копія

У Х В А Л А

08 січня 2013 р. Справа № 804/145/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ТЕХ-ЛИНК» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним акту № 2188/225/35682423 від 17.12.2012р., -

ВСТАНОВИВ

03.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ТЕХ-ЛИНК» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та просить визнати недійсним акт № 2188/225/35682423 від 17.12.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «НПП «Еталон» за період червень 2011 року.

Вивчивши подані позовні матеріали, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин ( п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів).

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати недійсним акт перевірки від 17.12.2012р. № 2188/225/35682423. Тобто, предметом спору у даній справі є акт перевірки.

Зі змісту оспорюваного акту перевірки видно, що він не містить вимог та приписів, які є обов'язковими для виконання позивачем, а отже, вказаний акт не є актом індивідуальної дії, оскільки не породжує прав і обов'язків у позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що, предметом спору в адміністративній справі не може бути акт перевірки, оскільки зазначений акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у платника податків, а отже, не породжує для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин, які спричиняють правові наслідки для конкретної особи та є обов'язковими для виконання.

Виходячи з наведеного, відсутність правових наслідків для позивача за зазначеним актом перевірки, виключає можливість звернення до суду з позовом про визнання такого акту недійсним, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ-ТЕХ-ЛИНК» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним акту № 2188/225/35682423 від 17.12.2012р.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва