ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2013 р.Справа № 5023/5417/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Задорожної І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Зміївский експериментально - механічний завод "Зміївметалосервіс", смт. Комсомольський, Харківської області

до ТОВ "Енергія Литво", м. Харків

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

Представник позивача - Осьмухін С.А. (довіреність № 1 від 30.11.2012р.); Хоменко О.О. (довіреність № 1 від 30.11.2012р.).

Представник відповідача - Стеценко О.Л. (довіреність № 07/12 від 07.12.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Литво", в якій просить суд стягнути з відповідача плату за найм в сумі 455 539,68 грн., штраф в сумі 68 330,96 грн., пеню в сумі 90150,09 грн., інфляційні витрати в сумі 11 616,26 грн., 23 % річних в сумі 135 548,88 грн. та судові витрати, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань за договором найму №2/2010 від 22.03.2010 р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2012 року порушено провадження у справі №5023/5417/12, розгляд справи призначено на 12.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 24.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2012 року відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ АПП "Львівське" про допущення в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з метою захисту корпоративних прав ТзОВ АПП "Львівське, розгляд справи відкладено до 09.01.2013 року.

Через канцелярію господарського суду за вх. № 482 від 08.01.2013р. надійшла заява від громадянина Мартинова В.В., який займав посаду генерального директора ВАТ "Зміївский експериментально - механічний завод "Зміївметалосервіс" з 20.10.09 р. по 31.01.12 р., в якій зазначив, що він, в період коли був генеральним директором підприємства позивача не підписував з ТОВ "Енергія Литво" договору найму № 2/2010 від 22.03.2010 року. Також, наголосив, що не підписував акту приймання-передачі від 22.03.2010 року до вищевказаного договору найму та акту приймання-передачі (повернення майна) від 30.12.2011 року до вищевказаного договору найму.

Таким чином, на думку колишнього керівника позивача, ТОВ "Енергія Литво" не має жодної заборгованості перед ВАТ "Зміївский експериментально - механічний завод "Зміївметалосервіс" згідно вищевказаного договору.

Господарський суд розглянувши вищевказану заяву громадянина Мартинова В.В., не приймає її до уваги, як таку, що має значення для вирішення спору по суті в даній справі, оскільки твердження вказаної особи спростовуються як матеріалами справи так і поясненнями сторін за договором, з огляду на те, що договір найму № 2/2010 від 22.03.2010 року між сторонами не розірваний, в судовому порядку не визнаний недійсним, більше того, правовою підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом є неналежне виконання відповідачем грошового зобов*язання за договором найму, недійсність договору найму сторонами не оспорюється, в зв*язку з чим, у суду відсутні правові підстави розглядати вищевказану заяву в правовому сенсі.

Крім того, через канцелярію господарського суду 09.01.2013 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за вх.№642 звернулось до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, посилаючись на те, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшла заява від громадянина Мартинова В.В., в якій зазначалося, що на час діяльності Мартинова В.В. як Генерального директора ВАТ "Зміївський експерементально - механічний завод "ЗМІЇВМЕТАЛОСЕВІС" Мартинов В.В. не укладав жодних договорів з ТОВ "ЕНЕРГІЯ ЛИТВО", більше того, такого виду діяльності за КВЕД як здавання в оренду власного майна за ПАТ "Зміївський експериментально - механічний завод "Зміїв металосервіс" не значилось, таким чином, як зазначає представник ДПІ, дослідивши акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №918/2305/36988620 від 21.02.2012 року про результати планової перевірки ТОВ "ЕНЕРГІЯ ЛИТВО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.12.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період 16.03.2010 року по 31.12.2011 року, заявник - ДПІ у Дзержинському районі просить суд залучити його до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Така доцільність, на його думку, зумовлена ймовірністю встановлення в судовому засіданні фактів, які б підтверджували б чи спростовували порушення податкового законодавства з боку позивача чи відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду за вх. № 24757 від 29.12.2012р. надав з супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи, в судовому засіданні проти залучення до участі у справи ДПІ Дзержинського району м. Харкова в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечує.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду за вх. № 24674 від 28.12.2012р. надав контррозрахунок позовних вимог, в судовому засіданні усно визнає заявлені позовні вимоги, проти залучення до участі у справи ДПІ Дзержинського району м. Харкова в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечує. Крім того, за вх. № 23872 від 21.12.2012р. надав з супровідним листом акт звіряння розрахунків.

Господарський суд, розглянувши клопотання ДПІ Дзержинського району м. Харкова про допущення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та заслухавши заперечення представників сторін, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання ДПІ Дзержинського району м. Харкова про допущення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки останнім в порушення вимог ст. 27 ГПК України при зверненні до суду із вищевказаною заявою взагалі не визначено на боці якої сторони орган ДПІ вважає за доцільне його залучення його як третьої особи, при цьому, не обґрунтовано мети участі у справі, підстав залучення та яким чином рішення господарського суду може вплинути на його права чи обов'язки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

22.03.2010 р. між позивачем Відкритим акціонерним товариством "Зміївський експериментально - механічний завод" "ЗМІЇВМЕТАЛОСЕРВІС" (найменування змінено 25.03.2011 р. на Публічне акці онерне товариство "Зміївський експериментально-механічний завод" "ЗМІЇВМЕТАЛОСЕРВІС") та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ЛИТВО" укладено Договір най му № 2/2010 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1 Договору, Наймодавець, позивач, передає Наймачеві, відповідачу, а Наймач приймає у Наймодавця майно у користу вання за плату на певний строк.

Підпунктом 1.2 Договору сторони встановили, що під майном (далі по тексту - Об'єкт найму) в цьому договорі розуміється рухоме та нерухоме майно, перелік якого міститься у цьому підпункті (п. п. 1.2.1-1.2.19).

Відповідно до п. п. 1.3 Договору, загальна балансова вартість Об'єкту найму становить: 1265388,00 грн.

Відповідно до п. п. 3.1 Договору, цей договір укладається на строк: з 22.03.2010 р. до 30.12.2011 р.

Відповідно до п. п. 4.1 Договору, плата за найм сплачується Наймачем у строк з 28 грудня до 30 грудня 2010 р.

Відповідно до п. п. 4.2 Договору, розмір плати за найм станом з 22.03.2010 р. по 30.12.2010 р. ста новить: 227769,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% -37961,64 грн.

Відповідно до п.п. 4.4 договору, розмір плати за найм станом з 01.01.2011 р. до 30.12.2011 р. ста новить: 227769,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% -37961,64 грн.

Відповідно до п. п. 5.1 Договору, передання Наймачеві Об'єкта найму оформляється актом прийому-передачі, який підписується сторонами цього договору.

Відповідно до п. п. 5.3 Договору, з моменту оформлення акту прийому-передачі починається обчислення строку цього договору.

Підпунктом 6.1.2 Договору встановлено, що Наймач зобов'язаний у визначений цим договором строк здійснювати платежі за найм.

Відповідно до п. п. 8.2 Договору, повернення Наймачем Об'єкта найму Наймодавцеві оформля ється актом прийому-передачі, який підписується сторонами цього договору.

Відповідно до п. п. 8.4 Договору, з моменту оформлення акту прийому-передачі цей договір припиняється.

Відповідно до п. п. 9.1 Договору, зобов'язання по цьому договору мають виконуватися сторона ми належним чином відповідно до умов цього договору та вимог актів цивільного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться.

22.03.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено Акт прийому-передачі (далі по тексту - Акт № 1), відповідно з яким Наймодавець передав у користування Наймачеві, а Наймач прийняв у Наймодавця у користування рухоме та нерухоме майно, перелік якого міститься у пункті 1.

Відповідно до п. 2 Акту № 1, загальна балансова вартість майна, яке Наймодавець передав у ко ристування Наймачеві, а Наймач прийняв у Наймодавця у користування, становить: 1265388,0 грн.

Відповідно до п. З Акту № 1, майно, яке Наймодавець передав у користування Наймачеві, а На ймач прийняв у Наймодавця у користування, не має ніяких недоліків, що можуть перешкоджати йо го ефективному використанню за цільовим призначенням.

30.12.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено Акт прийому-передачі (далі по тексту - Акт № 2), відповідно з яким Наймач передав із користування Наймодавцеві, а Наймодавець прийняв у Наймача із користування рухоме та нерухоме майно, перелік якого міститься у пункті 1.

Відповідно до п. 2 Акту № 2, загальна балансова вартість майна, яке Наймач передав із користу вання Наймодавцеві, а Наймодавець прийняв у Наймача із користування, становить: 1265388,0 грн.

Відповідно до п. 3 Акту № 2, майно, яке Наймач передав із користування Наймодавцеві, а Най модавець прийняв у Наймача із користування, не має ніяких недоліків, що можуть перешкоджати його ефективному використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 4 Акту № 2, сторони цього акту свідчать про те, що заборгованість Наймача пе ред Наймодавцем за договором найму № 2/2010 від 22.03.2010 р. по платі за найм за 2010 рік становить: 227769,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 37961,64 грн.

Відповідно до п. 5 Акту № 2, сторони цього акту свідчать про те, що заборгованість Наймача перед Наймодавцем за договором найму № 2/2010 від 22.03.2010 р. по платі за найм за 2011 рік становить: 227769,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 37961,64 грн.

Абзацем 2 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне вико нання грошових зобов'язань" закріплено, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата списання коштів з рахунку платника.

Відповідач порушив умови договору, передбачені п. п. 4.1 Договору, відповідно з яким плата за найм сплачується Наймачем у строк з 28 грудня до 30 грудня 2010 р. відповідного року, так як плату за найм за 2010 рік (в розмірі 227769,84 грн.) так і за 2011 рік (в розмірі 227769,84 грн.), - позивачеві не перерахував, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником відповідача у судовому засіданні.

Внаслідок протиправного порушення відповідачем умов договору, передбачених п. п. 4.1 Дого вору, що додатково підтверджується пунктами 4 - 5 Акту № 2, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість з плати за найм, розмір якої становить 455539,68 грн., що на думку позивача є порушенням його прав та законних інтересів, тому вищевказані обставини стали причиною звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуаль ними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Згідно із ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій нале жать майнові права.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України унормовано, зокрема, що за користування майном з наймача справляєть ся плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 765 Цивільного кодексу України, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Статтею 793 Цивільного кодексу України, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окре мої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ч. 1 ст. 794 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено догово ром.

Згідно із ч. 2 ст. 794 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відпові дним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сто рона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата встановлюється у грошовій фор мі.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, її наявність станом на момент розгляду справи підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем в повному обсязі, в зв*язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по платі за найм в сумі 455 539,68 грн..

Крім того, в зв*язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов*язань зі сплати орендної плати у розмірі та строк, встановлені договором найму, позивач просить суд стягнути на його користь штраф у розмірі 68330,96 грн., пеню у розмірі 90150,09 грн., втрати від інфляції у розмірі 11616,26 грн. та 23 проценти річних у розмірі 135548,88 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до абз. 1 п. п. 9.2.1 Договору, у випадку прострочення сплати платежу за найм на вимогу Наймодавця Наймач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, двадцять три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день про строчення.

Відповідно до абз. 2 п. п. 9.2.1 Договору, у випадку прострочення сплати платежу за найм більш як на 10 (десять) календарних днів - додатково до пені Наймач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 15% від розміру щорічної плати за найм.

Відповідно до п. п. 9.4 Договору, у цьому договорі позовна давність в три роки застосовується до вимог про стягнення штрафу та вимог про стягнення пені.

Відповідно до п. п. 9.5 Договору, у цьому договорі нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 3% річних, штрафу та втрат від інфляції суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 251, 253, 259, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 760, 761, 762, 763, 765, 793, 794, 798, 799 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Литво" (61202, місто Харків, Дзержинський район, проспект Перемоги, будинок № 48, квартира № 78, поточний рахунок № 26003060382405 в ХГРУ ПАБ "Приватбанк" міста Харкова, МФО 351533, код ЄДРПОУ 36988620) на користь Публічного акціонерного товариства "Зміївский експериментально - механічний завод "Зміївметалосервіс" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, вул. Балаклійське шосе, будинок № 10, поточний рахунок № 26003010171000 в АКІБ "УКРСІББАНК" міста Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 05393180) плату за найм в розмірі 455539,68грн., штраф в розмірі 68330,96 грн., пеню у розмірі 90150,09 грн., втрати від інфляції у розмірі 11616,26 грн., 23 проценти річних у розмірі 135548,88 грн. та судовий збір у розмірі 15223,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.01.2013 р.

Суддя Задорожна І.М.