Номер провадження № 22-ц/785/1255/13

Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Овідіопольської селищної ради Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ Держкомзему Овідіопольського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним та його скасування, про визнання державних актів недійсним та їх скасування,

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, який згодом нею був уточнений та остаточно поданий до Овідіопольської селищної ради Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ Держкомзему Овідіопольського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним та його скасування, про визнання державних актів недійсним та їх скасування, посилаючись на те, що вона відповідно договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року придбала 32/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку під літ. «А,а-а''», житловою площею 169,8 кв.м, 5 сараїв під літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», погріб під літ. «д», вбиральня під літ. «З», колодязь під літ. № 1, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні ЗАТ „Україна", розміром 0,30 га, в подальшому вона отримала на підставі рішення виконкому селищної ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007 року на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Зазначений будинок належить також на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким на праві спільної часткової власності належить вбиральня під літ. «3»та колодязь під літ. №1. Будучи власниками житлових будинків відповідачі по справі отримали правоустановчі документи на земельні ділянки на підставі рішення Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.03.2010 року № 1834-У. В зв'язку з цим позивач просила суд визнати недійсним рішення Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.03.2010 року № 1834-У в частині передачі безоплатно у приватну власність

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також визнати недійсними та скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0833 га, видані ОСОБА_3 державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,0602 га та 0,0231, видані ОСОБА_4 державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,0353 га та 0,0481, що призначені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Представник селищної ради позов визнав.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 позов не визнав.

Представник третьої особи Відділу Держкомзему Овідіопольського району в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року позов ОСОБА_5 до Овідіопольської селищної ради Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ Держкомзему Овідіопольського району Одеської області про визнання рішення селищної ради недійсним та його скасування, про визнання державних актів недійсним та їх скасування задоволений.

Визнані недійсними та скасовані рішення Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.03.2010 року № 1834-У. «Про безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства»в частині передачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 безоплатно у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також державні акти на право власності на земельні ділянки які видані на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На рішення суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, постановити нове, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального права.

В судове засідання представник Відділу Держкомзему Овідіопольського району Одеської області не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що в справі є повідомлення про отримання судової повістки (а.с. 377).

Зі змістом ст.. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст.. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 відповідно договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року придбала 32/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового будинку під літ. «А,а-а(2)», житловою площею 169,8 кв.м., 5 сараїв під літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», погріб під літ. «д», вбиральня під літ. «З», колодязь під літ. № 1, розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні ЗАТ «Україна», розміром 0,30 га., в подальшому позивач отримала на підставі рішення виконкому селищної ради Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007 року на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

Також судом першої інстанції було встановлено, що зазначений житловий будинок належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі цивільно-правових договорах. На час виникнення спору на праві спільній частковій власності кожному належить вбиральня під літ. «З»та колодязь під літ. №1.

Будучи власниками житлових будинків відповідачі по справі ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0833 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0353 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0481 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0602 га, та державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0231 га, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Вищевказані правоустановчі документи відповідачі отримали на підставі рішення Овідіолольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 25.03.2010 року № І834-У „Про безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства" в частині передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва га обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Задовольняючи позов ОСОБА_5 про визнання рішення селищної ради недійсним та його скасування, про визнання державних актів недійсним та їх скасування суд першої інстанції виходив з того, що селищна рада приймаючи рішення про виділення у приватну власність земельну ділянку відповідача по справі, не прийняла до уваги, що нерухоме майно у вигляді вбиральні під літ. «З»та колодязю під літ. № 1 належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності, а земельна ділянка на якому знаходиться нерухоме майно у вигляді житлового будинку, фактично знаходиться у спільному частковому користуванні.

В зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що селищна рада при прийнятті свого рішення порушила права землекористувачів даної земельної ділянки в частині її користуванні, а тому законних підстав для прийняття рішення селищної ради про передачу у приватну власність спірних земельних ділянок на час його прийняття у селищної ради не було.

Також суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачам на підставі рішення селищної ради та технічної документації були видані державні акти на право приватної власності на землю, однак відповідачі при виготовлені технічної документації в порушення п. 1.12 Інструкції „Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затверджений наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, та без належного оформлення з боку землевпорядний установ встановили межі земельних ділянок без урахування об'єктів нерухомого майна (будівель), які знаходяться на земельних ділянках.

Відповідно до ст. 202 ЦК України передання у приватну власність земельних ділянок та видача державних актів на землю є правочином.

Оскільки, зміст правочину не може суперечить цивільному законодавству, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що передання у власність спірних земельних ділянок та видача держаних актів на право приватної власності на землю, суперечить нормам цивільного законодавства, в зв'язку з чим рішення селищної ради та державні акти на право приватної власності на землю є не дійсними та підлягають скасуванню.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що з їх боку та з боку селищної ради при прийнятті рішення та видачі державних актів на право приватної власності на землю не було порушень, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що селищна рада при прийнятті свого рішення порушила права землекористувачів даної земельної ділянки в частині її користування, так як земельна ділянка, на якій знаходяться житлові будинки сторін фактично знаходяться у спільному частковому користуванні, крім того на даній земельній ділянці у спільної часткової власності сторін є вбиральня під літ. «З»та колодязь під літ. №1, які фактично знаходяться у загальному користуванні сторін.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ Г.О. Косогор

______________________________________ Н.В. Ісаєва