ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.Справа № 5024/1316/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Димченко О.П.

від відповідача - Літвінов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп"

на рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2012р.

у справі № 5024/1316/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп"

до Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, до Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії про визнання договорів недійсними, в якій просив визнати недійсним договір застави № 13/36/302/06-КЛТ від 20.09.2006р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є відповідач) та ТОВ "Підприємство "Автопром", (правонаступником якого є позивач), а також договору застави № 13/36/306/08-КЛТ від 13.06.2008р. між ВАТ "Кредитпромбанк" та позивачем, які було укладено з метою забезпечення виконання ТОВ "Херсонський автоскладальний завод Анто-Рус" (м. Херсон) та, в подальшому, ТОВ "Автомобільний завод "АнтоРус" (м. Херсон) (надалі - позичальник, боржник), зобов'язань за кредитним договором № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.11.2021р. у справі № 5024/1316/2012 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", (надалі - банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський автоскладальний завод Анто-Рус", правонаступником якого згідно із п.1.1 свого статуту (т.1 а.с.13-20) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "АнтоРус" (надалі - позичальник), уклали між собою кредитний договір № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р. (т.1 а.с.21-26) (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1, п.2.2 цього договору банк зобов'язався надавати позичальнику кредити в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 3 500 000,00 дол. США, за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору, для розрахунків за автобуси іноземного виробництва, автомобілі різних марок, технологічне обладнання, інструменти, сировину, матеріали і комплектуючі для складання автобусів.

В подальшому, згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р. до кредитного договору, загальну суму кредиту збільшено до 8 000 000,00 дол. США, а згідно із додатковою угодою № 32 від 08.11.2007р. до цього ж договору загальну суму кредиту - до 8 600 000,00 дол. США. Згідно із додатковою угодою № 16 від 21.05.2007р. до кредитного договору передбачено можливість видачі кредитів в іншій крім дол. США іноземній валюті, а саме - у ЄВРО.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредити, зокрема, на умовах строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Відповідно до п.2.3, п.2.6 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, в яких, безпосередньо, встановлюються процентні ставки за користування кредитом та валюта кредитування (надалі - додаткові угоди).

На виконання умов кредитного договору, з додатковими угодами, банк надав позичальнику 23 кредити (транші) в іноземній валюті, а саме дол. США, на загальну суму 9 747 813,83 дол. США:

- 1 255 000,00 дол. США, з повною конвертацією у національну валюту та строком повернення - не пізніше 27.06.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 1 від 30.06.2006р.;

- 884 610,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 11.07.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 2 від 14.07.2006р.;

- 49 145,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 06.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 3 від 07.08.2006р.;

- 108 479,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 4 від 21.08.2006р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 21.08.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 5 від 21.08.2006р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 19.09.2008р та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 6 від 20.09.2006р;

- 893 892,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 19.12.2008р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р.;

- 690 982,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 05.02.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 9 від 06.02.2007р.;

- 555 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 13.03.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 12 від 14.03.2007р.;

- 605 119,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 24.04.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 14 від 27.04.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 30.04.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 15 від 03.05.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 22.05.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 19 від 24.05.2007р.;

- 12 904,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 04.06.2009р. та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 22 від 05.06.2007р.;

- 50 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 05.06.2009р та процентною ставкою - 11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 23 від 07.06.2007р;

- 516 530,83 дол. США, з строком повернення - не пізніше 16.09.2009р. та процентною ставкою - 12,25 % річних, згідно із додатковою угодою № 30 від 17.09.2007р.;

- 87 943,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 06.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 33 від 08.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 11.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 35 від 12.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 18.11.2009р та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 36 від 19.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.11.2009р. та процентною ставкою - 12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 37 від 21.11.2007р.;

- 800 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 26.06.2009р та процентною ставкою - 18,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 44 від 27.06.2008р;

- 650 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 10.11.2009р. та процентною ставкою - 13,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 45 від 11.07.2008р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 20.08.2009р. та процентною ставкою - 17,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 47 від 21.08.2008р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення - не пізніше 18.09.2009р. та процентною ставкою - 14,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 50 від 19.09.2008р.

