Судове рішення #27383197




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22 - 851 /2013р. Головуючий у І інстанції Войтенко Т.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Чайці І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності на квартиру.

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру.

При цьому позивачка посилалася на те , що 17 вересня 2010 року вона уклала з ОСОБА_3та ОСОБА_4 договір довічного утримання , згідно якого останні зобов'язувалися довічно утримувати її , забезпечувати харчуванням, одягом , призначеними лікарем лікувальними засобами, що має грошовий еквівалент і оцінюється у розмірі 500,00 грн. в місяць.

До підписання договору відповідачки , вказувала позивачка , ставилися до неї добре, обіцяли підтримувати не тільки матеріально , але і морально, брати особисту участь у забезпеченні її харчами , одягом ліками тощо, возити до лікарів на консультації , на забір аналізів.

Пунктом п.8 Договору передбачено , що у разі коли вона не в змозі буде самостійно себе обслуговувати , відповідачі зобов'язані забезпечити її доглядом шляхом найму доглядальниці . Вартість послуг доглядальниці була оцінена у розмірі двох встанвоелних законодавством України мінімальних заробітних плат на місяць, які повинні були оплачувати відповідачі безпосередньо доглядальниці згідно щоденника виконаних робіт, який вона повинна вести. Доглядальниця , як це передбачено умовами Договору на її вимогу повинна надавати такі послуги : прання , прасування , вологе прибирання, придбання продуктів харчування та ліків за її власні кошти, допомогу в особистій гігієні, приготування їжі тощо.

Проте доглядальниця в повному обсязі виконувала роботи передбачені договором, у зв'язку з цим вона ставила до відома відповідачок , які обіцяли знайти іншу доглядальницю, але в подальшому перестали відповідати на її дзвінки. У лютому 2011 року вона відмовилася від послуг доглядальниці і на час звернення до суду нею опікуються її рідні , а тому просила розірвати договір довічного утримання та визнати права власності на квартиру, яка за цим договором була передана у власність відповідачок.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності на квартиру відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити , вказуючи на те , що з лютого 2011 року позивачка повертає грошові кошти , які направляли їй відповідачки, представника відповідачок ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , стверджуючи , що рішення суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання ( догляду) може бути розірваний за рішенням суду

на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (п.1ч.1ст. 755)

Відмовляючи у задоволені позову , суд виходив з відсутності підстав до його задоволення та розірвання договору довічного утримання , оскільки відповідачки належним чином виконують свої обов'язки , які випливають з умов зазначеного позову.

Проте з таким висновками суду погодитися не можна , оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2010 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3, ОСОБА_4 договір довічного утримання ( далі - Договір) за умовами якого ОСОБА_1 передає у власність , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримує квартиру АДРЕСА_1 та взамін чого , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язуються забезпечувати ОСОБА_1 утриманням довічно на умовах цього Договору . Обовۥязок Набувачів перед Відчужувачем є солідарним.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язувалися довічно утримувати ОСОБА_1 і домовилися , що утримання , у тому числі забезпечення харчуванням, одягом , призначеними лікарем лікувальними засобами має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 500 грн. на місяць, які будуть надаватися відчужувачу щомісячно(п.6 Договору).

Сума грошового утримання підлягає індексації в порядку встановленому чинним законодавством (п.7Договору)

У разі , коли Відчужувач буде невзмозі самостійно себе обслуговувати , Набувачі зобов'язані забезпечити Відчужувача доглядом шляхом найму доглядальниці . Вартість послуг доглядальниці оцінюється Сторонами за спільною згодою у розмірі двох встановлених законодавством України мінімальних заробітних плат на місяць, які будуть сплачувати Набувачі безпосередньо доглядальниці згідно щоденника виконаних робіт , який веде відчужувач. У разі відмови Відчужувача від послуг доглядальниці , наданої Набувачами , Набувачі мають право передавати кошти для оплати праці доглядальниці особисто в руки Відчужувачу з видачею розписки або надсилати поштовим переказом на адресу проживання Відчужувача. Доглядальниця на вимогу Відчужувача повинна надавати Відчужувачеві такі послуги : прання , прасування, вологе прибирання , придбання продуктів харчування та ліків за власні кошти Відчужувача, допомога в особистій гігієні, приготування їжі тощо( п. 8 Договору).

Крім того , Набувачі зобов'язані щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни , встановлені відповідними договорами про надання таких послуг , незалежно від того , з ким вони укладені ( Набувачами чи Відчужувачем)( п. 9 Договору) .

В той же час, як випливає з матеріалів справи, відповідачки грошове утримання надавали позивачці без індексації. Оплата житлово-комунальних послуг проводиться не щомісячно.

Доглядальниця , якою забезпечили позивачку відповідачки , як пояснила позивачка, надавала не всі послуги , які передбачені умовами договору, зокрема, щодо допомоги в особистій гігієні , у зв'язку з чим від її послуг вона відмовилася і з лютого 2011 року нею опікуються її рідні та близькі.

Відповідачками не заперечувалося , що з лютого 2011 року позивачка не отримує грошове утримання та кошти для оплати послуг доглядальниці.

З наведеного випливає, що відповідачками не виконуються умови договору довічного утримання.

Та обставина, що позивачка відмовилася від отримання грошових коштів на утримання та оплати послуг доглядальниці не має правового значення , так як договір довічного утримання може бути розірваний незалежно від вини набувача , у невиконанні останнім його умов.

Однак на зазначені обставини справи та вимоги закону , суд не звернув увагу , а тому рішення суду підлягає скасуванню, а вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

За умовами договору довічного утримання позивачка передала відповідачкам квартиру АДРЕСА_1 .

Виходячи з того , що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав до розірвання договору довічного утримання, вимоги позивачки про визнання права власності на зазначену квартиру за позивачкою підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивачки про покладення на відповідачок обов'язку про відшкодування витрат на правову допомогу не можуть бути задоволені , оскільки відсутні дані про обсяг такої допомоги, яка була надана згідно договору про надання юридичних послуг в справі, який укладений ОСОБА_1 з Приватним підприємством " Юридично-консалтингова компанія " Е.П.І.Центр".

Керуючись ст.. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності на квартиру задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, який укладений 17 вересня 2010 року державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація