Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/278/13 Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи -служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

У позові зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 26.07.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син -ОСОБА_5 З червня 2009 року подружні відносини фактично припинилися. Вони стали проживати окремо, син залишився проживати з позивачем. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 01.04.2010 року шлюб було розірвано. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2009 року позов щодо стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з відповідача по справі аліменти. З червня 2009 року і до теперішнього часу відповідач дитиною не цікавиться, з сином не спілкується, здоров'ям та вихованням також не цікавиться. Також він фактично не сплачував аліменти. Син знаходиться на повному утриманні позивача. Перешкод в спілкуванні з дитиною позивач ніколи не чинила. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з нього судові витрати.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10 вересня 2012 року позов задоволено.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлено батьківських прав у відношенні його малолітнього сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає таким вимогам.

Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»N 3, 30.03.2007, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

За тими ж роз'ясненнями, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

За п. 16 зазначеної постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 СК України, повинна довести, що батько ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батько повинен довести, що він належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

Позивачка в судовому засіданні зазначала, що відповідач ухиляється від виховання своєї дитини, не проявляє до неї ніякого інтересу та не надає матеріальної допомоги на її утримання та лікування,хоча дитина за станом здоров'я потребує такої допомоги.

Вирішуючи спір, суд зазначених вище роз'яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував, у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України не з'ясував: які безспірні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також не дослідив соціально-побутові умови життя та матеріальне становище відповідача. З'ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що він періодично надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, але в даний час позивачка має іншу сім'ю, створює перешкоди для спілкування з сином.

Однак суд не перевірив належним чином його доводів, у рішенні не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують зазначені доводи відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків , інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи, зазначені у ч. 3 ст. 253 ЦПК України.

Суд першої інстанції ухвалив рішення про позбавлення батьківських прав за відсутності письмового висновку органу опіки та піклування, який визначений указаним законом.

Висновок служби у справах дітей від 1.3.2012 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 30), про ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_5 підписаний начальником служби у справах дітей а не керівником виконавчого органу районної ради.

До того ж висновок щодо вирішення спору відсутній, оскільки в ньому не зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав.

Не наданий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав і до Апеляційного суду, оскільки як у висновку служби у справах дітей, яким керувався суд першої інстанції так і у висновку щодо розв'язання спору від 23.1. 2013 року, підписаного головою райдержадміністрації, наданому в апеляційний суд, не зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав.

Орган опіки і піклування у останньому висновку зазначив, що відповідач виконує батьківські обов'язки не в повному обсязі, що зумовлено конфліктною ситуацією, яка виникла між батьками дитини.

Таким чином, жодних посилань на будь-які винні дії відповідача, які тягнуть застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав у висновку органу опіки та піклування не міститься.

За таких обставин постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 вересня 2012 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення в справі.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: