Справа № 1-37/11 Головуючий у І інстанції Вознюк

Провадження № 11/780/5/13 Доповідач у 2 інстанції Димарецький В.М.

Категорія 3 25.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

23 січня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - СЛИВИ Ю.М.,

суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М. та ДРИГИ А.М.,

за участю прокурора СТАХОВСЬКОЇ Н.О., засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_12., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Радомишль Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до 8-ми (восьми) років позбавлення волі.

Також вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, як зазначено у вироку, за наступних обставин.

12.11.2009 року, близько 20 год., ОСОБА_2 знаходився у будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_3, разом з яким та ОСОБА_4 вживав спиртні напої. Під час спільного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 виникла сварка з приводу того, що потерпілий докоряв ОСОБА_2, який працював водієм маршрутного автобуса, за те, що останній відмовляється безкоштовно перевозити пільгові категорії громадян та не має достатніх навиків у керуванні автобусом. В ході сварки ОСОБА_2 висловлювався в адресу потерпілого грубою лайкою. Під час сварки з потерпілим у ОСОБА_2 виник умисел на умисне та протиправне позбавлення життя потерпілого. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли між ним та потерпілим під час сварки, з метою протиправного спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3, взяв в коридорі цього ж будинку металеву кувалду та, знаходячись в приміщенні будинку, завдав нею не менше двох ударів в лицеву частину обличчя та не менше одного удару в область шиї потерпілого. В результаті нанесених ОСОБА_2 ударів ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-лицевої травми, чисельних розтрощень кісток обличчя, закритої тупої травми шиї, що супроводжувалося шоком і від яких відповідно до висновку експерта № 247 від 04.03.2010 року настала смерть потерпілого.

В апеляції та доповненнях до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок м'якості, та постановити новий, яким призначити покарання ОСОБА_2 у виді 14 років позбавлення волі. При цьому апелянт вказав, що судом першої інстанції належним чином не враховано, що вчинений ОСОБА_2 злочин є особливо тяжким, вчинений у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною. Будь-які пом'якшуючи покарання обставини по справі відсутні.

До початку розгляду справи щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, подав клопотання про відкликання поданої ним апеляції відповідно до ст. 355 КПК України, у зв'язку з чим провадження за вказаною апеляцією, з урахуванням думки учасників судового розгляду, підлягає закриттю.

Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить вирок скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування, оскільки вважає вирок незаконним та необґрунтованим із наступних підстав. На думку апелянта досудове та судове слідство у справі є неповним і однобічним, проведено з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, що підтверджується таким. Фактично вирок ґрунтується на явці з повинною, яку він написав у стані алкогольного сп'яніння, під диктовку слідчого, який шляхом обману та психологічного тиску примусив його написати вказану явку з повинною, а тому вказаний доказ є неналежним та недопустимим. Апелянт також звертає увагу на те, що суд не врахував висновок криміналістичного дослідження № 247 від 13.11.2009 року, в якому зазначено, що під час встановлення кувалди, як знаряддя вбивства є неможливим, тому що на тілесних ушкодженнях ОСОБА_3 не виявлено металізації тіла залізом. Це, на думку апелянта, свідчить про фальсифікацію явки з каяттям, що є грубим порушенням закону, на що суд не звернув уваги. Також суд не звернув увагу на його клопотання про витребування висновків експертизи по палиці, на якій є відбитки рук ОСОБА_4 та кров потерпілого, а також не звернув уваги на висновок експерта № 20-670 від 08.04.2010 року по куртці ОСОБА_4, яка вся була в крові потерпілого ОСОБА_3, що також є грубим порушенням закону. Крім того, вказує, що під час досудового слідства не була проведена експертиза по відібраним у ОСОБА_4 зрізів нігтів, що свідчить про неповноту досудового слідства і є приводом для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування. Також зазначає, що експерти з невідомих причин не звернули увагу на численні колоті рани, які були на тілі потерпілого, на які вказувала потерпіла ОСОБА_5, яка наряджала труп потерпілого для поховання і не надали висновок про їх походження, що також свідчить про однобічність та фальсифікування справи. Грубим порушенням також є те, що суд не дав змогу дати покази невстановленому свідку подій, який сам з"явився в зал суду для дачі показів, про що свідчила сама потерпіла ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, пояснення: прокурора, який вважав, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає; засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію засудженого, виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та останнє слово ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд кримінальної справи судом першої інстанції проведений у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону (в редакції 1960 року).

Ствердження засудженого ОСОБА_2 в апеляції про незаконність та необгрунтованність вироку суду є безпідставними. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає, в супереч ствердженням засудженого, фактичним обставинам справи і ґрунтується на достатньо повно та об'єктивно досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах, які не викликають у суду сумнівів в їх достовірності.

В обґрунтування висновку про винність засудженого в скоєному злочині судом першої інстанції, як вбачається з вироку суду, покладені показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_2, який залишився після вживання спиртних напоїв ночувати у будинку ОСОБА_3, знаходячись у нетверезому стані, вчинив бійку та наніс йому і потерпілому тілесні ушкодження; свідка ОСОБА_7, який підтвердив вживання спиртних напоїв ОСОБА_2, відсутність інших осіб в будинку ОСОБА_3, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_4; свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтвердили факт перебування ОСОБА_2 12.11.2009 року в стані алкогольного сп'яніння та те, що ОСОБА_2 12.11.2009 року залишився ночувати в будинку ОСОБА_3, а також те, що безпосередньо перебуваючи на території подвір"я ОСОБА_3 вони бачили ОСОБА_2, наслідки бійки, сліди крові та безлад, що був у будинку; свідка ОСОБА_11 про те, що він, будучи слідчим виїжджав на місце пригоди та здійснював первинні слідчі дії, у тому числі за участю ОСОБА_2, який перебував в нетверезому стані і визнавав свою вину у вчиненому.

Наведені висновки суду також підтверджуються іншими зібраними у справі та наведеними у вироку доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.11.2009 року, протоколом огляду трупу ОСОБА_3, протоколом огляду ОСОБА_2, висновками судово-медичної, судово-молекулярно-генетичної, судово-цитологічної експертиз, явкою з повинною від 13.11. 2009 року ОСОБА_2

Дослідивши наявні по справі докази, у тому числі і ті, які ставляться під сумнів засудженим, суд першої інстанції давши заявам засудженого ОСОБА_2 про його не винуватість у вчинені умисного вбивства відповідну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_2, поставлених йому в вину протиправних дій. Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України є вірною, оскільки він на грунті особистих неприязнених стосунків вчинив умисні дії, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_3

Доводи апеляції засудженого про неповноту та однобічність досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального законодавства, що проявилося, на думку апелянта, в неврахуванні висновку криміналістичного дослідження № 247 від 13.11.2009 року, не зверненні уваги суду на клопотання апелянта про витребування висновків експертизи по палиці, не зверненні уваги суду на висновок експерта №20-670 від 08.04.2010 року по куртці ОСОБА_4, у не проведенні експертизи по відібраним у ОСОБА_4 зрізів нігтів, не зверненні експертами уваги на численні колоті рани, які були на тілі потерпілого, на які вказувала потерпіла ОСОБА_5 і ненаданні висновку про їх походження, а також у не наданні суду можливості дати показання невстановленому свідку подій, який сам з"явився в зал суду для дачі показів, про що свідчила потерпіла ОСОБА_5 та у написанні явки з повинною у стані алкогольного сп'яніння, під диктовку слідчого, який шляхом обману та психологічного тиску примусив її написати, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, які не дають підстав для скасування чи зміни вироку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 247 від 04.03.2010 року, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_3, були виявлені такі тілесні ушкодження: а) черепно-лицева травма у вигляді поширеного синця обличчя, садна із забійною раною на спинці носа, три рвані рани підборіддя, забійні рани слизових оболонок обох губ, уламковий перелом кісток носа, перелом верхньої щелепи; б) закрита тупа травма органокомплексу шиї у вигляді синця передньої поверхні шиї, крововиливи в м'яких тканинах шиї, багато уламкових переломів хрящів гортані та під'язикової кістки; в) синець передньої поверхні грудної клітки справа, переломи ІV, V ребер справа; г) синець правого плечового суглобу. Всі виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), характер та індивідуальні властивості якого (яких) не відобразились. В ушкодженнях на обличчі та шиї відобразилася дія тупого предмету, можливо пласкої форми, з обмеженою травмуючою поверхнею по типу бійка молотка. Три рвані рани підборіддя утворилися від значного перерозтягнення шкіри при дії вказаного тупого предмету в області обличчя та шиї. Смерть ОСОБА_3 настала від комплексу ушкоджень у вигляді закритої черепно-лицевої травми та закритої тупої травми шиї, що супроводжувалось шоком.

Вказаний вище висновок експерта, в супереч ствердженням апелянта, враховано судом при встановленні фактичних обставин справи та вини засудженого. При цьому ніяких інших тілесних ушкоджень, крім зазначених вище, у висновку експерта не наведено. Крім того, як встановлено дослідженням показань потерпілої ОСОБА_5 на досудовому слідстві ( Т-3, а.с. 2) та в судовому засіданні (Т-6, а.с. 3-4), на які посилається засуджений в апеляції, остання показань щодо численних колотих ран у ОСОБА_3 не давала.

Зазначеним вище висновком експерта також спростовується довід засудженого про неможливість кувалди бути знаряддям вбивства по даній справі.

Не відповідає дійсності заяви засудженого про те що суд не звернув уваги на висновок експерта №20-670 від 08.04.2010 року, оскільки даний висновок досліджувався в судовому засіданні (Т-6, а. с. 67) та його висновки були відомі суду при прийнятті рішення по справі.

Досліджувалось в судовому засіданні і питання щодо відібрання у потерпілого ОСОБА_4 зрізів нігтів (Т-6, а.с. 80-84). Однак, як вбачається з матеріалів справи та допиту свідка ОСОБА_11 (Т-6, а.с.84) зрізи нігтьових пластин у ОСОБА_4 не відбирались, оскільки якби проводилось таке вилучення, то вони б долучались до матеріалів справи.

Відсутні в матеріалах справи, зокрема в протоколі судового засідання будь-які дані щодо невідомого свідка, про що начебто свідчила потерпіла ОСОБА_5 і про якого зазначається в апеляції засудженого.

Що ж до доводу апелянта стосовно витребовування висновків експертизи по палиці, то висновок експерта № 294 від 18.01.2010 року щодо згаданої засудженим палиці мається в матеріалах даної кримінальної справи (Т-1, а.с. 115-120) і його було досліджено судом в судовому засіданні (Т-6, а.с. 115-120). З вказаного висновку вбачається, що знайдена кров на дерев"яній палиці. ЇЇ походження не виключається як від потерпілого ОСОБА_3, так і від ОСОБА_2 В той же час не про які відбитки рук ОСОБА_4 на палиці, про що стверджує засуджений в апеляції, у зазначеному висновку експерта мова не йдеться.

Щодо посилання засудженого на застосування до нього недозволених методів слідства, зокрема при написанні ним явки з повинною, то ці обставини були предметом прокурорської перевірка та по ним прийнято відповідне процесуальне рішення. Відповідна оцінка з цього приводу дана судом і у вироку, з якою колегія суддів вважає за необхідне погодитись. При цьому колегія суддів враховує те, що відповідне процесуальне рішення, яке приймалось за результатами перевірки заяви засудженого на даний час не змінено і не скасовано. Окрім того, судом враховується те, що дані, які викладені у явці з повинною узгоджуються і знаходяться у взаємозв"язку із іншими зібраними у справі доказами, що указує на достовірність і допустимість цього доказу, у зв'язку із чим він був прийнятий судом першої інстанції.

Торкаючись призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання, то воно призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є таким, яке відповідає як тяжкості вчинених злочинів, так і даним про особу засудженого, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для зміни цього покарання колегія суддів не вбачає.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового слідства, під час попереднього розгляду справи та при розгляді справи по суті не допущено таких порушень КПК України, які були б підставою для скасування вироку.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим залишає без задоволення апеляцію засудженого, а вирок - без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року щодо нього - без зміни.

Головуючий

Судді: