровۥÿì ³ ïîòðåáóâàâ ñòîðîííüîãî äîãëÿäó. Çà ñâî¿ êîøòè âîíà ïðèäáàâàëà éîìó ë³êè òà ³íø³ çàñîáè íåîáõ³äí³ äëÿ ë³êóâàííÿ òà ïîêðàùåííÿ ñòàíó éîãî çäîðîâۥÿ, à òàêîæ îïëà÷óâàëà âèòðàòè íà êîìóíàëüí³ ïîñëóãè òà êâàðòèðíó ïëàòó, òàê ÿê êîøò³â ñïàäêîäàâöÿ íå âèñòà÷àëî íà ïîêðèòòÿ âñ³õ íåîáõ³äíèõ âèòðàò.
Крім неї за ОСОБА_4 ніхто не доглядав.
Після його смерті відкрилася спадщина квартира АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем першої черги є онука ОСОБА_4 - ОСОБА_1..
Посилаючись на зазначені обставини та вимоги ч.2 ст. 1259 ЦК України і ст. 256 ЦПК України позивачка просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа , Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03.02.1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_3 , спадкоємцем четвертої черги за законом право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 у першій черзі.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та задовольнити вимоги позивачки лише в частині встановлення факту проживання однією сім'єю, а в задоволені решти вимог відмовити, оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду в частині встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03.02.1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 в апеляційному порядку не оскаржується.
Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав, викладених у ній , представника ОСОБА_3 ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що рішення суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Положенням ст. 1264 ЦК України передбачено , що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Задовольняючи позов про зміну черговості одержання права на спадкування , суд виходив з того , що ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03.02.1996 року по 06.02.2012 року і протягом тривалого часу опікувалася , матеріально забезпечувала , надавала іншу допомогу спадкодавцеві , який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані , а тому має право на спадкування разом з спадкоємцями першої черги.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставин справи та вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається , що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і причиною смерті , як зазначено у довідці відділення судово-медичної експертизи трупів Київського міського бюро судово-медичної експертизи ,була закрита внутрішньочерепна травма і смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, тобто не внаслідок захворювання. При цьому зазначається , що місце та обставини отримання травми невідомі ( а.с.13,16)
Відповідно до ст. 10 Закону України " Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні " громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
З свідоцтва про смерть ОСОБА_4 випливає , що ОСОБА_4 помер у віці 55 років , тобто не досягнувши пенсійного віку, що спростовує висновки суду про те , що ОСОБА_4 був людиною похилого віку.
Згідно довідки Державного закладу " Вузлова лікарня №1 ст. Дарниця" ДТГО " Південно-Західна залізниця" ОСОБА_4 спостерігався у лікарні з 21.07.1987 року і протягом останніх 3-років лікування стаціонарно в терапевтичному відділенні. Оплата за лікування проводилася за рахунок страхових компаній , у двох випадках доплата за лікування проводилася особисто хворим(а.с.65).
ОСОБА_4, як свідчить лист Відокремленого підрозділу Вагонне Депо Дарниця Державного територіального-галузевого об'єднання " Південно-західна залізниця" від 27.08.2012 року № 1311 , працював в вагонному депо Дарниця з 01.07.1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 водієм автотранспортних засобів ВАЗ 1119 і розмір його середньомісячної заробітної плати протягом останніх 3 років до звільнення ставила 4 020 грн. 79 коп.( а.с.61,62).
Свідок ОСОБА_8 , який був начальником гаража і безпосереднім керівником ОСОБА_4, у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив зазначену обставину та пояснив , що ОСОБА_4 перед кожним виїздом на автомобілі проходив медичний огляд і не потребував сторонньої допомоги.
Крім того, в листопаді 2011 року Вагонне депо Дарниця перерахувало КМКЛ " Київський міський центр серця" на лікування ОСОБА_4 30 441 грн. 70 коп.(а.с. 61, 62 )
Зазначене спростовує висновки суду про те , що ОСОБА_4 через похилий вік , тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги і позивачка тривалий час , у зв'язку з цим опікувалася ним та надавала йому матеріальну допомогу.
Посилання позивачки, що вона несла всі витрати по похованню ОСОБА_4 також спростовуються листом начальника вагонного депо Дарниця про те , що вагонне депо Дарниця оплатило ритуальні послуги на поховання ОСОБА_4, як одинокого , на суму 1322 ,00 грн. та поминальний обід на суму 7 000 грн.(а.с.67)
До того ж зазначене питання в даному випадку не має правового значення , оскільки виходить за межі цього спору.
За таких обставин, рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, оскільки позивачка не довела обставини , передбачені ч.2 ст. 1259 ЦК України, а тому підстав для надання їй права на спадкування разом з спадкоємцем першої черги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_3 у задоволені позову до ОСОБА_1 , третя особа , Головне управління юстиції в м. Києві про зміну черговості одержання права на спадкування.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: