Справа № 22-ц-6915/12 Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

Провадження № 22-ц/780/495/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.

Категорія 53 25.01.2013

У Х В А Л А

іменем України

24 січня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що він із 1996 року працює на посаді бортпровідника авіакомпанії «Аеросвіт». Вказував, що згідно п.7.6 Колективного договору, укладеного між авіакомпанією і трудовим колективом, заробітна плата встановлюється у доларах США і виплачується працівнику у національній валюті України з перерахуванням по курсу НБУ на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, за яким виплачувався заробіток за попередній місяць. Згідно п.5.1 Положення про оплату праці в авіакомпанії заробіток працівника складається із постійної і перемінної частин. Зазначав, що з грудня 2008 року відповідач здійснює нарахування і виплату йому заробітної плати не в повному обсязі. Зокрема відповідач здійснював виплату постійної частини заробітку: з грудня 2008 року, виходячи з розрахунку 6,7418 грн. за 1 долар США, у червні 2011 року - з розрахунку 7,1512 грн., у липні 2011 року - з розрахунку 7,5606 грн., а із серпня 2011 року по даний час - з розрахунку 7,97 грн. Перемінна частина заробітку виплачується з грудня 2008 року по даний час з розрахунку 6,7418 грн. за 1 долар США. Посилався, що такі дії відповідача порушують низку вимог трудового законодавства, умови Колективного договору та його права, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 35215,49 грн. та витрати на правову допомогу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення

- 2 -

суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що заробіток нараховувався і виплачувався працівникам авіакомпанії на підставі наказу авіакомпанії № 863 від 30 грудня 2008 року, яким було зафіксовано курс долара на рівні 6,7418 грн. за 1 долар США. Суд прийшов до висновку, що даний наказ не порушує умови колективного договору, є чинним, не скасований, не визнаний судом незаконним, а відтак заборгованість по заробітку відсутня і вимоги задоволенню не підлягають.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до положень ч.2 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевимим (регіональними) угодами.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах із ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», обіймаючи посаду бортпровідника авіакомпанії (а.с.11-15).

Відносини щодо оплати праці в авіакомпанії, врегульовані Колективним договором на 2006-2007 роки, укладеним між адміністрацією авіакомпанії з одного боку і Громадською радою підприємства та профспілкою з іншого боку, який діє і на даний час (а.с.16-33).

Відповідно до п.7.6 Колективного договору заробітна плата в авіакомпанії встановлююється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу НБУ на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, за яким виплачувався заробіток за попередній місяць.

Відповідно до п. 7.7 Колективного договору система оплати праці та її рівень і розміри визначаються адміністрацією авіакомпанії за узгодженням із другою стороною договору (Громадською радою підприємства або профспілками відповідно) з урахуванням фінансового стану і результатів діяльності авіакомпанії та аналізу систем, рівнів і розмірів оплати праці на підприємвтвах авіаційної галузі України.

Також судом встановлено, що 17 грудня 2008 року на засіданні Громадської ради підприємства за участю керівництва авіакомпанії було прийняте рішення про схвалення запроваджених адміністрацією антикризових заходів, в тому числі щодо нарахування заробітної плати працівникам авіакомпанії за фіксованим курсом гривні до долара США, а саме 6,7418 грн. за 1 долар США (а.с.98-99). На підставі вказаного рішення генеральний директор авіакомпанії видав наказ № 863 від 30 грудня 2008 року про нарахування і виплату прцівникам заробітку за фіксованим курсом, починаючи із грудня 2008 року (а.с.111).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у стягненні заборгованості по заробітку, у зв'язку із її відсутністю, поскільки заробіток виплачувався позивачу відповідно до умов колективного договору та наказу, який є чинним.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд допустив порушення норм процесуального права, відмовивши позивачу у задоволенні заяви про зміну предмету позову, безпідставні.

З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2012 року позивач подав заяву про

- 3 -

зміну предмету позову, де просив визнати незаконною зміну відповідачем істотних умов праці стосовно механізму нарахування заробітної плати за фіксованим курсом, починаючи із грудня 2008 року (а.с.154-156).

Суд обгрунтовано відмовив у задоволенні даної заяви, з огляду на те, що згідно ч.2 ст.31 ЦПК України, позивач вправі змінити предмет або підставу позову до початку розгляду судом справи по суті, який розпочався 29 серпня 2012 року, після чого судом неодноразово оголошувалися перерви для витребування доказів.

Посилання апелянта на те, що заявлені вимоги не є зміною підстав та предмету позову надумані, поскільки предметом спору, що розглядався судом з липня 2012 року є стягнення заборгованості по заробітній платі, а в заяві про зміну предмета позову йдеться про оскарження правомірності дій відповідача щодо зміни істотних умов праці, що свідчить про відмінність предмету позовних вимог.

Посилання апелянта на незаконність наказу № 863 від 30 грудня 2008 року спростовуються матеріалами справи, з яких слідує, що даний наказ виданий на підставі рішення Громадської ради підприємства, як сторони Колективного договору, що відповідає умовам Колективного договору, позивачем не оспорений, не визнаний недійсним і не скасований. При цьому суд обгрунтовано взяв до уваги рішення апеляційного суду Київської області від 1 серпня 2012 року, яким скасоване рішення суду першої інстанції і ухвалено нове рішення про відмову у позові у справі за позовом Первинної профспілки «Професійна спілка працівників забезпечення польотів авакомпанії «Аеросвіт»до в.о. обов'язки гендиректора ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»Авдєєва О.М., ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»про визнання неправомірними дій посадової особи. Зі змісту рішення вбачається, що в позові відмовлено з огляду на наявність наказу № 863 від 30 грудня 2008 року, який не скасований (а.с.115-121).

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ __________________