КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-1/15100-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Карпов С.Б. - дов. б/н від 10.01.13р.;

від відповідача: Боровенко Д.В. - дов. №4 від 22.01.13р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Транс»,

на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року,

у справі № 5011-1/15100-2012 (суддя Мельник В.І.),

за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», м.Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Транс», м. Київ,

про стягнення 68 852,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Просто-страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Т.Л. Транс» про стягнення 68 852,60 грн. (а.с. 5-6).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-1/15100-2012 позов задоволено повністю (а.с. 97-100).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року у справі № 5011-1/15100-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставини, що мають значення для справи оскільки содом не взято до уваги, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована. Також, скаржник не погоджується з розміром завданої шкоди.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Т.Л. Транс» по справі № 5011 1/15100-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 31 грудня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-1/15100-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31 грудня 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 22 січня 2013 року.

В судовому засіданні 22 січня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-1/15100-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача, також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року у справі № 5011-1/15100-2012 - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

18 лютого 2012 року в місті Києві на вул. Мельникова сталася ДТП за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак АА 5434 ЕР, під керуванням Тарасова О.О., та транспортного засобу «BMW 740 LI», державний номерний знак АА 9363 АА, під керуванням Галузи В.В.

Автомобіль «Mitsubishi Pajero» було застраховано у ПрАТ «Просто-страхування», що підтверджується договором добровільного страхування наземного транспорту №216309 від 12 січня 2012 року (а.с. 8).

Відповідно до звіту оцінки транспортного засобу № 1637/951, складеного 27 лютого 2012 року СПД Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Pajero», державний номер АА 5434 ЕР складає 76 267,99 грн. (а.с. 16-20).

Відповідно до страхового акту та розрахунку страхового відшкодування, які складені позивачем, сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті становить 68 852,60 грн. (а.с. 52-53).

03 квітня 2012 року позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в сумі 68 852,60 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 03 квітня 2012 року (а.с. 55).

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2012 року Галазу В.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтями 124 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 15) тому, на думку позивача до нього перейшло право вимоги відшкодування матеріальної шкоди з власника автомобіля.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно договору оренди № 010911 автомобіль «BMW 740 LI», державний номерний знак АА 9363 АА, перебував в користуванні позивача, водій Галуза В.В. є працівником останнього, що не заперечується сторонами.

18 червня 2012 року позивач звернувся на адресу ТОВ «Т.Л. Транс», з регресною вимогою про сплату відшкодування в сумі 68 852,60 грн. (а.с. 61), отримання претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідь на вказану претензію та докази сплати вищевказаної шкоди в матеріалах справи відсутні.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення 68 852,60 грн. компенсації здійсненого страхового відшкодування є законною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована згідно полісу № 1084759 у ПрАТ «Просто-страхування», та встановлено ліміт відповідальності по даному полісу 50 000 грн., тому відповідач наголошує, що позивачем не погашено вказану суму. Також скаржник не погоджується з розміром завданої шкоди та посилається на те, що оцінку пошкодженого автомобіля проведено за його відсутності.

Однак вказані доводи апелянта є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва № 2610-5846/12 від 07 липня 2012 року було встановлено, що водій застрахованого автомобіля відповідача під час ДТП знаходився в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 15).

Згідно п.п. а п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо посилань скаржника, що оцінку пошкодженого автомобіля проведено за його відсутності колегія суддів зазначає, що Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, згідно яких складений звіт оцінки транспортного засобу не передбачено обов'язків виклику сторін для проведення такої оцінки.

Також колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості про повідомлення Галузу В.В., про час та місце проведення оцінки пошкодженого автомобіля (а.с. 50).

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судових засіданнях, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не надав доказів сплати завданої шкоди. Тому, вимога позивача є законною та обґрунтованою.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-1/15100-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Т.Л. Транс», на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Л. Транс» на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-1/15100-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-1/15100-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-1/15100-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.