ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 23» січня 2013 р. Справа № Б-50/14-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - не з*явився,

кредиторів - не з*явилися,

ліквідатора - не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзембуд», м. Київ, (вх. 219Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2012 р. у справі № Б-50/14-09,

за заявою - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК - Харківське будівельне управління», м. Харків,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2012 р. (суддя Міньковський С.В.) відмовлено кредитору - ТОВ «Укрзембуд» у задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзембуд», не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2012р. та прийняти нове судове рішення, яким визнати ТОВ «Укрзембуд» поточним кредитором ТОВ «ЛІК-Харківське будівельне управління» на загальну суму 12 802 543,70 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні поточних вимог ТОВ «Укрзембуд», помилково зазначив, що товариство в обґрунтування своїх вимог не надало суду виконавчих документів щодо стягнення з боржника збитків, не надало суду рішення щодо зміни способу виконання у порядку статті 121 ГПК України (п.15 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року), оскільки відсилочна норма права, на яку послався місцевий суд, розповсюджується на кредиторів, які звернулися з заявою про порушення справи про банкрутство, а не на поточних кредиторів.

Також не погоджується апелянт і з твердженням суду про те, що кредитор не звертався до суду з заявою з конкурсними вимогами до банкрута у місячний термін після оголошення про порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном у 2009 році, наслідком чого ним було втрачено право щодо звернення до суду першої інстанції у справі про банкрутство як конкурсного кредитора, оскільки зобов'язання банкрута передати кредитору про інвестовані квартири після введення об*єкта будівництва в експлуатацію, не є грошовим зобов'язанням банкрута в розумінні частини 6 статті 1 Закону про банкрутство.

Отже, вимога кредитора є фактично наявним речово-правовим зобов'язанням банкрута перед кредитором, яке в процедурі судової ліквідації не може брати участь і, як наслідок, вимога кредитора не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

На думку апелянта, оскільки з дня винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в силу частини 1 статті 23 Закону про банкрутство підприємницька діяльність боржника завершується та строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника припиняються, тому у зв'язку з припиненням зобов'язань банкрута згідно договору кредитор має право на повернення фактично сплаченого інвестиційного внеску на будівництво житлового будинку № 156 по пр. 50 річчя СРСР у м. Харкові, з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних.

У судове засідання не з'явилися ані апелянт, ані голова комітету кредиторів, ані ліквідатор, про причину неявки суд не повідомили, хоча про слухання справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк, про що свідчить штемпель на зворотній сторінці оригіналу ухвали суду від 16.01.2013 року.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

03.09.2012 року ТОВ «Укрзембуд» звернувся до господарського суду Харківської області з заявою з поточними вимогами на загальну суму 17 559 258,49 грн., яка в подальшому була кредитором уточнена до суми 12 802 543,70 грн., з якої основний борг 12 106 554,58 грн., 3% річних - 695 989,12 грн. В поданої заяві кредитор просив суд включити вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Свої вимоги ТОВ «Укрзембуд» обґрунтувало тим, що 12.07.2005 року між ТОВ «Укрзембуд» та ТОВ «ЛІК ХБУ» укладено договір № 3 дольової участі в будівництві житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. 50-річчя СРСР, 156. Згідно умов договору товариство «Укрзембуд» інвестувало у будівництво житлового будинку у 2005-2006 роках грошові кошти на загальну суму 9 600 757,00грн. При цьому, ТОВ «ЛІК -ХБУ» зобов'язалось побудувати житловий будинок та ввести його до експлуатації до 30.09.2007 року, а також після введення будинку в експлуатацію передати кредитору квартири загальною площею 5003, 00 кв. м.

Однак, ТОВ «ЛІК -ХБУ» не виконало свої зобов'язання та не побудувало будинок ані до вказаної дати, ані до теперішнього часу. Будівництво будинку за адресою : м. Харків, вул. 50 річчя СРСР, 156, було припинено боржником на стадії будування фундаменту ще задовго до порушення відносно ТОВ «ЛІК ХБУ» провадження у справі про банкрутство.

Отже, апелянт вважає, що, оскільки банкрут не здійснив добудову будинку, а при введені ліквідаційної процедури його підприємницька діяльність припиналась, завершення будівництва цього будинку неможливе, а тому банкрут не спроможний виконати перед кредитором умови договору, що є порушенням прав кредитора і підставою для повернення суми оплачених коштів у сумі 9 600 757,00 грн.

Окрім того, кредитор вважає за своє право отримати від банкрута компенсацію витрат від інфляції та 3% річних за період з моменту порушення строків введення будинку в експлуатацію згідно договору по дату звернення до суду з заявою про визнання поточних вимог, а саме: з 10.02.2009 року по 10.07.2011 року, що становить 3 201 786,70 грн.

Ліквідатор заперечував проти задоволення вимог ТОВ «Укрзембуд», посилаючись на те, що майно (квартири), які підлягали передачі ТОВ «Укрзембуд» створено не було, тому не має підстав вважати вимоги ТОВ «Укрзембуд» - майновими. Ліквідатор вважає, що вимоги апелянта мали бути конкурсними, оскільки умовами договору № 3 від 12.07.2005 року передбачалось, що у разі невиконання ТОВ «ЛІК-ХБУ» умов даного договору ТОВ «Укрзембуд» має право вимагати повернення отриманих ТОВ «ЛІК -ХБУ» за даним договором грошових коштів, а також відшкодування збитків, нанесених ТОВ «Укрзембуд», у зв'язку з невиконанням ТОВ «ЛІК-ХБУ» умов даного договору. Однак, заявник в установлений законом строк з грошовими вимогами до боржника не звертався.

13.12.2012 року господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу.

При цьому, відмовляючи ТОВ «Укрзембуд» у задоволенні його вимог, .місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги кредитора до банкрута в своєї підставі є майновими, а не грошовими, тобто зазначена кредитором вимога є фактично наявним речово - правовим зобов'язанням банкрута перед кредитором, яке в процедурі судової ліквідації не може брати участь.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено поділ кредиторів боржника на конкурсних та поточних. Конкурсними кредиторами - є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошовими зобов'язаннями - є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ТОВ «Укрзембуд» до боржника виникли за договором № 3 від 12.07.2005 року.

Згідно з пунктом 1.3 договору сторони домовилися, що початок будівництва житлового будинку: 01.07.2005 року, кінець будівництва і здача житлового будинку в експлуатацію 30.12.2006 року. Згідно додаткової угоди № 2 від 10.10.2005 року до п.1.3 договору № 3 внесено зміни, якими визначено, що кінець будівництва і здача житлового будинку в експлуатацію 30.09.2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2009 року по справі № Б-50/14-09 порушено провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ «ЛІК ХБУ».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2009 року введено процедуру розпорядження майном боржника.

Оголошення про порушення даної справи про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» № 65 від 10.04.2009 року. Тобто, строк звернення кредиторів закінчився 10.05.2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2009 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та введено процедуру санації.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.07.2011 року ТОВ «ЛІК-ХБУ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Макаричева В.В.

Згідно вимог частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута є завершеною. Але у даному випадку закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції (тобто добудову будинку) є неможливим, тому майно, яке підлягало передачі ТОВ «Укрзембуд» згідно договору № 3 дольової участі в будівництві житлового будинку за адресою: м. Харків, вул.50-річчя СРСР, 156, ніколи не буде створено банкрутом.

Відповідно до приписів статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту закінчення будівництва (створення майна) та введення його до експлуатації.

Згідно пункту 6.2 договору № 3 від 12.07.2005 року перехід права власності на частину будівлі до ТОВ «Укрзембуд» після введення будинку до експлуатації.

Отже, зважаючи на викладене, вимоги ТОВ «Укрзембуд» не можливо вважати майновими, враховуючи на відсутність майна на час порушення справи про банкрутство та на час введення ліквідаційної процедури та неможливість створення майна, в будівництво якого було інвестовано кошти заявника.

Згідно умов пункту 4.3.5 договору № 3 від 12.07.2005 року ТОВ «Укрзембуд» мало право ще до порушення провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ «ЛІК-ХБУ» звернутися до останнього з вимогами про повернення коштів, тобто з грошовими вимогами.

Згідно приписів статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори у 30-денний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі не розглядаються та вважаються погашеними.

Проте, як видно з матеріалів справи, заявник в строк до 10.05.2009 року з відповідною заявою до суду не звернувся. У зв'язку з чим, його вимоги до боржника не розглядаються та вважаються погашеними.

З огляду на викладені обставини справи та норми права, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно і обґрунтовано відмовив ТОВ «Укрзембуд» у задоволення його заяви про визнання поточних вимог на загальну суму 12 106 554,58 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Укрзембуд» не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2012 року у справі № Б-50/14-09 слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч. 1 статті 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзембуд» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2012 р. у справі № Б-50/14-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.01.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С. Хачатрян