АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження 22ц/790/340/13 Головуючий 1 інст. - Курганникова О.А.
Справа 2020/5629/12 Доповідач -Пилипчук Н.П.
Категорія - спадкові
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Крилової Т.Г.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -П'ята Харківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він та відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_5, який від тяжкої триваючої хвороби помер ІНФОРМАЦІЯ_1. До спадкового майна входить трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Починаючи з 2006 року ОСОБА_5 опинився у безпорадному стані внаслідок тяжких хвороб як то онкологічне захворювання простати (рак 4 ст.), виразкова хвороба шлунку, аритмія серця, стенокардія, атеросклероз та інші захворювання. Його стан здоров'я вимагав постійного нагляду та піклування. Він був непрацездатним і потребував постійної матеріальної, моральної та фізичної допомоги. З 30.04.2011 року по 18.05.2011 року через погіршення стану здоров'я його батько був направлений на стаціонарне лікування до ХОСПИСу ХМКБЛ № 17 з діагнозом рак простати, ракова інтоксикація. Позивач забезпечував догляд за хворим батьком та надавав йому допомогу, возив до лікарень, забезпечував його всіма необхідними ліками, сплачував комунальні послуги, послуги доглядальниці. Відповідачі ніяких обов'язків щодо утримання ОСОБА_5 не виконували, не допомагали позивачу піклуватись та утримувати батька, не зважаючи не те, що він та батько неодноразово звертались до них з цим проханням. Позивач просив суд усунути від права на спадкування відповідачів оскільки вони навмисно ухилялись від надання допомоги своєму смертельно хворому діду, який потребував стороннього нагляду та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після померлого батька на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Посилається на ті самі доводи, якими обґрунтовував свої позовні вимоги. Вказує, що свідчення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що взяті судом до уваги при ухваленні рішення, носять необ'єктивний характер, оскільки ці особи є зацікавленими в результаті розгляду справи. Крім того, зазначає, що суд належним чином не обґрунтував відхилення показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, не звернув уваги на джерело їх обізнаності.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_5 є його син - позивач по справі ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_3, ОСОБА_4 за правом представлення.
Відповідно до ч. З ст. 1224 ЦК України не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування, факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 отримував пенсію у розмірі 2 800 грн. Також сторонами не заперечується, що ОСОБА_5 після смерті дружини ОСОБА_10 отримав у спадок грошові вклади на банківських рахунках, які витрачав для особистих потреб у тому числі й на своє лікування.
З пояснень позивача, з матеріалів справи вбачається, що з 2008 року по квітень 2011 року догляд за ОСОБА_5 здійснювала ОСОБА_6, за що отримувала винагороду із особистих коштів ОСОБА_5
В період з 30.04.2011 року по 18.05.2011 року ОСОБА_5 перебував на лікуванні в ХОСПИСу ХМКБЛ № 17, де за ним здійснювався догляд медичним персоналом.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 залишились недоведеними. Так позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 потребував надання сторонньої допомоги навіть за умови отримання такої допомоги від позивача та інших осіб, що здійснювали за ним догляд, а також належних та допустимих доказів того, що до відповідачів зверталися по допомогу для ОСОБА_5, вони мали можливість таку допомогу надавати, але ухилилися від її надання.
ОСОБА_8, ОСОБА_9 не були очевидцями звернення до відповідачів щодо надання допомоги ОСОБА_5, та їх відмови від надання такої допомоги, тому суд першої інстанції правильно критично поставився до їх свідчень.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про усунення відповідачів від права на спадщину.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -