Справа № 2506/11527/2012 провадження № 33/795/26/2013 Головуючий у 1 інстанції Малиш В.В.

Категорія - ст. 130 ч. 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі :

Головуючого суді - Акуленко С.О.

за участю правопорушника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магадан, громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1

Визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді - позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як встановив суд, 20 листопада 2012 року близько 01 год. 50 хв. ОСОБА_2 керував по вул. Ріпкінська в м. Чернігові автомобілем марки «Ніссан - 200» держ. знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та обличчя) та від проходження в установленому порядку медичного огляду відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій зазначив, що винесене рішення районного суду є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення по справі. Також апелянт вказує, що він випив пляшку пива, але не перебував в стані алкогольного сп'яніння, одночасно каже про неправильне застосування судом санкції статті за вчинене ним правопорушення та не вмотивування його. Також місцевий суд не врахував сімейний стан, що на утриманні ОСОБА_2 неповнолітня дитина, він тимчасово не працює, а автомобіль це єдине джерело заробітку. Виходячи з вищевикладеного просив постанову районного суду скасувати, а провадження по справі закрити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 визнав себе винним та пояснив, що дійсно 20 листопада 2012 року вживав спиртні напої, близько півтори години до того, як почав керувати транспортним засобом, але не мав грошей для замовлення таксі. Одночасно зазначив, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік є надто суворим та просив змінити постанову районного суду в частині накладення стягнення, а саме: мінімальний штраф.

Заслухавши пояснення правопорушника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог, викладених у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, у справі обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності, дані вимоги закони судом дотримані не були.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що інспектор склав протокол про порушення п. 2.5 правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. ОСОБА_2 відмовився проходити медичний огляд на вимогу працівника міліції, про що свідчать його пояснення з протоколу та пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2012 року серія СН1 № 052491 (а.с. 3), відмова проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до цього ж протоколу та пояснень в апеляційному суді, правопорушник надав пояснення по суті порушення, визнавав себе винним у вчинені правопорушення та особистим підписом засвідчив, що зі змістом протоколу він ознайомлений і що внесені дані про нього є правильними. Яких-небудь зауважень щодо змісту цього документу від ОСОБА_2 не надходило.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при призначенні ОСОБА_2 стягнення, суд не в повній мірі врахував особу порушника, те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, визнав свою вину в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, а тому позбавляти його права керування транспортними засобами необхідності не було.

Враховуючи, що санкція ст. 130 КУпАП передбачає можливість накладення за таке порушення не тільки позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, апеляційний суд вважає за можливе змінити постанову Деснянського районного суду м. Чернігова в частині призначеного стягнення, застосувавши до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2013 року - змінити в частині накладення стягнення.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 призначити стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Чернігівської області С. О. Акуленко