АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/196/13
Категорія ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції -Твердохліб А.В.
Доповідач -Власкін В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 січня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Власкіна В.М.
суддів - Піскун О.П., Зайцева В.В.
за участю прокурора - Харив Н.А.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2012 року.
Цим вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Синельниково Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 14.10.2005 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 24.05.2006 року Жовтневим районним судом м.Запоріжжя ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 30.11.2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі,
засуджений: - за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що повторно, 29 січня 2012 року, приблизно о 06:00 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 яка належить ОСОБА_3, де був у гостях, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, умисно з корисливих мотивів викрав два кільця з металу жовтого кольору, кільце вагою 3 грами 585 проби вартістю 1100 гривень, кільце вагою 3,3 грами 585 проби вартістю 1400 гривень, що належать ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальний збиток на загальну суму 2500 гривень.
Крім того, повторно, 02 лютого 2012 року, приблизно о 20:30 годині, ОСОБА_2, перебуваючи поблизу двору домоволодіння АДРЕСА_3, зустрів невідомого йому раніше ОСОБА_5 і скориставшись тим, що останній був у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_5, хибно запевняючи його в тому, що йому потрібен мобільний телефон, який був у ОСОБА_5, для того щоб подзвонити, умовив ОСОБА_5 передати йому мобільний телефон з вставленою в нього карткою оператора зв'язку «Київстар». Після чого ОСОБА_5, довірившись ОСОБА_1, не підозрюючи про злочинний задум останнього, передав йому мобільний телефон okia C 102», вартістю 250 гривень з вставленою в нього карткою оператора зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень. Після цього, ОСОБА_2 умисно, з корисливих спонукань, шляхом обману потерпілого, заволодів даними мобільним телефоном з карткою оператора мобільного зв'язку і з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 260 гривень.
Повторно, 21 квітня 2012 року, приблизно о 22:00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку № 96 по вул. Виконкомівській м. Синельниково Дніпропетровської області, де спільно зі ОСОБА_6 розпивали спиртні напої, після чого з метою заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_6, хибно запевняючи його в тому, що йому потрібен мобільний телефон, який був у ОСОБА_6, для того щоб послухати музику, умовив останнього передати йому мобільний телефон з вставленою в нього карткою оператора зв'язку «Київстар». Після чого ОСОБА_6, не підозрюючи про злочинний задум ОСОБА_1, передав йому мобільний телефон 500», вартістю 1000 гривень з вставленою в нього карткою оператора зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень. Після цього, ОСОБА_2 умисно, з корисливих спонукань, шляхом обману потерпілого, заволодів даними мобільним телефоном з карткою оператора мобільного зв'язку і з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1010 гривень.
Повторно, ОСОБА_2 08 березня 2012 року, приблизно о 12.20 годині, прибув у приміщення безкоштовного залу очікування залізничного вокзалу станції Дніпропетровськ Придніпровської залізниці, розташованого в Кіровському районі м. Дніпропетровська, де розташувався за столом у буфеті. За сусіднім столом у вказаному буфеті, ОСОБА_2 побачив раніше йому не знайомого ОСОБА_7, у якого під стільцем на якому він сидів, стояла сумка, яка належала останньому з його особистими речами, які ОСОБА_2 визначив як об'єкт свого злочинного посягання і приблизно о 13.30 годині у нього раптово виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Далі, 08 березня 2012 року, приблизно о 14.30 годині ОСОБА_2 діючи повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись, короткочасною відсутністю ОСОБА_7, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, і він діє таємно, шляхом вільного доступу, таємно викрав сумку ОСОБА_7, залишкова вартість якої, становить 160 гривень, з особистими речами, а саме: штани і кітель, вартістю 325 гривень, берци, вартістю 220 гривень, знак «Державної прикордонної служби »металевий, вартістю 42 гривні, дві футболки, вартістю по 80 гривень кожна, на загальну суму 160 гривень, нижні штани, вартістю 100 гривень, дві майки, вартістю по 60 гривень кожна, на загальну суму 120 гривень, ремінь, вартістю 180 гривень, берет, вартістю 80 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1387 гривень.
Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на свій розсуд - одяг і взуття викинув, а сумку залишив собі для особистих цілей, яку згодом добровільно видав співробітникам міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок і справу направити на новий судовий розгляд через порушення норм кримінального та кримінально-процесуального закону. Суд необґрунтовано визнав обставиною, яка обтяжує покарання, однорідність злочинів, призначуючи покарання, суд не врахував даних про стан здоров'я його батька, які слід було визнати обставинами, що пом'якшують покарання. У судових дебатах брав участь інший прокурор, який у справі не розібрався, а при проголошенні вироку прокурор був відсутній.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляцію, прокурора, який вважав, що вирок слід залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні вказаних злочинів, при викладених у вироку обставинах, кваліфікація його дій, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах та не оскаржуються.
Доводи засудженого про порушення норм кримінального та кримінально-процесуального закону безпідставні.
Прокурор Міхалєв І.О. вступив у справу 13 листопада 2012 року, відводів йому заявлено не було, з його участю були допитані свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, досліджені всі матеріали справи, після чого судове слідство було завершено та проведені судові дебати (т.2 а.с.246-248). При таких обставинах, ствердження засудженого про те, що прокурор не міг розібратися у справі, необґрунтовані. Відповідно до протоколу судового засідання, цей же прокурор приймав участь у розгляді справи і 16 листопада 2012 року, коли ОСОБА_1 було надано останнє слово та постановлено вирок. Зауважень на неповноту, неправильність змісту протоколу судового засідання від засудженого не надходило.
Про витребування відомостей про стан здоров'я батька, ОСОБА_2 клопотань не заявляв, як вбачається з протоколу судового засідання, ці дані не запитувалися, тому посилання засудженого про те, що документи про стан здоров'я батька, суд незаконно не приєднав до справи, через що і не визнав ці дані обставиною, яка пом'якшує покарання, надумані.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості злочинів, обставин справи, особистості винного, всіх обставин, як тих, що пом'якшують, так і тих, що обтяжують покарання і підстав до зміни покарання немає.
Доводи засудженого про те, що суд неправильно встановив обставини, які обтяжують покарання, також нікчемні. ОСОБА_2 раніше судимий за ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, судимості ці не погашені, скоїв нові злочини, які передбачені ч.2 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України, тому суд обґрунтовано визнав це рецидивом злочинів, а не «однорідністю», як вказує засуджений в апеляції.
У зв'язку із викладеним, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1, - залишити без змін.
Судді: