Справа № 750/211/13-к провадження № 11-сс/795/20/2013 Головуючий у І інстанції Кулініч Ю.П.
Категорія - скарга Доповідач Миронцов В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМиронцова В. М.
суддів Короїда Ю.М.Щербакова О.С.,
при секретарі Оскірко Ю.І.
з участю прокурора Максиміхіна Ю.В.
слідчого Вакуленка А.Н.
представника особи, яка
подала скаргу - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до Деснянського районного суду м. Чернігова, в якій просив зобов'язати прокурора м. Чернігова скасувати постанову слідчого Вакуленка А.М. про закриття кримінального провадження від 27.12.2012 року.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2013 року було відмовлено у задоволенні скарги.
Відмовляючи в задоволенні скарги слідчий суддя зазначив, що скасування вказаної постанови є правом, а не обов'язком прокурора, і здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється, і оскільки під час кримінального провадження ОСОБА_3 перебував у статусі свідка, тому не вправі оскаржити дану постанову.
Не погоджуючись з даною ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та зобов'язати прокурора м. Чернігова скасувати постанову слідчого Вакуленка А.М. від 27.12.2012 року про закриття кримінального провадження, оскільки вона є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушувала його законні права. Зазначає, що були порушені вимоги ч. 4 ст. 17, ч. 1 ст. 20, ст. 22 КПК України, а прокурор, здійснюючи нагляд за законністю кримінального провадження, не виправив цього, чим порушено його право на захист від обвинувачення, оскільки будучи свідком, не мав процесуальних прав для захисту. На його думку, в порушення вимог п. 6 ст. 22 КПК України слідчим суддею не було створено необхідних умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав.
Заслухавши доповідача, представника особи яка подала скаргу щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора та слідчого про обґрунтованість ухвали слідчого судді та доцільність залишення її без змін, дослідивши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що 27 грудня 2012 року слідчим в ОВС прокуратури м. Чернігова була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 22012260000000007 від 23.11.2012 року в зв'язку з відсутністю в діях інспектора Чернігівського міського відділу управління Державної інспекції техногенної безпеки в Чернігівській області ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України. Оскаржити постанову від 27.12.2012 року ОСОБА_3 був не вправі, оскільки під час кримінального провадження перебував в якості свідка.
Частина 1 ст. 36 КПК України регламентує, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється.
Ч.2 п.9 названої норми передбачає, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування прокурор не виявив підстав для скасування постанови слідчого, оскільки вона ухвалена відповідно до вимог ч.2 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях апелянта саме кримінального правопорушення.
За змістом ч. 5 ст. 284 КПК України прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Отже, таке процесуальне рішення є правом прокурора, а не його обов'язком.
Разом з тим, посилання апелянта на те, що слідчим - суддею прийняте необґрунтоване та незаконне рішення, оскільки прокурором були порушені вимоги ст.ст. 2, 17, 20, 22 КПК України і порушено його право на захист від обвинувачення на думку колегії суддів є безпідставними, так як повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 не вручалось і його статус в даному кримінальному провадженні не змінювався.
Таким чином, ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2013 року відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду від 17 січня 2013 року, якою було відмовлено в задоволенні скарги про зобов'язання прокурора м. Чернігова скасувати постанову слідчого Вакуленка А.М. про закриття кримінального провадження від 27.12.2012 року - без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
В.М. Миронцов Ю.М. Короїд О.С. Щербаков