АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
_________________________
Справа № 22-ц/1222/13 р. Головуючий в 1 інстанції - Шереметьєва Л.А.
Доповідач - Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі - Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод «Плеяди» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 листопада 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод «Плеяди» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» про визнання правочину недійсним,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2012 р. ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» звернулося з позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Прайм-Банк», ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 08.08.2011 р. до договору застави майнових прав на грошовий депозит №Z944/0588-3 від 10.08.2009 р., укладеної між ПАТ «Прайм-Банк» та ОСОБА_1
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 10.08.2009 р. між ПАТ «Прайм-Банк» та ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» був укладений договір №944/0588-8 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого останньому був наданий кредит у розмірі 200 000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у той же день, був укладений договір застави майнових прав №Z944/0588-3, за умовами якого ОСОБА_1 передав ПАТ «Прайм-Банк» право вимоги на належний йому грошовий депозит за договором №94/0017-1 від 16.02.2007 р., строк якого закінчувався 08.08.2011 р.
Додатковою угодою №2 до договору застави майнових прав №Z944/0588-3, укладеною 08.08.2011 р. між ПАТ «Прайм-Банк» та ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строку дії договору застави № Z944/0588-3 від 10.08.2009 р. та додаткової угоди №1 від 09.08.2010 р., сторони дійшли згоди про визнання зазначеного договору з додатковою угодою до нього такими, що втратили чинність.
Посилаючись на те, що додаткова угода №2 суперечить п.2 ст.43, ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.9.2. Статуту ПАТ «Прайм Банк», та у зв'язку з порушенням цією додатковою угодою прав ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди», позивач просив визнати додаткову угоду №2 від 08.08.2011 р. недійсною.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.11.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що суд першої інстанції не урахував, що оскаржувана додаткова угода суперечить п.2 ст.43 Закону України « Про банки і банківську діяльність», п. 9.2.ст.9 Статуту Банку, а також положенню п.1.14 глави 1 розділу VI Інструкції Про порядок регулювання діяльності банків у Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 28.08.2011 р. № 368, відповідно до якої угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Також суд залишив посилання представника позивача на п.п. 3.5., 3.9 Положення «Про кредитування», зі змісту яких убачається, що з метою захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу у зв'язку із неспроможністю позичальника, банк здійснює кредитування, як правило, при наявності ліквідного забезпечення.
Стверджував, що такі дії стали наслідком зловмисної домовленості працівників ПАТ «Прайм-Банк» з їхнім безпосереднім керівником - головою правління ОСОБА_1, оскільки сторонами додаткової угоди від імені ПАТ «Прайм-Банк» був ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності, виданої ПАТ «Прайм-Банк» та ОСОБА_1, який є головою правління цього банку.
Крім того посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що укладення додаткової угоди №2 не порушує права ПАТ «Прайм-Банк», не урахувавши доводи представника позивача про те, що після укладення оскаржуваної угоди Банк звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про банкрутство ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» на тій підставі, що останнє не розрахувалось за кредитним договором №944/0588-8 від 10.08.2009 р. У разі забезпечення зобов'язань по поверненню кредиту договором застави, Банк за відсутності коштів у позивача звернувся б до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на заставне майно, без подання заяви про банкрутство ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди».
В судовому засіданні представник ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ПАТ «Прайм-Банк» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи убачається, що 10.08.2009 р. між ПАТ «Прайм-Банк» та ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» був укладений договір №944/0588-8 про відкриття кредитної лінії, за умовами якого ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» був наданий кредит у розмірі 200 000 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» за кредитним договором №944/0588-8, в той же день, між ОСОБА_1 та ПАТ «Прайм-Банк» укладено договір застави №Z944/0588-3, предметом якого були майнові права ОСОБА_1 на грошовий депозит за договором №94/0017-1 від 16.02.2007 р.
Згідно п.5.1. договору застави, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення строку дії депозитного договору.
Відповідно до Додаткової угоди №5 від 09.08.2010 р. строк дії депозитного договору було продовжено до 08.08.2011 р., а тому відповідно продовжився і строк дії договору застави.
08.08.2011 р. у зв'язку із закінченням строку дії депозитного договору та договору застави, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Прайм-Банк» із заявою про укладення додаткової угоди до договору застави про втрату чинності цього договору.
08.08.2011 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Прайм-Банк», в особі начальника управління кредитів і депозитів ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності від 14.07.2009 р., посвідченої приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №2 до договору №Z944/0588-3 застави майнових прав на грошовий депозит від 10.08.2009 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про визнання зазначеного договору із додатковою угодою до нього такими, що втратили чинність у зв'язку із закінченням строку дії договору №Z944/0588-3 застави майнових прав на грошовий депозит віл 10.08.2009 р. та додаткової угоди №1 від 09.08.2010 р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів переконливих доводів та обставин, які відповідно до положень ст.ст. 215, 203 ЦК України є підставою для визнання оспорюваної угоди недійсною.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст.49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди» не є стороною оспорюваної угоди, яка укладалась між ПАТ «Прайм-Банк» та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором №944/0588-8 про відкриття кредитної лінії від 10.08.2009 р., укладеної між позивачем та ПАТ «Прайм-Банк». Укладенням такої угоди не збільшувались і не зменшувались зобов'язання позивача щодо повернення кредитних коштів, а отже і припинення такої угоди не впливало на права та обов'язки позивача, який зобов'язаний був добросовісно виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, і лише у разі їх порушення Банк мав право звернути стягнення на заставне майно ОСОБА_1
Не переконливими є і посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження представника позивача про те, що після укладення оспорюваної угоди Банк звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про банкрутство ТОВ «Рибопереробний завод «Плеяди», що на його думку також свідчить про порушення прав позивача та підтверджує про зловмисну домовленість між ОСОБА_2 і Банком в особі ОСОБА_1
Зважаючи на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопереробний завод «Плеяди» відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 1 листопада 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: