Справа № 1-266/12 Головуючий у І інстанції Скарлат

Провадження № 11/780/63/13 Доповідач у 2 інстанції Миколюк О.В.

Категорія 20 24.01.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

24 січня 2012 року колегія суддів судової у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого -Миколюка О.В.,

суддів - Гайдай Р.М., Нагорного А.М.,

прокурора -Олійника В.О.,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

законного представника ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

засуджених -ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод», на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 19 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Демидів Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_8,уродженця смт. Димер Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі кожного.

На підставі ст. 75 КК України звільнених від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8, ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Димер Вишгородського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено солідарно стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод»в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9 000 грн. У випадку відсутності майна у засудженого ОСОБА_7 обов'язок по відшкодуванню заподіяної неповнолітнім ОСОБА_7 шкоди покласти на законного представника засудженого ОСОБА_3.

Цим же вироком вирішено питання речових доказів по справі.

Згідно вироку, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на початку березня (точну дату судом не встановлено) 2012 року близько 19 год. проникли через отвір у стіні до приміщення складу ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод», який розташований по вул. Дніпровська, 8 в смт. Димер Вишгородського району Київської області, звідки вчинили крадіжку шести металевих штампів для штампування, вирубання вартістю 1500 грн. за 1 шт., всього на суму 9000 грн. В подальшому на металевій тачці завезли до жительки в АДРЕСА_4 ОСОБА_9 та продали їх за 300 грн. В результаті злочинних дій ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод»заподіяно матеріальної шкоди на суму 9000 грн.

В своїй апеляції представник цивільного позивача, просить змінити вирок в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородський електромонтажний завод»майнову шкоду у розмірі 30000 грн., а також змінити вирок в частині, звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням та призначити ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі кожному, без застосування ст. 75 КК України.

В обґрунтування апеляції зазначає, що вирок в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, а також обрання засудженим міри покарання є незаконним і необґрунтованим, постановленим за однобічного і неповного судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосування кримінального закону. Вказує, що всього було викрадено 20 належних товариству штампів для вирубування, що підтверджується випискою із обліку основних засобів Товариства (а.с. 34), а свідчення засуджених про те, що вони викрали лише 6 (шість) штампів є їх домовленістю, як і свідчення свідка ОСОБА_9, яка вигорожує їх, оскільки проживає на одній вулиці з засудженим ОСОБА_7. Крім того, вважає, що покарання призначене судом є несправедливим внаслідок м'якості, зокрема судом неправильно викладені характеристики осіб засуджених, які мають істотне значення при призначенні покарання, їхнє каяття у суді є лише словами, не підтвердженими ніякими вчинками.

Заслухавши доповідача, представника ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод», який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, законного представника засудженого ОСОБА_7 -ОСОБА_3, захисника, засуджених та прокурора, які просили вирок суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженим, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як видно з апеляційної скарги, вирок щодо доведеності вини і правильності кваліфікації дій засуджених не оспорюється, а тому апеляційним судом, згідно зі ст.365 КПК України, не перевірявся.

Призначене ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, покарання передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України - відповідає вимогам ст.65 КК України. При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи засуджених, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, сприяння слідству та бажання відшкодувати завдану злочином шкоду, тому доводи в апеляційній скарзі про його м'якість є непереконливими.

Отже, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено необхідне й достатнє для їх виправлення покарання.

Крім того, згідно п.10 ч.1 ст. 348 КПК України (1960р.) цивільний позивач або його представник, можуть оскаржити вирок лише у частині, що стосується вирішення позову.

Твердження апелянта про те, що суд незаконно задовольнив лише частину заявленого цивільного позову та необхідності стягнути з засуджених 30 000 тис. грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди, є безпідставними.

З вироку вбачається, що приймаючи рішення про стягнення із засуджених на користь ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод»матеріальної шкоди у сумі 9 000 тис. грн., суд, повно та всебічно дослідив матеріали справи та дійшов до правильного висновку про часткове задоволення заявленого цивільного позову, оскільки, було встановлено що засуджені вчинили крадіжку шести металевих штампів вартістю 1500 грн. за 1 шт., на загальну суму 9 000 тис. грн., і саме таке обвинувачення їм інкримінувалося досудовим слідством.

З огляду на викладене суд правильно стягнув із засуджених на користь ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод»матеріальну шкоду у сумі 9 000 тис. грн.

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію представника цивільного позивача ТОВ «Вишгородський електромонтажний завод»залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 19 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -без зміни.

Головуючий:

Судді: