Справа № 1003/18364/12

1/1003/1069/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий - суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі - Амеліна А. В.,

за участю прокурора - Савченка В.О., адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя потерпілого і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Так, 04 серпня 2012 року приблизно о 06 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля ТРК „Росія", що на Сквирському шосе, 230 в м. Біла Церква Київської області, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків із неповнолітнім ОСОБА_3, умисно наніс останньому два удари кулаками обох рук в область нижньої щелепи з лівого та правого боків.

Умисними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3, згідно з актом судово-медичної експертизи № 299/д від 27 вересня 2012 року заподіяно наступні тілесні ушкодження: двобічний відкритий перелом нижньої щелепи в ділянці кута справа та зліва; синці в ділянці правого кута нижньої щелепи та в ділянці тіла нижньої щелепи зліва, які віднесені до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як до повного зрощення перелому необхідно тривалий строк - більш ніж 3 тижні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду показав, що 04 серпня 2012 року приблизно о 06 годині в ТРК „Росія" зустрів раніше незнайомого ОСОБА_3, який його образив. На вулиці умисно наніс потерпілому два удари кулаками в область нижньої щелепи з лівого та правого боків.

В скоєному щире покаявся, під час досудового слідства добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки та моральну шкоду.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, підсудний просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі досудовим слідством і після роз'яснення положень ст. 299 КПК України 1960 року в суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Таким чином вину підсудного ОСОБА_2 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя потерпілого і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_3 доведено у повному обсязі. Дії підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства по справі вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини справи.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує його щире каяття - підсудний повністю визнав свою вину та дійсно готовий нести передбачену законом відповідальність, добровільно відшкодував завдані матеріальні збитки та моральну шкоду.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд враховує те, що ОСОБА_2 під час вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_4 не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України (а.с. 161-162).

На обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває (а.с. 163), за місцем проживання скарг на нього не надходило, проживає із батьком та дідусем, характеризується в цілому позитивно (а.с. 164, 165).

Суд вважає, що виправлення підсудного є можливим без ізоляції від суспільства, з встановленням іспитового строку для доведення свого виправлення.

Речові докази по справі відсутні, цивільного позову по справі не заявлено. Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Т. П. Федорова