Справа № 1-4/12 Головуючий у І інстанції Литвиненко

Провадження № 11/780/93/13 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.

Категорія 81 28.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

«24 »січня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Габрієля В.О.

суддів - Ященко І.Ю. , Говорухи В.І.

звільнених від кримінальної

відповідальності -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород, Закарпатської обл., українця, гр. України, з середньою технічною освітою, вдівця, непрацюючого,проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по кримінальній справі закрито;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку с. Дуби, Овруцького р-ну, Житомирської обл., українку, гр. України, з середньою технічною освітою, одружену, непрацюючу, проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по кримінальній справі закрито;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Мірча, Радомишльського р-ну, Житомирської обл., українця, гр. України, з вищою освітою, одруженого, працюючого охоронцем компанії «Епіцентр»,проживаючого в

АДРЕСА_1, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по кримінальній справі закрито.

Закрито провадження по скарзі ОСОБА_5 від 31.08.2009р. у зв»язку зі смертю та не підтриманням обвинувачення по її скарзі відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення 50 000грн. матеріальної та 50 000грн. моральної шкоди залишено без розгляду.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачувались у вчиненні злочину за наступних обставин.

16.07.2009р. близько 10год. 30хв. на території садового товариства «Березовий гай», розташованого на території Лук'янівської сільської ради Баришівського р-ну, Київської обл., між подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті земельного спору, яка згодом переросла в бійку в ході якої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали наносити удари ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в різні частини тіла, а ОСОБА_2 почав наносити удари ОСОБА_3 в різні частини тіла, внаслідок чого ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати як незаконну, а справу повернути на новий судовий розгляд в інший район Київської області або за місцем проживання.

Обґрунтовуючи апеляцію, апелянт вважає, що суд 1 інстанції обмежив його в праві подання доказів, оскільки в порушення вимог ст.ст. 75, 76 КК України, відмовив в проведенні судово-медичної експертизи для з'ясування питання чи могли вищевикладені події призвести до захворювання ОСОБА_5 і перерости в онкологію та призвести до її смерті, не врахував те, що ОСОБА_5 після нанесення їй тілесних ушкоджень, які потягли за собою значне погіршення її здоров'я, з 21.07.2009р. по 8.08.2009р. перебувала на лікуванні, а також те, що внаслідок заподіяних ОСОБА_2 травм та лікування було порушено його життєві плани та нанесена шкода його здоров'ю, суд в порушення вимог ч.3 ст.27 КПК України та ст. 55 Конституції України, на його думку, незаконно закрив провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про допуск сина потерпілої ОСОБА_5 в якості її представника, позбавив його права на вільний вибір захисника в особі фахівця в галузі права та не врахував те, що ОСОБА_3 потрапила у автомобільну катастрофу після якої мала проблеми з ребром та носом, а в судовому засіданні було встановлено, що тілесних ушкоджень у вигляді перелому 10-го ребра справа та забій вона не отримувала, що свідчить про безпідставність її скарги та доводить невинуватість апелянта та його дружини.

В апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт вважає, що суд 1 інстанції дав неправильну

оцінку доказам та виніс незаконну постанову, яка суперечить дійсним обставинам справи та

ст. 125 КК України, а також суперечить вимогам ст.ст. 324, 373 КПК України та вважає, що суд неправомірно перекваліфікував її дії та дії її чоловіка ОСОБА_4 з ч.1 ст. 125 КК України на ч.2 ст. 125 КК України; зазначає, що внаслідок отриманих нею травм перебувала тривалий час на амбулаторному лікуванні та у зв'язку з погіршенням стану здоров'я була направлена на госпіталізацію до Центрального госпіталю МВС України для проведення операції викривлення носової перегородки на період з 25.10.2010р. по 3.11.2010р., а 23.12.2012р. перебувала у відділенні променевої діагностики Київського міського консультативно-діагностичного центру де отримала медичний висновок, який підтверджує наявність перелому 10-го ребра справа зі зміщенням по ширині.

Крім того апелянт зазначає, що суд незаконно відмовив в проведенні повторної судово-медичної експертизи для визначення тяжкості тілесних ушкоджень, та двічі відмовив в проведенні додаткової судово-медичної експертизи в Харківському науково-дослідному інституті судової експертизи.

Вважає що вина її та її чоловіка в судовому засіданні не доведена, а також суд безпідставно залишив без розгляду цивільний позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції та просили скасувати постанову суду, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Злочин передбачений ч.2 ст. 125 КК України є саме таким злочином. Тобто, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 формально підпадають під дію ст. 49 КК України.

Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою звільнення від відповідальності і особи мають право заперечувати проти такого звільнення.

З протоколу судового засідання і постанови суду вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вину свою за ч.2 ст. 125 КК України не визнали, думку вказаних осіб щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і закриття провадження по справі, суд не з»ясовував.

Зі змісту апеляцій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також вбачається, що вони не погоджуються з постановою суду про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття справи з підстав закінчення строку давності, оскільки вважають себе невинними у вчиненні інкримінованого злочину.

За таких обставин, суд мав розглянути справу у загальному порядку, повно та всебічно дослідити докази по справі, дати їм належну оцінку, і, в залежності від встановленого, постановити обвинувальний вирок з призначенням покарання і вирішенням питання про звільнення від нього в порядку ч.5 ст. 74 КК України або постановити виправдувальний вирок.

Вказаною постановою суд також закрив провадження по скарзі ОСОБА_5 у зв»язку зі смертю.

В апеляції ОСОБА_2 вказує на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допуск в якості представника померлої ОСОБА_5 її сина.

На думку колегії суддів вказані доводи апеляції заслуговують на увагу.

Відмовляючи у допуску до участі у справі, суд як на підставу відмови, послався на те, що ОСОБА_5 не була визнана потерпілою по справі.

Разом з тим, суд не взяв до уваги те, що саме за скаргою ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і суд повинен був вирішити питання про визнання її потерпілою і, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 3.09.2009р.( т.1 а.с.17), суд фактично визнав її потерпілою зазначивши, що викликає в судове засідання потерпілу ОСОБА_5

З урахуванням наведеного рішення суду про відмову у допуску до участі у справі сина ОСОБА_5, як представника потерпілої, винесено без врахування всіх обставин справи.

Крім того, колегія суддів вважає, що, в порушення вимог ст. 374 КПК України, суд, при розгляді справи після скасування вироку від 22.12.2009р. відносно ОСОБА_2, не в повному обсязі виконав вказівки викладені в ухвалі апеляційного суду Київської області від 9.02.2011р., а саме враховуючи наявність показань ОСОБА_2 про те, що він захищав дружину та сам захищався від дій подружжя ОСОБА_3, не перевірив ці показання та не зробив висновок чи діяв Венгер в межах необхідної оборони.

Доводи апеляцій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неповноту судового слідства, також, на думку колегії суддів, є обгрунтованими.

Так, судом, незважаючи на неодноразові клопотання ОСОБА_2 про необхідність з»ясування можливого зв»язку між подіями та захворюванням ОСОБА_5 на онкологію і її смертю, належним чином не вирішувалися.

Також не перевірялися належним чином і обставини щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_3 перелому 10-го ребра справа враховуючи наявність суперечностей між даними, які містяться у діагностичному висновку від 23.12.2011р. ( т.3 а.с.222) та висновком судово-медичної експертизи №40/к( т.4 а.с.31-34).

За таких обставин, постанова суду не може вважатися законною і обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а кримінальна справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд, оскільки підстав для зміни підсудності про що ставиться в апеляції ОСОБА_2, не встановлено, під час якого слід розглянути справу відповідно до вимог закону, усунути зазначені в ухвалі неповноту та неправильність судового слідства, більш повно і ретельно дослідити докази по справі, перевірити інші доводи, викладені в апеляціях ОСОБА_2 та ОСОБА_3., і, в залежності від встановленого, прийняти законне і обрунтоване рішення по справі.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 -скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Судді _____________________ _____________________ _______________________