Надання банком позичальнику цих траншів кредиту в іноземній валюті підтверджується копіями наданих позивачем у матеріали справи меморіальних валютних ордерів банку (т.1 а.с.112-118).

Також, на виконання кредитного договору банк надав позичальнику 5 кредитів (траншів) в національній валюті на загальну суму 6 081 500,00 грн., а саме:

- 560 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 13.03.2007р. та процентною ставкою - 17 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 7 від 14.12.2006р.;

- 560 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 12.12.2007р. та процентною ставкою - 18 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 11 від 13.03.2007р.;

- 300 000,00 грн., з строком повернення - не пізніше 08.08.2007р. та процентною ставкою - 17,4 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 29 від 03.08.2007р.;

- 3 500 000,00 грн., з строком повернення -не пізніше 06.11.2009р. та процентною ставкою - 17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 34 від 09.11.2007р.;

- 1 161 500,00 грн., з строком повернення -не пізніше 09.12.2009р. та процентною ставкою - 17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 39 від 10.12.2007р.

Надання банком позичальнику цих траншів кредиту в національній валюті підтверджується платіжними дорученнями банку (т.1 а.с.113, 114, 116, 117).

Строки сплати відсотків за користування кредитними коштами та строки погашення заборгованості по кредитах неодноразово змінювалися додатковими угодами (№ 41 від 29.04.2008р., № 42 від 29.05.2008р., № 44 від 27.06.2008р., № 46 від 30.07.2008р., № 48 від 22.08.2008р., № 49 від 29.08.2008р., № 51 від 30.09.2008р., № 51а від 10.11.2008р., № 53 від 15.12.2008р., № 54 від 28.01.2009р., № 55 від 30.04.2009р., № 56 від 21.05.2009р., № 57 від 21.05.2009р., № 58 від 02.07.2009р., №59 від 02.07.2009р., № 60 від 27.08.2009р., № 61 від 25.06.2010р., № 62 від 12.08.201р.). Остаточний строк повного погашення заборгованості за усіма наданими банком позичальнику на виконання кредитного договору кредитами було встановлено шляхом внесення змін до п.3.4.4 кредитного договору згідно із п.1 додаткової угоди № 63 від 07.10.2010р., а саме - не пізніше 31.10.2010р. За п.3 цієї ж додаткової угоди було внесено зміни до п.3.4.3 кредитного договору, де передбачено обов'язок позичальника сплатити банку нараховані проценти за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року включно, за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами, не пізніше 31.10.2010р. включно.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором укладено, зокрема, два договори застави:

- № 13/36/302/06-КЛТ від 20.09.2006р. між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Автопром" (т.1 а.с.93-94), правонаступником якого згідно із п.1.1 свого статуту (т.2 а.с.31-34) є позивач (надалі - договір застави № 6-КЛТ );

- № 13/36/306/08-КЛТ від 13.06.2008р. між банком та позивачем (т.1 а.с.91-92) (надалі - договір застави № 8-КЛТ ).

Відповідно до п.1.1, п.1.4 договору застави № 6-КЛТ ТОВ "Підприємство "Автопром" (заставодавець) передає у забезпечення зобов'язань ТОВ "Херсонський автоскладальний завод Анто-Рус" (боржник) за кредитним договором, а банк (заставодержавець) приймає у заставу майно загальною вартістю 587 327,00 дол. США, у складі 20 (двадцяти) одиниць автобусів марки ХАЗ, перелік яких (з зазначенням по кожному автобусу його моделі, кольору, номерів двигуна та шасі, заводського номеру) наведений за основним текстом договору застави № 6-КЛТ та у протоколі узгодження переліку та вартості застави до цього договору.

В подальшому, згідно із додатковими угодами до договору застави № 6-КЛТ, склад та загальна вартість заставленого майна неодноразово змінювалася (т.1 а.с. 95-97, 99-108, 110-111). Згідно із останньою з укладених до цього договору застави додаткових угод, від 13.06.2008р. № 14 (т.1 а.с.110-111, т.2 а.с.18-20), предметом застави визначено 74 (сімдесят чотири) автобуси марки ХАЗ, заставною вартістю 31 584,16 дол. США за одиницю, або загальною вартістю 2 337 227,84 дол. США.

Відповідно до п.2.1 договору застави № 6-КЛТ цей договір діє з моменту його підписання сторонами та до повного виконання позичальником зобов'язань перед заставодержателем (банком) за кредитним договором.

Відповідно до п.2.5 договору застави № 6-КЛТ визначено, що на період дії цього договору заставлене майно залишається у володінні заставодавця та зберігається за адресою: м. Херсон, вул. Марії Фортус,36.

У п.1.3 договору застави № 6-КЛТ визначено істотні умови кредитного договору (надалі цитата) :" Істотні умови кредитного договору :

- кредитним договором встановлюється процедура та умови надання заставодержателем кредитів (траншів) боржнику в національній валюті України або в іноземних валютах з частковою конвертацією у національну валюту в межах загальної суми еквівалентної 3 500 000 (три мільйони п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів;

- зобов'язання заставодержателя щодо надання кредитів та зобов'язання боржника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені кредитним договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах зазначених в таких додаткових угодах. Термін користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми 3 500 000 (три мільйони п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів, визначається додатковими угодами, але не пізніше остаточного терміну повернення кредитних коштів встановленого п.3.4.4. кредитного договору;

- процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється додатковими угодами до кредитного договору за кожним траншем. Проценти за користування кредитними коштами повинні сплачуватися щомісячно;

- остаточний строк повернення кредитних коштів - 29 (двадцять дев'яте) червня 2010 (дві тисячі десятого) року;

- відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором - пеня за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом та/або відсотками".

Згідно із додатковими угодами, сторонами договору застави № 6-КЛТ вносилися зміни до п. 1.3 цього договору, стосовно визначення умов кредитного договору. Так, зокрема, згідно із додатковою угодою від 22.12.2006р. № 3 (т.1 а.с.98) загальну суму кредиту для надання боржнику визначено у розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) дол. США, а згідно із додатковою угодою від 08.11.2007р. № 12 (т.1 а.с.109) -у розмірі 8 600 000 (вісім мільйонів шістсот тисяч) дол. США.

Відповідно до п.4.1 договору застави № 6-КЛТ за рахунок майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із про строчкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на заставне майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням заставленого майна, витратами на страхування цього майна, а також інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Відповідно до п.1.1, п.1.4 договору застави договір застави № 8-КЛТ позивач (заставодавець) передає у забезпечення зобов'язань ТОВ "Автомобільний завод "АнтоРус" (боржник) за кредитним договором, а банк (заставодержавець) приймає у заставу товари в обороті, а саме 38 (тридцять вісім) одиниць автобусів ХАЗ-3250, перелік яких (з зазначенням по кожному автобусу його моделі, номерів двигуна та шасі, заводського номеру) наведений за основним текстом договору застави № 8-КЛТ, вартістю за одиницю - 162 750,00 грн. Тобто, з загальною вартістю заставленого майна 6 184 500,00 грн.

Згідно до п.2.1 договору застави № 6-КЛТ цей договір діє з моменту його підписання сторонами та до повного виконання позичальником зобов'язань перед заставодержателем (банком) за кредитним договором.

Пунктом2.5 договору застави № 8-КЛТ визначено, що на період дії цього договору заставлене майно залишається в обороті заставодавця та вказано місцезнаходження складових заставленого майна шляхом зазначення адрес перебування цього майна у певних містах України.

Відповідно до п.1.3 договору застави № 8-КЛТ розмір основного зобов'язання (за кредитним договором) становить 8 600 000 (вісім мільйонів шістсот тисяч) дол. США., в іншій частині умови кредитного договору викладено у спосіб аналогічний застосованому у п.1.3 договору застави № 6-КЛТ, в редакції цього пункту згідно із додатковою угодою від 08.11.2007р. № 12 до цього договору застави.

Згідно до п.4.1 договору застави № 8-КЛТ за рахунок майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із про строчкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на заставне майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням заставленого майна, витратами на страхування цього майна, а також інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Крес Автогруп" в повному обсязі суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися серед іншого заставою, а також іншими видами забезпечення, які встановлені договором або законом. Зокрема, за змістом ст.572 цього ж Кодексу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Спеціальним законодавчим актом відносно застави є Закон України "Про заставу", відносини не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України (ст.2 вказаного Закону).

Положеннями ст.12 Закону України "Про заставу" визначено, що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання забезпеченого заставою зобов'язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Аналогічні вимоги до змісту договору застави містить у собі ст.584 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст.13 та 14 Закону України "Про заставу" наслідком недотримання сторонами договору застави письмової форми цього договору або відсутності нотаріального посвідчення цього договору, у випадках, коли таке посвідчення є обов'язковим, є недійсність договору застави.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша цієї статті);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга цієї статті);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя цієї статті);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта цієї статті);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята цієї статті);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста цієї статті).

Згідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний праовочин).

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.2 ст.180 Господарського кодексу України істотною умовою господарського договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також, умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін договору повинна бути досягнута згода.

Відповідно ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як слідує, з матеріалів справи зміст договорів застави № 6-КЛТ та № 8-КЛТ відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про заставу" та ст. 584 Цивільного кодексу України : у цих договорах застави визначено суть забезпеченого заставою зобов'язання -як зобов'язання за кредитним договором, розмір цього зобов'язання (максимально можлива загальна сума кредиту для надання боржнику) на дату укладання договорів застави (у договорі застави № 6-КЛТ - у розмірі 3 500 000,00 дол. США, що відповідає положенням п.1.1 кредитного договору, а у договорі застави № 8-КЛТ - у розмірі 8 600 000,00 дол. США, що відповідає положенням п.1.1 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 32 від 08.11.2007р. до цього договору). Також, у цих договорах застави вказаний строк виконання забезпеченого заставою зобов'язання -остаточний строк повернення кредитних коштів, та наведений опис предмета застави, з зазначенням певних ознак для ідентифікації його окремих складових (модель автобусу, номери двигуна, заводський та шасі) та місцезнаходження предмета застави, що є обов'язковим для товарів в обороті.

Твердження позивача про те, що згідно із приписами ч.3 ст.180 Господарського кодексу України, ст. 584 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України "Про заставу", договір застави, який укладений з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, має містити у собі, зокрема, відомості про відсоткові ставки за користування кредитом (траншами кредиту) не відповідають положенням ст.12 Закону України "Про заставу" та ст.584 Цивільного кодексу України.

Доказів того, що ТОВ "Підприємство "Автопром" або позивач мали наміри та/або зверталися до банку з заявами щодо необхідності узгодження при укладанні договорів застави № 6-КЛТ та № 8-КЛТ будь-яких інших умов цих договорів, зокрема, в частині конкретизації умов основного зобов'язання за кредитним договором, суду не надано.

Таким чином, на момент укладення договорів застави № 06-КЛТ та № 08-КЛТ були відсутні передбачені ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підстави, з яких зазначені договори могли б бути визнані недійсними.

Та обставина, що розмір фактично наданих позичальнику кредитних коштів на умовах кредитного договору перевищує розмір забезпеченого заставою зобов'язання позичальника, який вказаний у договорах застави № 06-КЛТ та № 08-КЛТ, виходячи із приписів ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України не може бути підставою для визнання вказаних договорів застави недійсними.

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними договору застави № 13/36/302/06-КЛТ від 20.09.2006р. між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Підприємство "Автопром", правонаступником якого є позивач, а також договору застави № 13/36/306/08-КЛТ від 13.06.2008р. між ВАТ "Кредитпромбанк" та позивачем не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на необізнаність з умовами додаткових угод до кредитного договору спростовуються матеріалами справи (наданими позивачем копіями всіх додаткових угод до кредитного договору, а також копіями усіх меморіальних валютних ордерів та платіжних доручень банку на видачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору).

Судова колегія погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101,103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2012р. у справі № 5024/1316/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Повний текст постанови підписаний 28.01.2013р.