а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2008 р. Справа № 2-а-5697/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,
При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Рогатюк Н.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом:ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду у м.Ладижин
до: Підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Вінницької області
про: визнання бездіяльності протиправною.
Заявлено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин, до підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області про зобов'язання поновити виконавче провадження та виконання постанови апеляційного суду Вінницької області, зобов'язання негайно виконати постанову апеляційного суду Вінницької області, притягнення винних за порушення чинного законодавства.
В процесі розгляду справи, позивачем подано зміни до позовних вимог, в яких просить:
- визнати обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги протиправними, зокрема, визнати спільні і окремі дії, бездіяльність і вказані у позові окремі рішення;
- визнати протиправним і скасувати рішення у формі наказу № 34 від 18.05.2007 р., а також постанову підрозділу ДВС від 12.07.2007 р. по закриттю виконавчого провадження;
- зобов'язати поновити виконавче провадження та виконати постанову апеляційного суду від 1.02.2007 р.;
- зобов'язати ПФУ у м. Ладижин прийняти рішення і вчинити певні дії по усуненню порушень прав та свобод людини і громадянина щодо належного призначення і обчислення пенсії та стажу позивачу;
- зобов'язати прийняти рішення та вчинити певні дії по усуненню порушень прав та свобод людини і громадянина, а також інтересів позивача, поновити виконавче провадження та забезпечити належне виконання вказаним першим відповідачем постанови апеляційного суду;
- зобов'язати ПФУ у м. ладижин утриматись від вчинення певних дій, зокрема і від подальшого ухилення від належного призначення, перерахування та виплати пенсії позивачу;
- стягнути солідарно чи у визначений судом пропорції або сумах з обох відповідачів коштів на відшкодування майнової (сума не нарахованої належним чином і невиплаченої пенсії) ;
- стягнути солідарно чи у визначений судом пропорції або сумах з обох відповідачів моральну шкоду в сумі 20 000 грн.;
- стягнути солідарно чи у визначений судом пропорції або сумах з обох відповідачів судові витрати позивача, зокрема, витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним.
Постановою апеляційного суду Вінницької області визнано незаконними дії посадових осіб УПФУ в м. Ладижин у відмові в призначені ОСОБА_1пенсії, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано посадових осіб УПФУ в м. Ладижин призначити останьому пенсію на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач звернувся у підрозділ примусового виконання рішень з виконавчим листом, однак, після відкриття виконавчого провадження, останнє було безпідставно закрите, а судове рішення так і не виконане, в зв'язку з чим, пред'явлено даний позов.
Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин позовні вимоги не визнає, пояснюючи тим, що позивачеві призначено пенсію згідно його заяви за наявними документами та відповідно до вимог постанови апеляційної інстанції ще до її винесення. Крім того, на виконання постанови апеляційної інстанції видано наказ № 34 від 18.05.2007 р., яким повторно призначено пенсію ОСОБА_1відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Представник підрозділу примусового виконання рішень проти позову заперечив, вважаючи, що виконавчі дії проведено державним виконавцем у відповідності Закону України “Про виконавче провадження”.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у відмові в призначені ОСОБА_1пенсії як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано посадових осіб управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин призначити ОСОБА_1пенсію на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
На підставі вказаної постанови видано виконавчий лист, який направлено на виконання до підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Вінницької області.
23 березня 2007 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62/1-07 та рекомендовано боржнику УПФ України у м. Ладижин добровільно виконати вимоги виконавчого листа у встановлений строк.
18 травня 2007 року начальником УПФ України у м. Ладижин видано наказ №34, яким призначено ОСОБА_1пенсію на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”відповідно до постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року та письмової заяви про призначення пенсії від 23.07.2004 р. Про зазначене повідомлено ДВС.
12 липня 2007 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з виконанням рішення суду.
Однак, з зазначеними діями відповідачів суд не погоджується, оскільки, постановою апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року встановлено наступне.
В липні 2004 року ОСОБА_1 з відповідною заявою та доданими до неї документами, в тому числі довідкою про зарплату за останніх 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення, звернувся за місцем свого проживання до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин про призначення йому пенсії на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, як особі постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи начальник управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії.
Однак, під час судового розгляду цивільної справи управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин на підставі довідки про заробітну плату позивача за останні 12 місяців у зоні радіоактивного забруднення призначило ОСОБА_1пенсію на загальних підставах, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відмова начальника управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у призначені ОСОБА_1пенсії на пільгових умовах, як особі, що постійно проживає і працює у зоні радіоактивного забруднення являється незаконною та такою, що суперечить чинному законодавству України, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
А тому, не підлягає доведенню протиправність відмови начальника управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у призначені ОСОБА_1пенсії на пільгових умовах та, відповідно, те, що позивач отримує пенсію нараховану на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З наведеного випливає, що ОСОБА_1призначено пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”і фактично не проведено її нарахування на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що дії по нарахуванню пенсії та бездіяльність щодо невиконання постанови апеляційної інстанції є протиправними, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне вийти за межі повних вимог, оскільки вважає, що це необхідно для повного захисту прав та інтересів особи, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин вжити заходів на виконання постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року, щодо призначення пенсії ОСОБА_1на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту її призначення (21.10.2004 року), здійснити перерахунок та відшкодувати заборгованість, яка утворилася в зв'язку з невірним призначенням пенсії ОСОБА_1; визнати дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області протиправними щодо невиконання постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року та, відповідно визнати постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у справі за № 2-720/04 незаконною.
Разом з тим, в решті позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
1. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Однак, всупереч наведеного, позивачем зазначені умови не виконані -не зазначено в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань виходив визначаючи її розмір та не надано доказів на підтвердження.
Статтею 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Законодавець встановив, що будь-які судові витрати повинні бути документально підтверджені.
Однак, позивачем на підтвердження отримання правової допомоги, надано тільки договори від 11 жовтня 2007 р.
Статтею 15 Правил адвокатської етики (далі Правила), зокрема, передбачено, що адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 33 Правил гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.
Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Оскільки вимоги Правил не дотримані при укладанні договору про надання правової допомоги, та не надано доказів в підтвердження оплати послуг адвоката, а тому не підлягає задоволенню вимога про стягнення таких витрат як недоведена.
3. Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Аналізуючи викладене, не підлягають задоволеню вимоги про зобов'язання утриматись від вчинення певних дій , зокрема і від подальшого ухилення від належного призначення, перерахуваня та виплати пенсії позивачу за відсутності на даний час предмету спору в цій частині.
4. Відповідно до статті 11 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, а тому суд не може розглянути та прийняти рішення по альтернативним вимогам позивача, оскільки тільки останній визначає та конкретизує, які саме порушені права та інтереси слід відновити та яким чином.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області протиправними при виконанні постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області вжити заходів на виконання постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року, яка набула законної сили, щодо призначення пенсії ОСОБА_1на підставі Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту її призначення ( 21.10.2004 року).
Зобов"язати здійснити перерахунок та відшкодувати заборгованість, яка утворилася в зв"язку з невірним призначенням пенсії ОСОБА_1
Визнати дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області протиправними щодо виконання постанови апеляційного суду Вінницької області від 1 лютого 2007 року, яка набула законної сили.
Визнати постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у справі за № 2-720/04 незаконною.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 04.08.08
Суддя Сторчак Володимир Юрійович