Справа № 2610/21790/2012
Провадження №1/2610/1728/2012
В И Р О К
іменем України
14 грудня 2012 року . Шевченківський районний суд м.Києва у складі головуючого - судді Циктіча В.М.,
при секретарях Харлановій І.М., Бондар Н.Г.,
Паночко О.В., Шніт О.М.,
за участю прокурорів Попова А.О., Голуба Є.В.,
Ковальова А.В.,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,
захисника -адвоката ОСОБА_5,
представника цивільного відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, який має вищу освіту, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, працює водієм-експедитором ТОВ «Шинна компанія», зареєстрований та фактично проживає за адресою -АДРЕСА_1, раніше не судимий, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_7 вчинив злочин проти безпеки дорожнього руху за наступних обставин.
ОСОБА_7 14 січня 2012 року близько 19.47 год., на порушення п.2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «Деу», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Щербакова в м.Києві зі сторони вул.Салютної у бік вул.Стеценка, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу напроти будинку №56 по вул.Щербакова. У цей час потерпілий ОСОБА_8 по зазначеному пішохідному переходу з права на ліво відносно напрямку руху вказаного автомобіля перетинав проїзну частину. Підсудний, порушуючи вимоги п.2.3 б), п.18.1 ПДР, проявив неуважність, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зупинився, виїхав на пішохідний перехід і передньою правою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8
В результаті зазначених дій підсудного потерпілому ОСОБА_8 спричинені ушкодження у вигляді забиття головного мозку легкого ступеню, перелому обох кісток лівої гомілки, що віднесено до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, заявлений до нього потерпілим цивільний позов визнав частково, суду прояснив наступне.
14.01.2012 року він перебував у своїх знайомих, де випив близько ста грамів горілки. Через те, що йому несподівано прийшлось їхати додому, а таксі не їздили, дані обставини примусили його скористатися своїм автомобілем. Рухаючись по вул.Щербакова у крайній правій смузі, зі швидкістю близько 50 км/год. на пішохідному переході відбувся наїзд на потерпілого, який йшов по пішохідному переходу, перетинаючи напрямок руху його автомобіля з правої сторони на ліву. Після зіткнення він зупинився та чекав на приїзд швидкої допомоги та працівників міліції. Потерпілому надав матеріальну допомогу, повністю оплативши його лікування. Крім того, сплатив потерпілому 3 500 грн. у якості компенсації заподіяної шкоди. Цивільний позов потерпілого визнає частково, вважаючи його значно завищеним. У вчиненому щиро кається, просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки його трудова діяльність пов'язана з управлінням транспортним засобом.
Суд вважає, що вина підсудного доведена, крім його показань, підтверджується наступними доказами.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 14.01.2012 р. та долученої до нього схеми та фото-таблиці наїзд стався на нерегульованому пішохідному переході, в районі дії знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», стан дорожнього покриття з наявним сніговим накатом, ділянка освітлена міським електроосвітленням. (т.1 а.с.10-17)
Протоколом огляду транспортного засобу від 26.01.2012 р. зафіксовано, що автомобіль «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, має пошкодження у вигляді розбитого лобового скла ближче до його правого краю; подряпин та деформації металевої часини кузову в районі правої передньої фари. (т.1 а.с.62-64)
Висновком судово-медичної експертизи від 21.03.2012 р. № 52/Е підтверджено, що потерпілому ОСОБА_8 спричинені забиття головного мозку легкого ступеню, перелом обох кісток лівої гомілки. Зазначені ушкодження є результатом дії тупого предмету, по своїй давнині можуть відповідати строку та обставинам дорожньо-транспортної події та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. (т.1 а.с.33-34)
Факт перебування підсудного у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком Київської міської наркологічної клініки «Соціотерапія»від 14.01.2012 р. (т.1 а.с.18)
Суд вважає доведеним факт порушення підсудним вимог пункту 2.3 б) ПДР, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
На переконання суду, в діях підсудного є також порушення п.18.1 ПДР, яким на водія покладений обов'язок при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Разом з тим, зазначені вимоги підсудним не виконані.
Аналіз обставини справи, оцінка досліджених доказів у їх сукупності та взаємному зв'язку приводять суд до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого злочину.
У діях підсудного є склад злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий (а.с.81), позитивно характеризується за місцем роботи (а.с.82), не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра. (а.с.79, 80)
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу підсудного, який раніше не засуджувався, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу підсудного, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 застосування до нього покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що вчинений підсудним злочин, пов'язаний з управлінням автомобілем, незастосування до нього покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої ч.2 ст.65 КК України, а саме, запобігання вчиненню особою нових злочинів.
З огляду на вказане суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_7 права керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги конкретні обставини вчиненого злочину, особу винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Потерпілим заявлений цивільний позов.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_8 зазначив, що у зв'язку з придбанням ліків та проведенням медичних досліджень він витратив 17 тис. грн.; для подальшого лікування, санаторно-курортної реабілітації йому необхідні кошти у розмірі 20 тис. грн.; вартість зіпсованих внаслідок ДТП предметів одягу - штанів, шкіряної дублянки, шкіряної сумки, шкіряних черевиків, а також мобільного телефону становить 8 тис. грн. У результаті тимчасової непрацездатності втрачений дохід у сумі 10 тис. грн.; за отриману правову допомогу ним сплачено 15 тис. грн. Вказані матеріальні витрати становлять 70 тис. грн., які він просить стягнути з ПрАТ «СК «Альфа страхування».
Потерпілому також спричинена моральна шкода, розмір якої позивач оцінив у 40 тис. грн. та просив стягнути її з ОСОБА_7
Відповідач ПрАТ «СК «Альфа страхування» позовні вимоги не визнав, зазначивши, що наданий ОСОБА_7 Поліс цивільно-правової відповідальності від 29.04.2011 р. № АА 3439152 не оплачений та за даними Моторно-транспортного бюро України не використаний, що свідчить про його недійсність.
Враховуючи, що водій ОСОБА_7 у момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, про страховий випадок не повідомив, дані обставини є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування цивільної відповідальності від 19.04.2011 р. № 042.0257463.096.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову з огляду на таке.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За частиною 3 даної статті шкода, завдана ушкодженням здоров'я, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Відповідно до Полісу від 29.04.2011 р. № АА 3439152 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_7 застрахована в ПрАТ «СК «Альфа страхування», забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є автомобіль -учасник дорожньо-транспортної події «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1. ДТП сталася у період дії договору (т.1 а.с.120)
Укладений договір є договором 3-го типу, що відповідно до п.15.3 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу, особою, яка зазначена в договорі.
Вказане свідчить, що відшкодування завданої позивачеві шкоди майну покладається на страховика -ПрАТ «СК «Альфа страхування».
Доводи страховика щодо недійсності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного з страхувальником ОСОБА_7, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що у силу ч.3 ст.215, ст.998 ЦК України недійсність правочину, яка прямо не встановлена законом, визнається за рішенням суду.
Судове рішення щодо недійсності договору від 29.04.2011 р. № АА 3439152 ПрАТ «СК «Альфа страхування» суду не надано.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
Потерпілий просив стягнути з страховика лише матеріальну, тобто майнову шкоду.
За приписами ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд вважає встановленим факт ушкодження здоров'я потерпілого та необхідність його лікування. Однак, розмір понесених позивачем у зв'язку з цим витрат, відповідно до вищевказаної процесуальної норми має бути доведеним.
На підтвердження понесених витрат на придбання медичних препаратів позивачем надані фіскальні чеки (т.2 а.с.27-36), однак суд не може прийняти їх як належний доказ з огляду на наступне.
Необхідність застосування придбаних медичних препаратів, зазначених у чеках, має підтверджуватися лікарськими призначеннями, які позивачем не надані. Крім того, суд звертає увагу, що деякі з придбаних препаратів застосовуються при захворюваннях, які не є наслідком ДТП (мастодінон - при мастопатії, аугментін, бронхоліс - для лікування верхніх дихальних шляхів). (т.2 а.с.32)
Наданий попередній рахунок від 06.07.2012 р. НОМЕР_3 на суму 21 493,00 грн. (т.2 а.с.18) позивачем не оплачений, також фактично не понесені витрати на санаторно-курортне лікування, у зв'язку з чим рахунок-фактуру від 06.07.2012 р. № СФ -0000007 на суму 6678,00 грн. (т.2 а.с.19) суд також не приймає до уваги.
Доведеними суд визнає фактично понесені позивачем витрати на лікування у сумі 525, 98 грн. (338,00 грн. +105,00 грн. + 82,98 грн. = 525, 98 грн.)
Позивач, наполягаючи на стягненні з підсудного 8 тис. грн. як вартості мобільного телефону та одягу не надав суду будь-яких доказів, що дані предмети дійсно були пошкоджені.
Суд не приймає до уваги товарний чек від 14.11.2011 р. №117 про оплату шкіряної куртки та шкіряної сумки (т.2 а.с.17), з огляду на те, що даний документ не є підтвердженням факту пошкодження названих речей.
Гарантійний талон № 0413458 на мобільний телефон «Самунг», придбаний 26.08.2008 р., також не підтверджує доводи позивача про пошкодження телефону. (т.2 а.с.16)
ОСОБА_8 просить стягнути з відповідача 10 тис. грн. у якості відшкодування доходу, який ним втрачений внаслідок тимчасової непрацездатності.
Разом з тим, позивачем не доведений факт втрати ним доходів, суду не надані документи на підтвердження періоду його непрацездатності, розрахунок даної суми.
Відповідно до мотивувальної частини висновку судово-медичної експертизи на стаціонарному лікуванні потерпілий перебував з 14.01.2012 р. до 31.01.2012 р. (т.1 а.с.34) Інших даних щодо подальшого лікування потерпілого суду не надано.
Згідно з довідкою про доходи від 21.05.2012 р. №73 у період після ДТП до травня 2012 р. потерпілому виплачувалась заробітна плата за місцем роботи в ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» (т.2 а.с.23), що спростовує твердження позивача про втрату ним доходу за місцем роботи.
У силу ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
По справі з участю представника потерпілого проведено шість судових засідань загальною тривалістю близько 7 годин.
Відповідно до норм зазначеного закону, з врахуванням часу, витраченого представником потерпілого поза судовими засіданням, суд вважає доведеним розмір витрат на правову допомогу у розмірі 5 тис. грн.
З огляду на зазначене з відповідача ПрАТ «СК «Альфа страхування» підлягають стягненню вищевказані суми.
Відповідно до п.п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Суд вважає, що позивачеві ОСОБА_8 завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав внаслідок ушкодження здоров'я з вини підсудного.
Враховуючи ступінь ушкодження здоров'я позивача, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного у якості відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.
Речові докази у справі відсутні. Судові витрати не понесені.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.286, ст.ст. 61, 65 КК України, ст.ст. 91, 321, 323, 324 КПК України 1960 р., ст.ст. 23, 1166 ЦК України, ст.10, 11, 60 ЦПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки підлягає реальному виконанню.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Альфа страхування» на користь ОСОБА_8 у якості компенсації майнової шкоди 5 525 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_8 у якості компенсації моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя В.М.Циктіч