ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 15/5005/3587/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2012

у справі господарського суду№ 15/5005/3587/2012 Дніпропетровської області

за позовомДержавного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медпром"

простягнення 1 203 855,59 грн.

за участю представників

позивачаКрят Л.Б.,

відповідачаГорулько А.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 у справі №15/5005/3587/2012 (суддя Петренко Н.Е.) позов ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Медпром" заборгованість за виконані ремонтні роботи в розмірі 505 763,00 грн., заборгованість за транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917,52 грн., пеню в розмірі 1 282,28 грн., 3% річних в розмірі 202,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 36 745,52 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 258,22 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 (головуючий суддя Герасименко І.М., судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Медпром", рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" на користь ТОВ "Медпром" витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 038,56 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ДП "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2012, залишивши в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 у справі № 15/5005/3587/2012.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме 525, 526, 882 ЦК України, 34 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.05.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 26, на умовах якого позивач зобов'язався провести капітальний ремонт переданого відповідачем тягового агрегату змінного струму у відповідності до Керівництва з капітального ремонту в об'ємі КР 2 ІЖДТ.661163.002 КР2, затвердженого 25.10.1985, а також комплекс робіт з модернізації згідно із додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що роботи по проведенню капітально-відновлюваного ремонту з елементами модернізації вважаються виконаними в повному обсязі після підписання акта прийому-передачі тягового агрегату з ремонту представниками позивача та відповідача.

12.07.2010 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 щодо збільшення суми договору до 7 106 000, 00 грн. та зміни термінів та порядку розрахунків: 1 160 000,00 грн. - в червні 2010 р.; 1 500 237,00 грн. - в липні 2010 р.; 4 445 763,00 грн. - протягом 10 банківських днів з моменту повідомлення про готовність обладнання до відвантаження.

Судами встановлено, що всього відповідачем на виконання умов договору перераховано 6 600 236,59 грн. Решта становить 505 763,00 грн.

Факт часткового виконання позивачем робіт за договором підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом приймання -передачі № 1 від 30.07.2010 електровозу управління тягового агрегату ОПЕ1А - 123 (без установки кондиціонера і без установки системи пожежогасіння) в кількості однієї одиниці після проведення капітального ремонту у відповідності з Керівництвом по капітальному ремонту в обсязі КР2 ІЖДТ.661163.002 КР2, затвердженим 25.10.1985, а також комплексу робіт з модернізації за ціною 4 080 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту належного виконання своїх договірних зобов'язань, пославшись на введення в експлуатацію тягового агрегату та його використання експлуатуючою організацією - ВАТ "Полтавський ГЗК".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що права позивача не порушено, оскільки строк оплати за договором № 26 від 26.05.2010 не настав з огляду на те, що умовами договору в редакції додаткової угоди № 1 передбачено, що кінцевий платіж за договором здійснюється на протязі 10 банківських днів з моменту повідомлення про готовність обладнання до відвантаження, а факт надання такого повідомлення матеріалами справи не доведено.

Суд апеляційної інстанції також послався на відсутність документів на підтвердження виконання передбачених договором ремонтних робіт інших двох одиниць: думпкара моторного тягового агрегату та дизельної секції тягового агрегату, які також були передані для виконання капітального ремонту, вказавши, що наданий позивачем акт приймання з ремонту тягового агрегату ОПЕ 1 АМ № 123 з дизельною секцією від 09.12.2010 не можна вважати доказом належного виконання ремонтних робіт, оскільки він не свідчить про проведення всього передбаченого договором комплексу робіт. Документи на продовження терміну експлуатації тягового агрегату не надані.

При цьому суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що надані позивачем акт приймання виконаних робіт № 2/1 від 19.01.2011 та додаткова угода № 2 від 01.09.2010, якою було змінено порядок розрахунків за договором № 26 від 01.09.2010, не можуть вважатись належними та допустимими доказами, оскільки вони не містять підпису відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегія суддів вказує на помилковість твердження скаржника про необхідність застосування до спірних відносин положень ч. 4 ст. 882 ЦК України, оскільки дана норма є спеціальною та регулює передання та прийняття робіт будівельного підряду. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, врегульовано ст. 853 ЦК України, яка не містить положень щодо дійсності односторонньо підписаного акта приймання-передачі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на приписи ст.ст. 530, 854 ЦК України. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 у справі № 15/5005/3587/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун