КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.09.2008                                                                                           № 25/129

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Дзюбка П.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Бокуліч В.П. (дов. від 19.05.2008р.);

 від відповідача - Косьяненко Ю.Я. (дов. від 08.01.2008р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2008

 у справі № 25/129  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Орієнт-Експрес"

 про                                                  стягнення шкоди в розмірі 57231,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2008р. у справі №25/129 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнтранс” 25 786,20 грн. збитків та 375,86 грн. судових витрат.  

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови в позові, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення неодержаних доходів. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням відповідачем обов’язку відшкодувати завдану матеріальну шкоду і неотриманням позивачем доходів від господарської діяльності підтверджується договором на перевезення вантажів від 29.12.2006р. та актом від 17.03.2008р. (зазначені документи долучені позивачем до апеляційної скарги).

Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні представник відповідача просив залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2007 року  на 270 кілометрі автодороги Житомир-Чернівці сталася дорожньо–транспортна пригода, а саме автомобіль  КАМАЗ,  реєстраційний номер ВН 4009 АІ, власником якого є відповідач,  зіткнувся з автомобілем КрАЗ-256, реєстраційний номер ВХ 5849 АН, власником якого є позивач.  Вказана подія зафіксована ДАІ м. Кам’янець-Подільска, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ХМ № 130951 від 29.10.2007р. та постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 26.11.2007р. про накладення на гр. Коєва О.Ф. штрафу.

В результаті зазначеної ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження кабіни, капоту, паливного баку, передніх шин, бамперу переднього, тощо, що відображено у  висновку № 41 автотоварознавчого дослідження  від 22.10.2007р., здійсненого судовим технічним експертом Київського науково-дослідного інституту судових  експертиз, згідно якого позивачу спричинено матеріальну шкоду у розмірі 25786,20 грн.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2007р., серії ХМ №130951 та Постанови судді Іллічівського міського суду Одеської області від 26.11.2007р особою винною у скоєні ДТП є Коєв Олег Федорович, який керував автомобілем Камаз 5460 державний номер ВН 4009 АІ. Зазначений автомобіль належить відповідачу, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № 634742.

Коєв Олег Федорович є працівником відповідача та під час ДТП виконував свої службові обов’язки, що підтверджується посвідченням про відрядження від 20.10.2007р., Подорожнім листом № 177165 від 21.10.2007р.

Зазначені вище обставини справи не заперечуються відповідачем.  

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 16 ЦК України збитками є: втрати, яких  особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно із ст. 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.   Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із  Висновком № 41 автотоварознавчого  дослідження автомобіля КрАЗ-256, реєстраційний номер ВХ 5849 АН,   вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження вказаного автомобіля в ДТП складає  25786,20 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що  шкода, завдана майну позивача, а саме автомобілю КрАЗ-256, реєстраційний номер ВХ 5849 АН, підлягає відшкодовуванню відповідачем в повному обсязі в розмірі 25786,20 грн.

Разом з тим, апеляційна колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про стягнення 31445,50 грн. доходів, які позивач міг би отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушене з огляду на наступне.

Позивачем не надано будь-яких беззаперечних доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між невиконанням відповідачем обов’язку відшкодувати завдану матеріальну шкоду і неотриманням позивачем доходів від господарської діяльності, як і не надано доказів на підтвердження реальної можливості отримання ним доходів від використання пошкодженого автомобіля, як-то укладених договорів, попередньої оплати вартості використання автомобіля, тощо.

Колегією суддів не приймаються до уваги докази на підтвердження отримання доходів від використання пошкодженого автомобіля, що додані позивачем до апеляційної скарги, а саме договір на перевезення вантажів від 29.12.2006р., укладеного між позивачем та Камянець-Подільським АТ “Подільський цемент”, та Акт від 17.03.2008р. щодо простою автомобіля в аварійному стані, оскільки вони не були предметом дослідження в суді першої інстанції. Крім того, з умов договору на перевезення вантажів від 29.12.2006р. неможливо зробити беззаперечного висновку, що саме пошкоджений автомобіль має бути використаний для виконання зобов’язань позивача за вказаним договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено наміру і реальної можливості отримати дохід від використання пошкодженого автомобіля КрАЗ–256, матеріальна шкода за пошкодження якого відповідачем не відшкодована.

Крім того, частиною 4 ст. 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивачем не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, на підтвердження вжиття заходів для одержання доходів від використання вказаного автотранспортного засобу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення  з відповідача упущеної вигоди (неотриманих доходів) в розмірі 31445,50 грн. та задоволення вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 25786,20 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано будь-яких належних та беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в позовній заяві та апеляційній скарзі в частині стягнення з відповідача доходів, які позивач міг би отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущеної вигоди).

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва  від 22.05.2008р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнтранс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2008р. у справі  № 25/129 – без змін.

Матеріали справи № 25/129 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді