17.01.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/130/2013р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,
при секретарі: Лашкевич Н.О.,
за участю: представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Тітової Євгенії Юріївни на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 листопада 2011 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 листопада 2011 року задоволена скарга ОСОБА_3 на дії державного виконавця виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим. Визнані неправомірними довідка-розрахунок заборгованості по аліментам з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнутих рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 грудня 1993 року за період з 15 січня 2008 року по 20 серпня 2010 року, яка видана державним виконавцем Феодосійського ВДВС Тітовою Е.Ю.; та бездіяльність державного виконавця Феодосійського ВДВС Тітової Е.Ю. по виконанню рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 грудня 1993 року про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. На державного виконавця покладено зобов'язання провести розрахунок заборгованості по аліментам, починаючи з 20 грудня 1993 року та виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження»по виконанню рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 грудня 1993 року про стягнення аліментів.
Державний виконавець Феодосійського ВДВС Тітова Е.Ю. з ухвалою суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про її скасування з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та постановлення нової про залишення скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч.ч.3,7,8 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час вчинення оспорюваних дій, розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою державного виконавця ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АРК від 15 січня 2008 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № АЕ-309.1993, виданого 20 грудня 1993 року Гагарінським районним судом м.Севастополя про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки всіх видів заробітку, але не менше 25 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 листопада 1993 року (а.с.32).
Супровідним листом ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АРК № 03-11/3022 від 10 серпня 2010 року заявнику була надана довідка-розрахунок по аліментам, згідно якої розрахунок заборгованості був проведений за період з 15 січня 2008 року по 20 серпня 2010 року (а.с.21-23).
Також судом встановлено, що постанова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ?? частки всіх видів заробітку, але не менше 25 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 листопада 1993 року, ухвалена Гагарінським районним судом м.Севастополя 20 грудня 1993 року, 22 січня 1994 року виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення суду, направлений для виконання до Феодосійського міського суду, та 09 березня 1994 року цей лист до того ж суду був направлений повторно (а.с.4,5,6).
Листом ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АРК № 03-1/19-1693 від 14 вересня 2007 року заявника було повідомлено про те, що у період з 2004 року по 2007 рік виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 названих вище аліментів не перебуває, та додатково роз'яснено, що вона має право звернутися до ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АРК для пред'явлення виконавчого документу до виконання, що і було зроблено заявником після отримання дублікату виконавчого листа № АЕ-309/1993 на підставі ухвали Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15 листопада 2007 року (а.с.8,12-13,31).
Викладене суд першої інстанції оцінив вірно та дійшов правильного висновку про те, що розмір заборгованості підлягає розрахунку за період з 20 грудня 1993 року, а тому обґрунтовано визнав неправомірною довідку-розрахунок, складену державним виконавцем за період з 15 січня 2008 року по 20 серпня 2010 року, та зобов'язав останнього провести розрахунок заборгованості, починаючи з 20 грудня 1993 року, оскільки невиконання рішення суду про стягнення аліментів за період з 20 грудня 1993 року не пов'язано із неналежною реалізацією ОСОБА_3 своїх прав як стягувача. Таким чином, законні підстави для відмови заявнику у проведенні розрахунку заборгованості по аліментам за період з 20 грудня 1993 року по 15 січня 2008 року у державного виконавця були відсутні.
Постанавлюючи ухвалу у частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця по виконанню рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 грудня 1993 року про стягнення з ОСОБА_6 аліментів, та зобов'язання державного виконавця виконати вимоги Закону України «Про виконавче провадження»по виконанню названого рішення суду, суд першої інстанції правильно керувався ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час вчинення оспорюваних дій, згідно якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, та обґрунтовано виходив з того, що державним виконавцем з виконання названого вище виконавчого листа був вчинений лише один запит на адресу Державної податкової інспекції м.Феодосії за № 2772-8, 12372/8 від 11 вересня 2008 року (а.с.34). Належних доказів, які б свідчили про проведення інших виконавчих дій, державним виконавцем під час розгляду справи у суді першої інстанції або апеляційної інстанції представлено не було.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-304, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Тітової Євгенії Юріївни відхилити.
Ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.П.Клочко
В.М.Сундуков