АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/1203/2013 Головуючий у 1 інстанції - Антипова Л.О.

Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,

при секретарі Охневській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2012 у справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2012 позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва заборгованість за квартирну плату за комунальні послуги в розмірі 26 164,43 грн., та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 261,44 грн., а всього на загальну суму 26 425,87 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, так як вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги її клопотання про застосування строку позовної давності відносно заявлених позивачем вимог та вважає, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення, безпідставно врахував суму проведеного перерахунку нарахувань з оплати за житлово-комунальні послуги, який було проведено самим позивачем, як оплату за комунальні послуги внесену відповідачем. Апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції посилається на те, що позивачем до матеріалів справи в якості доказу наявності заборгованості з оплати квартирної плати та комунальних послуг надано розрахунок заборгованості, який не підтверджений первинними бухгалтерськими документами та оплата комунальних послуг та квартирної плати відбувається по тарифам, які затвердженні органами місцевого самоврядування і в розрахунку заборгованості позивачем не зазначено за яким саме тарифом проводилося нарахування оплати. Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін.

Відповідачі в судове засіданні не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Апелянт ОСОБА_2 заявою, яка надійшла на адресу суду 21.01.2012, просила розглядати справу у її відсутності, а відповідач ОСОБА_3 причини неявки суду не повідомив. Тому, в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що узагальнюючою рисою вчинення дій, щодо визнання боргу боржником, свідчить переплата за житлово-комунальні послуги, тому вважав, що позивач, наданими в судовому засіданнями доказами, спростував пояснення відповідача, яка голослівно посилалася на пропуск строку позовної давності, не надавши на дослідження суду квитанцій про сплату в межах строків позовної давності.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3зареєстровані та є наймачами квартири АДРЕСА_1, що підтверджується даними довідки виданої ЖРЕО № 418 від 04.03.2011 (а.с.7).

В період з 01.01.1996 по 01.02.2011 відповідачі не сплачують квартирну плату та плату за надані комунальні послуги, в зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 26 164,43 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеного та завіреного уповноваженими особами позивача (в.о. начальника та бухгалтером), тобто у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи первинної бухгалтерської документації не заслуговують на увагу, а наведений розрахунок, всупереч положенням ст.ст. 10,60 ЦПК України, не спростований відповідачами належними та допустимими доказами.

Згідно ст.ст. 66 - 68 Житлового кодексу УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, яка обчислюється за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу УРСР члени сім'ї наймача, що проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості відповідачів за період з 01.01.1996 по 01.02.2011 на загальну суму в розмірі 26 164,43 грн. та солідарну відповідальність відповідачів.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково вважав, що перевищення суми сплати за надані житлово-комунальні послуги у порівнянні з сумою вказаною у розрахунку, було здійснено у березні 2009 року в сумі 1 082,94 грн., так як у наданому позивачем розрахунку вказана сума зазначена як перерахунок, а не здійснена відповідачем оплата послуг. Водночас перевищення суми сплати за надані житлово-комунальні послуги мало місце в жовтні, листопаді, грудні 2011 року на загальну суму 75, 88 грн.

А отже, висновки суду про наявність переривання строку позовної давності та відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, про яку було заявлено ОСОБА_2, відповідають обставинам справи та вимогам ст.ст.260,264,267 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає зміні в частині посилання на здійснення відповідачами у березні 2009 року переплати на суму 1082, 94 грн., в іншій частині рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316-319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2012 - змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на здійснення відповідачами у березні 2009 року переплати на суму 1082, 94 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: