Судове рішення #27419472



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП - 03110, м. Київ вул. Солом'янська 2-А

Справа № 22-ц/796/887/2013 Головуючий у 1- інстанції: Колодіна О.О. Доповідач : Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючої - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф. Корчевного Г.В ,

при секретарі - Товарницькій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Гаражно-будівельний кооператив «Голос» про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору дарування гаражного боксу АДРЕСА_1, від 27 травня 2010 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 09 липня 2009 року Київською міською Радою було прийнято рішення про передачу ТОВ «БК «Міськжитлобуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлової забудови з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення та паркінгом на АДРЕСА_1

Позивач позбавлений можливості користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням, оскільки на ній знаходиться гаражний бокс НОМЕР_1, право власності на який отримано ОСОБА_5 на підставі Договору дарування гаражного боксу від 27 травня 2010 року.

Заочним рішення Голосіївського району м. Києва від 19 вересня 2012 року позов задоволено (а.с.66).

Визнано недійсним договір дарування гаражного боксу від 27 травня2010 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 9-908, що знаходиться в Гаражно-будівельному кооперативі «Голос» за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» судовий збір в розмірі 53 гривні 65 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» судовий збір в розмірі 53 гривні 65 копійок.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2012 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Голосіївського району м. Києва від 19 вересня 2012 року (а.с.96).

Не погоджуючись із заочним рішенням Голосіївського району м. Києва від 19 вересня 2012 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового - про відмову у позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, представникТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» - ОСОБА_7 скаргу не визнав.

ОСОБА_2 та представник Гаражно-будівельний кооператив «Голос» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, про що свідчать зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 133-134).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справ, що 09 липня 2009 року Київською міською Радою було прийнято рішення № 957/2013 про передачу ТОВ «БК «Міськжитлобуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлової забудови з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення та паркінгом на АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

24 березня 2010 року між Київською міською Радою та ТОВ «БК «Міськжитлобуд» строком на п'ять років було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:241:0249) по АДРЕСА_1, площею 1,5267 га з цільовим призначенням: «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлової забудови з об'єктами інфраструктури для обслуговування населення та паркінгом» (а.с. 12-16).

ТОВ «БК «Міськжитлобуд» позбавлене можливості користуватися орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням, так як Договір оренди не зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у зв'язку із знаходженням на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 гаражного боксу НОМЕР_1, право власності на який було отримано на підставі Договору дарування гаражного боксу від 27 травня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Кулиничем В.М (а.с. 6)

Відповідно до Договору дарування гаражний від 27 травня 2010 року бокс НОМЕР_1, належить дарувальнику - відповідачці ОСОБА_3 на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 року та додаткового рішення від 26 листопада 2009 року.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 р. по справі № 6-1037/2009р. під головуванням судді Куковенкова С.В. за позовом ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про розірвання договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34 до Гаражно-будівельного кооперативу «Голос» про визнання права власності, право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, площею 32 м.кв., що знаходиться у Гаражно-будівельному кооперативі «Голос» по АДРЕСА_1, було визнано за ОСОБА_3. (а.с. 18-21)

Додатковим рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2009 р. у вищевказаній справі за ОСОБА_3 визнано право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, загальною площею 60,1 м.кв. (основна частина складає 32.0 м.кв., підсобна - 28,1 м.кв.), що знаходиться у гаражно-будівельному кооперативі «Голос» по АДРЕСА_1 (а.с. 22-26).

На підставі зазначених рішень Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 04 березня 2010 р. за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно Договору дарування від 27 травня 2010 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 9-908, ОСОБА_5 прийняв у дар від ОСОБА_3 належний дарувальнику гаражний бокс НОМЕР_1, що знаходиться в м. Києві по АДРЕСА_1, Гаражно-будівельний кооператив «Голос» (а.с. 6).

Закон висуває ряд вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Однак, згідно довідки Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 6761 від 23 березня 2011 року цивільна справа № 6- 1037/2009 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Голос» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про розірвання договору купівлі- продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_36, ОСОБА_13ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34 до Гаражно-будівельного кооперативу «Голос» про визнання права власності - до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області не реєструвалась в суді і не розглядалась (а.с. 27).

Постановою дізнавача ВД Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 травня 2011 року за заявою Голови ліквідаційної комісії Гаражно-будівельного кооперативу «Голос» ОСОБА_37, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, було порушено кримінальну справу (а.с. 33).

Апелянт посилається на те, що у зазначеній постанові про порушення кримінальної справи відсутній номер такої справи, який вказано у рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2009 р. та додатковому рішення цього ж суду від 26 листопада 2009 р. ( № 6-1037/2009р.).

Однак, згідно вказаної довідки Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 березня 2011 року цивільна справа № 6- 1037/2009 за позовом ГБК «Голос» до ОСОБА_8 та інших, суддею Куковенковим С.В. не розглядалась.

За таких обставин, є безпідставними доводи апеляційної скарги, стосовного того, що вказане рішення є чинним, оскільки не оскаржувалось та не скасовано.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент укладення Договору дарування гаражного боксу між ОСОБА_3, і ОСОБА_2 , у дарувальника, ОСОБА_3, були відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували її право власності на об'єкт відчуження.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Апелянт посилається на довідку в.о. голови Олександрійського міськрайсуду Кіровоградської області (без номера) від 01 листопада 2012 року (а.с.120), направлену голові Кіровоградського апеляційного суду, в якій зазначено, що прокуратурою м.Олександрії відмовлено у порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб Олександрійського міськрайсуду. Однак, в цій довідки виконуючий обов*язки Олександрійського міськрайсуду Кіровоградської області Квітка О.М. ставить питання про проведення повної перевірки стосовно обставин появи вказаних рішень з дослідженням підпису головуючого судді та відбутку печатки суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, визнавши, що спірний договір дарування є недійсним, оскільки у дарувальника (ОСОБА_3.) було відсутнє право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1, на момент його відчуження.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст..ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація