Справа № 2610/20323/2012
Провадження №1/2610/1653/2012
В И Р О К
іменем України
05 листопада 2012 року справа №2610/20323/2012
провадження №1/2610/1653/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2012 р. Шевченківський районний суд м.Києва у складі головуючого - судді Циктіча В.М.,
при секретарях Крапивній В.А., Бондар Н.Г., Кавені А.В.,
Паночко О.М.
за участю прокурорів Сизонова Д.І., Тимошенко Н.М.,
Голуба Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, українця, який у шлюбі не перебуває, має середню спеціальну освіту, є працездатним, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою -АДРЕСА_1, раніше судимий 30.04.2010 р. Шевченківським районним судом м.Києва за ч.2 ст.190 КК України до одного року позбавлення волі, звільнився 16.02.2011 р.,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, маючи намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, 13 вересня 2011 року через Агентство нерухомості «ПМЖ» поширив інформацію, що нібито здає в оренду квартиру АДРЕСА_1. Даним оголошенням зацікавилася потерпіла ОСОБА_4, яка 28 вересня 2011 р. приблизно о 14 годині, оглянувши вказану квартиру, будучи впевненою у добросовісності ОСОБА_3 та не підозрюючи про його справжні наміри, уклала з останнім договір оренди квартири та в рахунок оплати оренди передала підсудному грошові кошти у сумі 3000 грн. У подальшому, 01 жовтня 2011 р. приблизно о 13 год. в районі супермаркету «Сільпо»по пр.Перемоги, 87, у м.Києві потерпіла в рахунок орендної плати передала підсудному грошові кошти у сумі 1150 грн. Того ж дня у вказаному місці приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 передала підсудному на його вимогу 350 грн.
ОСОБА_3, заволодівши вищевказаними коштами, своє зобов'язання не виконав, не надав в оренду вищевказану квартиру, спричинив своїми діями потерпілій матеріальну шкоду у сумі 4 500 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний з корисливих спонукань, діючи повторно, 21 жовтня 2011 року через ріелтора ОСОБА_5 розмістив на інтернет-сайті «Slando.ua» оголошення про здачу в оренду квартири АДРЕСА_1. Зазначеним оголошенням зацікавився потерпілий ОСОБА_6, який після огляду квартири, будучи впевненим у добросовісності ОСОБА_3, не підозрюючи про його справжні наміри, уклав з останнім договір оренди квартири та в рахунок орендної плати передав підсудному грошові кошти у сумі 6000 грн.
ОСОБА_3, маючи намір, спрямований на привласнення чужого майна шляхом обману, заволодів вищевказаними грошима, не виконавши свого зобов'язання, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6 000 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав частково, пред'явлені до нього цивільні позови визнав повністю. Суду пояснив, що наміру вчинити шахрайство він не мав, оскільки дійсно хотів здати квартиру в оренду. З цією метою через агентство нерухомості дав відповідне оголошення, на яке відреагувала потерпіла ОСОБА_4, яка 28 вересня 2011 року разом з ріелтером приїхала до його квартири. Оглянувши квартиру, ОСОБА_4 виявила бажання її орендувати. Домовившись, що розмір орендної плати складатиме 3 000 грн. на місяць, між ними укладений письмовий договір та він отримав від ОСОБА_4 вказані грошові кошти. Оскільки йому необхідно було полагодити у квартирі світло та замки, він попросив, щоб ОСОБА_4 вселилась не 01.10.2011 р., як передбачено договором, а пізніше на 2-3 дні. У зв'язку з тим, що йому були необхідні кошти, він звернувся до потерпілої за додатковими грішми. ОСОБА_4 погодилась та передала йому спочатку 1150 грн., а потім того ж дня на його прохання ще 350 грн. Однак своїх зобов'язань щодо повного звільнення квартири від своїх речей, полагодження електрики та замків він вчасно виконати не встиг, оскільки потерпіла почала вимагати повернення її грошей. Його співмешканка ОСОБА_7 за його вказівкою повернула потерпілій 1500 грн.
Через деякий час, у двадцятих числах жовтня 2011 року він знов дав оголошення про здачу зазначеної квартири в оренду. Від потерпілого ОСОБА_6, який виявив зацікавленість в оренді житла, він після укладання договору отримав 6 000 грн. у якості орендної плати та застави за майно. ОСОБА_6 передав повний комплект ключів, що дозволяло останньому вселитися у квартиру. Чому ОСОБА_6 відмовився від вселення йому невідомо. Під час досудового слідства до нього застосовувались незаконні методи впливу, що примусило його дати неправдиві показання. (а.с.217-219)
Суд критично ставиться до показань підсудного, оскільки вони є непослідовними та суперечливими, спростовуються показаннями потерпілих та свідків, іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона, бажаючи орендувати житло, приїхала до квартири по вул.Баумана у м.Києві, яку підсудний ОСОБА_3 начебто здавав в оренду. Погодивши умови оренди, між нею та підсудним був укладений відповідний договір, за яким вона сплатила ОСОБА_3 3 000 грн. орендної плати. Вселитись вона мала 01 жовтня 2011 року. Однак у зазначений день підсудний телефоном повідомив про неможливість вселення з причини того, що необхідно полагодити замки та електрику, вивезти його речі, для чого йому потрібні додаткові гроші у сумі 1150 грн. Вона передала підсудному вказану суму. Через годину на прохання ОСОБА_3 вона додатково передала йому ще 350 грн. Наступного дня підсудний їй відповів, що не все полагодив та не всі речі вивіз, пообіцяв все зробити до вечора. Ввечері, коли вона приїхала до квартири, двері їй ніхто не відчинив. 03 жовтня 2011 року на її дзвінки підсудний повідомив, що квартира вже не здається, оскільки виставлена на продаж. На її вимоги пообіцяв повернути гроші, однак на узгоджену зустріч не з'явився. Через тиждень вона вимушена буда звернутися з відповідною заявою до міліції. (а.с.199-201)
Потерпілий ОСОБА_6 дав суду показання, відповідно до яких він, дізнавшись про здачу в оренду квартири АДРЕСА_1 зустрівся з орендодавцем - підсудним ОСОБА_3 та домовився з останнім про оренду даної квартири, сплативши йому наперед за 2 місяці 6 000 грн. ОСОБА_3 передав йому лише один ключ від квартири, решту ключів - від вхідних дверей, від домофону, від загального коридору пообіцяв передати пізніше. Відповідно до укладеного з підсудним договору він мав вселитися 22 жовтня 2011 року. Разом з тим у зазначений день ОСОБА_3, пославшись на свою відсутність у м.Києві, погодився на зустріч лише ввечері. Однак у призначений час підсудний не з'явився, пояснивши, що не встигає приїхати з м.Чернігова. Після того, як потерпілий попередив ОСОБА_3 про свій намір звернутися до міліції, виявилося, що підсудний знаходиться у м. Києві та через одну годину вони змогли зустрітися. Підсудний пообіцяв наступного дня повернути гроші, однак цього не зробив, а повідомив ОСОБА_6, що ним написана заява до міліції, що, начебто, потерпілий викрав у нього пральну машину. У зв'язку з вказаними подіями ОСОБА_6 звернувся до органів внутрішніх справ. (а.с.199-201)
Показання потерпілої ОСОБА_4 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду пояснила, що вона разом з матір'ю приїжджали до орендованої квартири, підсудний обіцяв до 01 жовтня 2011 року вивезти з квартири свої речі, однак цього не зробив, на його прохання потерпіла передала додатково підсудному 1 500 грн. для того, щоб той зміг вивезти своє майно. 02 жовтня 2011 року вони з матір'ю намагалися потрапити до квартири, однак двері були замкнені, підсудний на телефонні дзвінки не відповідав. (а.с.205-206)
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що сприяв укладанню договору оренди квартири між підсудним і потерпілим ОСОБА_6 та був присутнім при цьому. ОСОБА_6 сплатив підсудному орендну плату у сумі 6 000 грн. ОСОБА_3 передав орендареві лише один ключ від квартири, інші ключі від квартири, від домофону, загальних дверей на поверсі пообіцяв передати згодом. Після звернення до нього 22 жовтня 2011 року ОСОБА_6 з повідомленням про неможливість вселитися у квартиру, свідок дзвонив підсудному і той обіцяв конфлікт залагодити. 31 жовтня 2011 року ОСОБА_3 знов звернувся до свідка по допомогу у здачі квартири в оренду.(а.с.204-205)
Не спростовують встановлені у справі обставини показання свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що підсудний є її співмешканцем, їй відомо, що останній укладав договори оренди з ОСОБА_8 та ОСОБА_6. ОСОБА_8 не вселилась у квартиру тому, що ОСОБА_3 не вивіз з неї своє майно. Отримані від ОСОБА_6 грошові кошти використані підсудним на неї, а також для вивезення з квартири речей. (а.с.201)
Вина підсудного у скоєному злочині підтверджується також Договором оренди від 28.09.2011 р. № 113, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався здати в оренду ОСОБА_4 з 01.10.2011 р. квартиру за адресою -АДРЕСА_1 (а.с.66-67). Відповідно до розписки підсудний отримав від потерпілої грошові кошти на загальну суму 4 500 грн. (а.с.31)
Вина ОСОБА_3 також підтверджується Договором оренди від 21.10.2011 р. №355/1, за яким ОСОБА_3 передав в оренду ОСОБА_6 зазначену квартиру та отримав від потерпілого грошові кошти у сумі 6 000 грн. (а.с.85-88)
Доводи підсудного щодо його бажання здати в оренду вказану квартиру спростовуються також наступним.
Потерпілою ОСОБА_4, починаючи з 01 жовтня 2011 року, вживались заходи до фактичного вселення до орендованої квартири. Вона також погоджувалась з проханнями підсудного надати додатковий час для вивезення з квартири речей, разом з тим, отримані від ОСОБА_4 для цього кошти у сумі 1500 грн. підсудним використані для інших цілей. Дана обставина свідчить про відсутність у підсудного наміру створити умови для зайняття квартири орендарем.
Крім того, підсудний мав у своєму розпорядженні достатньо часу для передачі квартири потерпілій, оскільки з відповідною заявою до органів внутрішніх справ ОСОБА_4 звернулась лише 11.10.2011 р. (а.с.20)
Доводи підсудного про необхідність звільнити квартиру від власних речей спростовуються тим, що потерпілому ОСОБА_6 він пропонував зайняти квартиру за наявністю тих же речей, на вивіз яких брав з ОСОБА_4 додаткові кошти.
Доказом злочинних намірів підсудного є те, що він, отримуючи з ОСОБА_6 кошти, одночасно створював останньому перешкоди у доступі до квартири, не надаючи потерпілому усіх необхідних ключів.
На переконання суду зазначені обставини беззаперечно підтверджують, що підсудний навмисно вводив в оману потерпілих з метою заволодіння їхнім майном.
Судом також враховується, що вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 30.04.2010 р. ОСОБА_3 засуджувався за скоєння злочину за аналогічних обставин. (а.с. 151-154)
Не знайшли підтвердження посилання підсудного на застосування до нього незаконних методів досудового слідства, оскільки постановою прокурора прокуратури Шевченківського району м.Києва від 22.10.2012 р. стосовно слідчого, яким проводилося досудове розслідування, у порушенні кримінальної справи відмовлено. (а.с.225-226)
Досліджуючи дані про особу підсудного, суд приймає до уваги, що відповідно до характеристики з Білоцерківської виправної колонії, де підсудний відбував покарання за попереднім вироком, ОСОБА_3 зарекомендував себе з негативного боку, за характером хитрий, на шлях виправлення не став. (а.с.159)
Проаналізувавши зібрані у справі та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що вина підсудного у інкримінованому йому злочині доведена повністю.
Дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковані правильно за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше судимий (а.с.151-154), з місць відбування покарання характеризується негативно (а.с.159), за місцем мешкання характеризується посередньо (а.с.195), на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.155-156).
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання, є добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує обставини скоєння злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу підсудного, який раніше засуджувався, відбував покарання у місцях позбавлення волі.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу підсудного, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_10 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції інкримінованої статті Кримінального кодексу України.
Цивільні позови потерпілої ОСОБА_4 у сумі 3000 грн., потерпілого ОСОБА_6 у сумі 6000 грн. підлягають задоволенню, оскільки є повністю доведеними матеріалами справи.
Судові витрати по справі не понесені, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.190, ст.ст. 63, 65 КК України, ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання відраховувати з 17 липня 2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди - на користь ОСОБА_4 3000 (три тисячі) грн., на користь ОСОБА_6 6000 (шість тисяч) грн.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя В.М.Циктіч