Справа № 2610/20662/2012

Gровадження №1/2610/1676/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 вересня 2012 року . Шевченківський районний суд м.Києва у складі головуючого - судді Циктіча В.М., при секретарі Крапивній В.А., за участю прокурора Тимошенко Н.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, який має середню освіту, у шлюбі не перебуває, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою -АДРЕСА_1, раніше не судимий, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

У С Т А Н О В И В :

Кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч.1 ст.309 КК України надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва 28 серпня 2012 року.

Згідно з положеннями ст.237 КПК України при попередньому розгляді справи вирішуються питання щодо можливості її призначення до розгляду, у тому числі, чи не було допущено під час порушення справи, провадження досудового слідства, таких порушень кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду.

Прокурор просив направити справу до Деснянського районного суду м.Києва, з огляду на те, що злочин вчинений в районі діяльності вказаного суду.

Обвинувачений та його захисник до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що справа має бути направлена на додаткове розслідування з огляду на суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства.

У силу положень ст.120 КПК досудове слідство повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокурору з обвинувальним висновком. У разі неможливості закінчити розслідування у двохмісячний строк прокурору надано право продовжити цей строк до трьох місяців. Перебіг строку слідства починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.

Разом з тим, органом досудового слідства не дотримані вимоги зазначеної норми закону, оскільки тривалість досудового слідства без його продовження у встановленому законом порядку перевищила двохмісячний строк.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України порушена 07.06.2012 р., того ж дня він допитаний як підозрюваний (а.с.51-53), 07.06.2012 р. йому пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст.307 КК (а.с.58-59), ОСОБА_1 допитаний у вказаному процесуальному статусі (а.с.62-63).

Вказане свідчить, що саме 07.06.2012 р. є початком перебігу строку досудового слідства.

Датою фактичного закінчення строку слідства є 17.08.2012 р., тобто день складання слідчим обвинувального висновку та ймовірного направлення її прокурору. (а.с.100)

Таким чином, розслідування тривало з 07.06.2012 до 17.08.2012 р., що перевищує встановлений кримінально-процесуальним законом двохмісячний строк.

Перед прокурором питання про продовження строку у даній справі слідчим не ставилося, прокурором строк досудового слідства не продовжувався.

Внаслідок вказаних порушень за межами строку слідства, а саме 08.08.2012 р. ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст.309 КК, проведено його допит, обрано запобіжний захід, виконано вимоги ст.ст.218 -220 КПК. (а.с.73-80)

Суд залишає поза увагою, що постановою від 02.08.2012 р. слідчим закрита кримінальна справа в частині пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за фактом збуту наркотичних засобів та відносно останнього порушена справа за ч.1 ст.309 КК.

Дана обставина не впливає на висновок суду про порушення строку досудового слідства, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.141 КПК, якщо під час досудового слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий закриває справу в цій частині. Таким чином, зміна обсягу обвинувачення, як і кваліфікація дій обвинуваченого не переривають перебігу строку слідства.

Призначенню справи до розгляду перешкоджають й інші допущені органом досудового слідства порушення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» роз'яснено, що обвинувачений має право знати, в чому він обвинувачується. Постанова про притягнення як обвинуваченого має бути конкретною за змістом. Зокрема, в описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Поряд з тим, пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не є конкретним.

Вказана особа обвинувачується за ч.1 ст.309 КК у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, що передбачає обов'язкове зазначення конкретної кількості наркотичного засобу, яку обвинувачений придбав та зберігав.

У той же час у постанові про притягнення у якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку наведені суперечливі дані щодо кількості наркотичних засобів, які були вилучені у обвинуваченого.

Так, слідчий, посилаючись на висновок експерта від 05.07.2012 р. №1359, зазначає загальну вагу канабісу 5,23 г.; посилаючись на висновок спеціаліста від 07.06.2012 р. №1954х, зазначає іншу вагу цього ж наркотичного засобу - 5,64 г.

Статтею 140 КПК встановлений порядок пред'явлення обвинувачення, відповідно до якого про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії постанови слідчий повинен скласти протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачення. Протокол підписується обвинуваченим, слідчим та захисником.

Слідчий, пред'явивши 08.08.2012 р. ОСОБА_1 обвинувачення, зазначених вимог не дотримався.

Протокол про оголошення постанови про притягнення як обвинуваченого, роз'яснення його суті і вручення копії постанови датований не днем пред'явлення обвинувачення, а двома місяцями раніше - 07.06.2012 р.

Документів, які підтверджують виконання слідчим 08.08.2012 р. вимог ст.140 КПК справа не містить.

Не дивлячись, що справа порушена стосовно конкретної особи, ОСОБА_1 при призначенні і проведенні судових експертиз не мав можливості скористатися передбаченими ст.197 КПК правами, оскільки з постановами про призначення експертиз ознайомлений 08.08.2012 р., тобто після їх проведення.

Викладене свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 КПК України, при попередньому розгляді справи, суддя вправі з власної ініціативи повернути справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Вказані вище порушення є такими, що перешкоджають призначенню справи до розгляду по суті.

Стосовно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

З врахуванням ступеня тяжкості злочину, особи обвинуваченого суд не вбачає підстав для зміни вказаного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.244, 246 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

На постанову протягом семи діб може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва.

Суддя В.М.Циктіч