АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1990/11-302/12Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б.
Провадження № 11/1990/302/12 Доповідач - Іващенко О.Ю.
Категорія - ч.1 ст.382 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Іващенка О.Ю.
Суддів - Кунця І. М., Галіян Л. Є.,
за участю прокурора Барилка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за зміненою апеляцією прокурора Бучацького району Гулкевича Ю.Д. та апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2012 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої завідувачем аптечного кіоску №65 с. Бариш Бучацького району, раніше несудимої, -
засуджено за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за вчинення злочину, що мав місце за таких обставин.
17 грудня 2010 року Бучацьким районним судом постановлено рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Бариської сільської ради Бучацького району, яким зобов'язано ОСОБА_1 знести самовільно збудовану в 2010 році прибудову до житлового будинку АДРЕСА_2.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 03 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бучацького районного суду від 17 грудня 2010 року залишено без змін.
21 квітня 2011 року Бучацький районний суд відхилив заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Бучацького районного суду від 17 грудня 2010 року про знесення самочинного будівництва, а 16 червня 2011 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Бучацького районного суду від 21 квітня 2011 року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бучацького районного суду від 17 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 03 березня 2011 року залишено без змін.
05 квітня 2011 року у відділ державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції на виконання поступив виконавчий лист №2-552/2010, виданий Бучацьким районним судом 30 березня 2011 року, про зобов'язання ОСОБА_1 знести самовільно збудовану в 2010 році прибудову до житлового будинку АДРЕСА_2.
07 квітня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і боржнику ОСОБА_1 запропоновано самостійно виконати рішення суду в строк до 14 квітня 2011 року.
Під час проведення виконавчих дій, 15 квітня 2011 року державним виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_1 рішення суду не виконала, про що було складено Акт державного виконавця, а ОСОБА_1 було зобов'язано в строк до 29 квітня 2011 року виконати судове рішення та попереджено про відповідальність за невиконання судового рішення і законних вимог державного виконавця відповідно до вимог ст.89 Закону України "Про виконавче провадження", та про кримінальну відповідальність за ст.382 КК України.
22 квітня 2011 року державним виконавцем в порядку ст.ст. 5,11,75,89 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу в сумі 170 грн. за порушення нею вимог ст.ст. 5,75,89 Закону України "Про виконавче провадження" та невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника самостійно виконати певні дії.
29 квітня 2011 року повторно встановлено, що боржник ОСОБА_1 рішення суду після накладення на неї штрафу не виконала, про що складено Акт державного виконавця, а 06 травня 2011 року державним виконавцем в порядку ст.ст. 5,11,75,89 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу в сумі 340 грн. за порушення вимог ст.ст. 5,75,89 Закону України "Про виконавче провадження" та невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника самостійно виконати певні дії.
Постанови про накладення штрафів боржнику ОСОБА_1 були особисто вручені 22 квітня 2011 року та 06 травня 2011 року у відділі державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції. 12 вересня 2011 року ОСОБА_1 повністю сплатила накладені на неї штрафи.
Станом на 12 вересня 2011 року рішення суду про знесення самовільно збудованої в 2010 році прибудови до житлового будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не виконано.
В зміненій апеляції прокурор Бучацького району Гулкевич Ю.Д. просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановляючи вирок не в повній мірі виклав обставини справи та діяння, яке інкримінується засудженій. Крім цього, вважає, що при призначенні покарання судом не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, за який передбачено покарання у виді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
В апеляції та доповненнях до неї, засуджена ОСОБА_1 просить оскаржуваний вирок скасувати, а справу провадженням закрити, мотивуючи це відсутністю в її діях складу злочину. Вважає, що судом першої інстанції допущені однобічність та неповнота судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону. На стадії досудового слідства, органом розслідування порушено вимоги ст.132 КПК України, пред'явленням неконкретного обвинувачення. Так, постанова про притягнення її як обвинуваченої не містить в собі посилання на вчинення інкримінованих їй дій умисно, що фактично виключає кримінальну відповідальність. Також, в постанові не зазначено часу вчинення злочину, місця його вчинення та інших обставин справи щодо об'єктивної сторони, що є грубим порушенням вимог законодавства. Судом першої інстанції не взято до уваги ті обставини, що вона не мала змоги знести всю прибудову тобто виконати у повному обсязі рішення суду з об'єктивних причин, зокрема її незадовільного фізичного стану; відсутності коштів для демонтажу прибудови, завантаження та вивезення будівельних матеріалів на смітник; відсутності згоди та дозволу від фактичних забудовників, оскільки вона є забудовником лише ? частини прибудови. Вважає, що підстав для порушення даної кримінальної справи у прокурора взагалі не було. Адміністративні штрафи на неї накладені безпідставно. Вважає, що наведені в апеляційній скарзі порушення, потягнули за собою порушення її права на захист. Після винесення оскаржуваного вироку, 08 травня 2012 року ухвалою Бучацького районного суду визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Бучацького районного управління юстиції ОСОБА_3, який здійснював виконавче провадження про зобов'язання знесення самовільно збудованої прибудови до житлового будинку АДРЕСА_2, що має істотне правове значення у кримінальній справі відносно неї.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав змінену апеляцію подану прокурором Бучацького району і просить оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку із істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного засудженій покарання тяжкості вчиненого злочину внаслідок м"якості, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції прокурора та засудженої підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що при постановленні вироку судом першої інстанції не дотримано вимоги ст.334 КПК України, щодо формулювання мотивувальної частини вироку, яка має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, чим допущено істотне порушення вимог Кримінально-процесуального закону.
Так, формулюючи обвинувачення яке визнане доведеним, суд першої інстанції не вказав місце та час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, які є факультативними ознаками об'єктивної сторони злочину і відповідно до ст.64 КПК України підлягають обов'язковому доказуванню при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді.
Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки відсутності даних про час та місце вчиненого злочину у постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченої (а.с.114-116).
Щодо посилань прокурора в зміненій апеляції на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину внаслідок його м'якості то колегія суддів вважає що апеляція в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, у зміненій апеляції прокурор лише вказав які саме покарання передбачені санкцією статті за якою ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності, при цьому не навів жодних мотивів, які б вказували на наявність підстав щодо призначення засудженій більш суворого покарання, з урахуванням даних про особу засудженої, її ставлення до вчиненого, конкретних обставин справи тощо, пославшись виключно на тяжкість вчиненого засудженою злочину.
За змістом п.3 ч.1 ст.367 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному суді є: 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону, що має місце в даному випадку.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема ст.334 КПК України, яке перешкодило постановленню законного, обґрунтованого і справедливого вироку, а тому оскаржуваний вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, за результатами якого слід постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону, детально проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням вказівок апеляційного суду Тернопільської області.
Під час нового розгляду справи слід ретельно перевірити всі доводи наведені в зміненій апеляції прокурора, а також в апеляції та доповненнях до неї засудженої, в тому числі і щодо її тверджень про неможливість виконання нею судового рішення внаслідок обставин на які вона посилається, давши їм належну оцінку з наведенням відповідних мотивів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України,- колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Змінену апеляцію прокурора Бучацького району Гулкевича Ю.Д. та апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2012 року про засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.382 КК України - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в Бучацький районний суд Тернопільської області, в іншому складі суду.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Ю. Іващенко