ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"19" липня 2006 р.                                                                                                    № 02-03/

Суддя Кошик А. Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом            Приватного підприємця ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1  

до                    Державної податкової інспекції у Вишгородському районі, м. Вишгород

про                     визнання недійсними та скасування  акту перевірки від 02.06.2006 року НОМЕР_1 та рішення про застосування фінансових санкцій від 09.06.2006 року НОМЕР_2, №НОМЕР_3.

                                        Обставини справи:          

          До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі (далі -відповідач)  про визнання недійсними та скасування  акту перевірки від 02.06.2006 року НОМЕР_1 та рішення про застосування фінансових санкцій від 09.06.2006 року НОМЕР_2, №НОМЕР_3.

          Відповідно до  ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя після  одержання позовної заяви з'ясовує  дотримання  позивачем порядку звернення з адміністративним позовом.

Встановивши,  що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, відповідно до частини першої ст. 108 КАС України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Дослідивши позовні матеріали, судом встановлено, що  позивач ставить дві позовні вимоги. Зокрема, позивач просить визнати недійсним та скасувати  акт перевірки від 02.06.2006 року НОМЕР_1. Однак при визначенні предмету позову, позивачем не враховано суті оскаржуваного  документу -акту  перевірки, який є лише документальним оформленням  проведених відповідачем дій, технічно фіксує  встановлені в ході проведення перевірки обставини і порушення, при цьому  не містить  владно-розпорядчих приписів, тому безпосередньо не  породжує для  позивача  правових наслідків.

Оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності,    адміністративним процесом не передбачено  визнання недійсним та скасування  акту, який не містить ознак рішення.

          В той же час особливість актів податкових органів полягає в тому, що вони складаються з двох документів, оскільки припис, який породжує правовідносини, міститься в рішенні податкового органу, а фактичні підстави для прийняття цього рішення -в акті перевірки дотримання податкового законодавства. Таким чином,    акт перевірки  досліджується в межах позовної вимоги про встановлення правомірності рішення, яким є рішення про застосування фінансових санкцій, що складає єдину позовну вимогу.

Враховуючи викладене, позивачеві необхідно привести предмет позову  у відповідність до  вимог  ст. ст. 17, 105 КАС України.  У зв'язку з чим на виконання п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України  зазначити зміст позовних вимог  та обставини в їх обґрунтування з посиланням на відповідні докази. Крім того, позивачеві необхідно обґрунтувати  з посиланням на норми законодавства які наслідки мають   зазначені в позові порушення.

Крім того, судом встановлено, що позивачем не дотримано, зокрема, п.п. 2, 3  ч. 1 ст. 106 КАС України, оскільки  не зазначено  всіх, передбачених специфікою адміністративного  процесу  реквізитів (не зазначено засобів зв'язку з  відповідачем  чи інформацію щодо їх відсутності, банківських реквізитів сторін). 

Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не подано  документів, що підтверджують правовий статус підприємства позивача (статут, довідка про включення до ЄДРПОУ).

Частиною 3 ст. 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви  має бути доданий документ про сплату судового збору, який має бути оформлений  у відповідності до п. 14 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», а саме доказом сплати судового збору є примірник відповідного  платіжного доручення  з  відміткою  банку про зарахування коштів  в доход Державного бюджету України, скріпленою  підписами перших посадових осіб відповідної кредитної установи.  На наданих позивачем платіжних дорученнях НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відмітка банку не містить інформації  про зарахування  коштів до Державного бюджету України  та дати відповідного зарахування.

За таких обставин, відповідно до частини першої ст. 108 КАС України суддя зобов'язує позивача в  строк до 01.08.2006 року  усунути   зазначені недоліки  позовної заяви  з дотриманням  вимог ст. 106 КАС України.

          Враховуючи наведене та керуючись частиною першої ст. 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя         

постановив:

1.          Залишити позовну заяву без руху.

        2. Зобов'язати позивача в строк до 05.08.2006 року  надати господарському  суду  інформацію щодо наявності засобів зв'язку зі сторонами чи її відсутності, банківські реквізити сторін, документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача (статут, довідка про включення до ЄДРПОУ), привести предмет позову  у відповідність до  вимог  ст. ст. 17, 105 КАС України, на виконання п. 4 ч.1 ст. 106 КАС України  зазначити зміст позовних вимог  та обставини в їх обґрунтування з посиланням на відповідні докази,  обґрунтувати  з посиланням на норми законодавства які наслідки мають зазначені в позові порушення,   надати  доказ зарахування судового збору до  Державного бюджету України, 

          Суддя                                                                                              Кошик А. Ю.